Передумови переходу до першого етапу нового принципу виробництва

4

Інформаційно-послуговий принцип виробництва — це та­кий етап розвитку продуктивних сил суспільства, коли головною j сферою, в якій здійснюється створення продукту, що забезпечує ; задоволення потреб суспільства, є сфера інформації та послуг.

Проте тут важливо простежити етапи становлення нового j принципу виробництва, перетворення його на панівний. Шостий-! етап розвитку машинно-промислового принципу виробництва ^, був «підготовчим». Його часові рамки можна співвіднести з ■ Vl довгою хвилею економічної динаміки, тобто з 40—90-ми ро­ками XX ст. Машинно-промисловий принцип виробництва на цьому етапі досяг меж свого розвитку. Механізованими виявили­ся не лише всі види некваліфікованої праці в суспільному вироб­ництві, але практично всі види домашньої праці. Крім того, у цей період з’явилося багато несистемних елементів, що готували на­родження нового принципу виробництва. Зокрема до цього пері­оду належить початок науково-технічної революції. Хоча вона одержала назву науково-технічної, але точніше її було б назвати науково-інформаційною, оскільки саме у сфері створення й об­роблення інформації відбулися найбільш глобальні зміни. У цей період також з’явилися й одержали розвиток нові види транспор­ту (пасажирські літаки, судна на повітряній подушці та підвідних крилах, трубопроводи, перші ракети), було створено нові штучні матеріали, автомати різних видів, нові засоби зв’язку. Були від­криті та почали використовуватися нові види енергії (ядерна й термоядерна), було створено перші комп’ютери і програмні при­строї, здатні керувати виробничим процесом.

У самому підготовчому етапі до становлення інформаційно- послугового принципу виробництва й науково-інформаційної ви­робничої революції можна виокремити такі підетапи:

1. 50—60-τi роки — утвердження деяких рис чи окремих еле­ментів нового принципу виробництва в країні-лідері.

США першими почали освоювати інформаційно-нослуговий принцип виробництва. Чому саме в Сполучених Штатах Америки вперше почався такий перехід? Як завжди тут наявний сплав на­ціональних особливостей і загальних закономірностей. Уже на початку XX ст. було помітне лідерство США в продуктивності праці, всеосяжному застосуванні машин та в економічному сти­мулюванні робітників. Перша світова війна не лише особливо не торкнулася США, але і принесла їм безсумнівну користь. У 20— іО-ті роки Штати мали найбільш технічно передову економіку. У світі не існувало іншої такої країни, де була б настільки високою продуктивність праці, де досягнення науки впроваджувалися б настільки швидко.

Досить важливим було й те, що в США після великої депресії держава стала брати на себе відповідальність не лише за еконо­мічний розвиток, а й за зростання рівня життя населення. Усе це робило заробітну плату дуже високою і створювало в підприєм­ців стимули для впровадження нової (спочатку напівавтоматизо- ваної) техніки.

Крім сказаного, дуже важливим було те. що для переходу до іиформаційно-послугового принципу виробництва був потрібний ринок набагато більший і ємніший, ніж ті національні ринки, що були в окремих європейських країнах. За всіма цими мірками США підходили на роль лідера в переході до нового принципу виробництва.

2. 60—70-ті роки. Це період, коли відбувалося дозрівання умов для вступу в новий принцип виробництва інших країн. Ус­пішне відновлення економіки в Європі та Японії, а також ство­рення в Європі єдиного ринкового простору, який був досить єм­ним, підготувало й там умови для переходу до нового етапу розвитку.

3. 70—80-ті роки. Цей період пов’язаний з досягненням межі розвитку попереднього принципу виробництва й посиленням на цій основі кризових явищ, що свідчили про підготовку до зміни принципу виробництва, що раніше панував. Енергетична й сиро­винна кризи ознаменували кінець багатьох колишніх тенденцій і поклали початок значної економії природних ресурсів. Разом з розширенням заходів з охорони довкілля це свідчило про початок формування рис нового принципу виробництва й постіндустріа- льного суспільства в цілому. Отже, труднощі та потрясіння цього періоду, їхнє подолання стали каталізатором широкого переходу до науково-інформаційної виробничої революції та поступового становлення інформаційно-послугового принципу виробництва.

З кінця 80-х років разом з появою в широкому продажу зруч­них у використанні комп’ютерів, засобів зв’язку й іншого є під-. стави вважати, що світ вступив у перший етап виробничої рево-ⁱ люції, яка характеризує поступове становлення нового принципу і виробництва. У цей період переваги науково-технічної революції < вже стали очевидними й повною мірою виявився її науково- інформаційний характер.

Більшість із сьогоднішніх технічних і електронних чудес не Є; принципово новими. Вони є виробами, у яких зібрані найрізно-- манітніші комбінації зроблених раніше винаходів. При цьому ці^ι вироби доведені до певного ступеня досконалості та розраховані на їх використання широким колом неспеціалістів. Тому вони й можуть масово поширюватися, круто змінюючи обличчя світу, побут і т. ін. Нові сектори, з урахуванням міжнародної спеціалі-j зації та світового поділу праці, стають у цей період у деяких¹ країнах провідними.

Разом з тим, ряд відкриттів у галузі генетики й медицини, a ∣ також принципово нові покоління комп’ютерів, ще не настільки] радикальних, щоб почати новий виток змін, але вкрай важливих' як складові частини майбутнього, виникають на очах.

На першому етапі виробничої революції, крім зовсім нових j явищ, наявний і розвиток тих, що вже мали основу до її початку. Але тепер вони складаються в іншу систему і здобувають такі масштаби, що починається перехід кількості в нову якість. Taκ√ електричний зв'язок (телеграф, телефон) і радіо мають уже солід-; ний вік. Але очевидно, що за багатьма параметрами сучасні засо­би зв’язку (наприклад, стільниковий мобільний зв’язок) випере* джають колишні на кілька порядків. Розглянемо деякі тенденції в, розвитку продуктивних сил на сучасному етапі.

Передусім слід зазначити, що тенденції, які ще раніше накрес­лились, бурхливо розвиваються. З’являються дедалі різноманіт­ніші машини й механізми, рівень автоматизації яких поступової іростає. Транспорт стає все могутнішим і швидшим, Збільшуєть- ⅛ я роль науки і як засобу виробництва (безпосередньої продуктив­ної сили), і як товару у вигляді різних науково-дослідних розро­бок. Величезна частина населення зайнята наданням різноманіт­них послуг. Економіка орієнтується на товари тривалого корис- іування і блага, пов’язані з розвитком (чи псевдорозвитком) і розвагами: освіта, спорт, медицина, відпочинок, туризм і т. ін. Виробництво товарів інформаційно-розважального призначення комп’ютерних ігор, книг, фільмів, пісень і т. ін. — набуло ма-

I ового характеру.

Разом з тим, особливо важливо підкреслити посилення надна­ціонального характеру ряду нових галузей виробництва, продук­ція яких досить швидко долає такі обмеження, як національні кор- іони, роблячи їх дедалі прозорішими і навіть ефемерними. Цьо­му сприяють: 1) швидкість поширення інформації та можливість безпосереднього спілкування людей, що знаходяться в будь-яких місцях планети, причому в такому діалозі можуть одночасно бра­ні участь багато співрозмовників; 2) технічна свобода виходу в широкий ефір; 3) багаторазове зростання аудиторії; 4) розмаїття іасобів інформації; 5) доступність інформації й дедалі більша її повнота з різних питань у масштабах світу чи його провідних час­ти (наприклад, міжнародні каталоги відкриттів і винаходів); 6) приступність комп’ютерної технології та копіювальної техні­ки. Усе це свідчить про те, що сучасна людина набуває функції центру, що приймає, обробляє і передає всіляку інформацію не­залежно від територіального місцезнаходження.

Отже, продуктивні сили зробили крок за межі національних кордонів і стають дедалі більш інтернаціональними. Нині галузі виробництва, які найшвидше зростають, саме за своєю природою ( наднаціональними чи планетарними (наприклад, інтернет).

4.