Фактологічні дані з «правильностей», за даними М. Д. Кондратьева Перша емпірична правильність, за даними М.Д. Кондратьева

Перед початком підвищувальної хвилі кожного великого цик­лу, а іноді на самому її початку спостерігаються значні зміни в основних умовах господарського життя суспільства. Ці зміни ви­ражені (у тій чи іншій комбінації) у глибоких змінах техніки ви­робництва й обміну (яким, у свою чергу, передують значні техніч­ні винаходи й відкриття), у зміні характеру грошового обігу, у посиленні ролі нових країн у світовому господарському житті і т.

М. Д. Кондратьев зазначає, що хоча ці зміни тією чи іншою- мірою відбуваються безперервно і їх можна спостерігати протя­гом усієї історії капіталізму, але найінтенсивніше вони виражені саме перед початком підвищувальних хвиль великих циклів і на початку їх. Так, звертаючись до першого циклу, він зауважив, що його підвищувальна хвиля починається в розпал промислової ре­волюції в Англії. Промислова революція охопила майже всі oc-_i новні галузі промисловості — прядильну і ткацьку, хімічну і ме-¹ талургійиу та ін. Вона позначилася також і на транспорті. ;

М. Д. Кондратьев зазначає, що промисловій революції передує; ряд значних технічних винаходів, численніших і важливіших, ніж V звичайний час. Період появи винаходів охоплює приблизно 1764—1795 рр.

При цьому М. Д. Кондратьев зауважує, що в питанні про тех­нічні винаходи необхідно розрізняти момент їхньої появи й мо­мент їх практичного впровадження. І якщо період значних вина­ходів починається із середини 60-х років XVlll ст., то переважно лише після 80-х років і пізніше ці технічні винаходи знаходять широке практичне застосування і приводять до початку промис-, лової революції. І

М. Д. Кондратьев також говорить про те, що початок підви-- щувальної хвилі першого циклу супроводжується не лише глибо­кими змінами в застосуванні техніки. У 90-ті роки XVIlI ст. США, зробили перший значний крок у напрямку виходу на світовий ринок, і відбулося його відповідне розширення.

Початку підвищувальної хвилі другого великого циклу та­кож передував ряд значних технічних винаходів. Серед них М. Д. Кондратьев виокремив: значне вдосконалення паровоза (1824 р.), винахід турбіни (1824—1827 рр.), початок використан­ня портландського цементу (1824 р.), початок видобутку чилій­ської селітри (1830 р.), конструювання жниварки (1831 р.), побу­дову першого автомобіля (1831 р.), відкриття індукції (Фарадей, 1832 р.), відкриття гальванопластики (Якобі, 1833 р.), винахід електричного човна (1834 р.), телеграфу Морзе (1837 р.), будів­ництво першого колісного пароплава (1836 р.), винахід випалю­вальних печей, що діють генераторним газом (1838 р.), винахід парового насоса (1840 р.), парового молота (1842 р.), винахід ро­таційного преса (1846 р.), упровадження процесу буріння стру­мом води високого тиску (1846 р.), винахід швейної машини (1847 р.) та кабелю (1848 р.).

Багато зазначених удосконалень техніки й нові технічні вина­ходи з відповідним запізненням (лагом) були широко використа­ні промисловістю. Після появи необхідних економічних умов во­ни привели до формування нових галузей промисловості. В існуючих галузях вони обумовили поліпшення методів виробни­цтва. Особливо глибоку революцію вони зробили в засобах пере­сування. Як відомо, у США, Англії та Франції з ЗО—40-х років XlX ст. спостерігалося бурхливе зростання залізничного й водно­го транспорту.

Крім того, М. Д. Кондратьев говорить ще про два великі яви­ща, що супроводжували другу підвищувальну хвилю.

По-перше, у зв’язку з розвитком морського транспорту з кінця 10-х років намічається другий після кінця XVIlI ст. етап у поси- HCHiii ролі США на світовому ринку.

По-друге, з кінця 40-х — початку 50-х років після відкриття золотоносних родовищ у Каліфорнії та Австралії (1847—1851 рр.) значно зростає видобуток золота.

Підвищувальній хвилі третього великого циклу, на думку М. Д. Кондратьева, також передують найбільші зміни в умовах господарського життя, і насамперед у сфері техніки.

У зв’язку з бурхливим прогресом природознавства з 70-х ро­ків XJX ст.

Ці успіхи техніки 70—90-х років XIX ст. незабаром знайшли широке застосування в промисловій практиці. Особливо глибо­кий переворот, свого роду нова промислова революція, спостері­гався в хімічній та електротехнічній промисловості. Застосування електрики з 90-х років пішло швидкими кроками вперед і приз­вело до перевороту в моторній техніці, у царині силових і робо­чих машин, у техніці освітлення і зв’язку. І як широке застосу­вання пари в першій половині XIX ст. збіглося з початком зага­льного підвищення темпів економічного зростання, так широке застосування електрики й хімічних знань також збіглося з почат­ком нового періоду тривалого економічного піднесення.

Однак початок підвищувальної хвилі 3-го великого циклу збі­гається не лише із зазначеними успіхами природознавства й тех­ніки виробництва, а також з трьома великими змінами в умовах розвитку господарського життя.

Сюди належить: по-перше, збільшення видобутку золота із середини 80-х і особливо з 90-х років;

по-друге, встановлення в 70—90-х роках золотого стандарту в цілому ряді країн (Німеччина, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ро­сія, Австро-Угорщина, Японія, США);

нарешті, по-третє, відбулося широке залучення до міжнарод­них економічних відносин нових країн (Австралія, Аргентина, Чилі, Канада та ін.).

Отже, на основі розгляду наведених вище даних М.Д. Кондрать­ев зробив висновок про те, що протягом приблизно двох десятиліть перед початком підвищувальної хвилі великого циклу спостеріга- (ться пожвавлення у сфері технічних винаходів. Перед початком і на самому початку підвищувальної хвилі ці винаходи широко за­стосовуються у виробництві. Початок великих циклів зазвичай збі­гається з розширенням орбіти міжнародних економічних зв’язків. І Іочатку другого і третього великих циклів передували серйозні зміни у видобутку дорогоцінних металів і грошовому обігу.

Друга емпірична правильність, за даними М. Д. Кондратьева

Періоди підвищувальних хвиль великих циклів значно багат­ші великими соціальними потрясіннями й переворотами в житті суспільства (революції, війни і т. ін.), ніж періоди знижувальних хвиль. Для ілюстрації своєї думки М. Д. Кондратьев склав пере­лік найважливіших історичних подій, що мали місце на відповід­них фазах великих циклів.

I. Період підвищувальної хвилі першого великого циклу:

1) отримання незалежності США і проголошення їхньої конс­титуції — 1783—1789 рр.; 2) французька революція 1789— 1804 рр.; 3) перша військова коаліція проти Франції та перший період наступальних війн Французької республіки -— 1793— 1797 рр.; 4) війна Франції з Англією (1793—1797 рр.), Англія бере участь у коаліції— 1793—1802 рр.; 5) друга коаліція проти Франції і другий період її наступальних війн — 1798—1802 рр.; 6) військово-політичні революції та реформи в Голландії, Італії, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Португалії та інших країнах під прямим впливом Франції— 1794—1812 рр.; 7) війна Росії з Ту­реччиною— 1806—1812 рр.; 8) другий поділ Польщі — 1793 р.; 9) третій поділ Польщі — 1795 р.; 10) третя коаліція проти Франції — 1805 р.; 11) четверта коаліція проти Франції — 1806—1807 рр.; 12) континентальна блокада— 1807—1814 рр.; ІЗ) повстання і війни в Іспанії та Італії з 1808 р.; 14) п'ята коа­ліція проти Франції — 1809—1810 рр.; 15) похід Наполеона на Росію і його відступ — 1812—1813 рр.; 16) іспанська конститу­ція — 1812 р.; 17) шоста коаліція проти Франції та катастрофа імперії Наполеона— 1813—1814 рр.; 18) тимчасове повернення Наполеона й остаточна поразка його в 1815 р.; 19) війна Англії й Америки 1812—1815 рр.

II. Період знижувальної хвилі першого великого циклу:

І) революційні заворушення в Іспанії та проголошення конс- іитуції— 1820 р.; 2) революційні заворушення в Італії (Карбона­рії) і придушення їх коаліцією європейських держав — 1820— 1823 рр.; 3) війна з Туреччиною 1828—1829 рр. у зв’язку з бороть­бою за незалежність Греції; 4) Липнева революція у Франції в 1830 р. та її рецидиви в наступні роки (Париж, Ліон) — 1830— 1834 рр-; 5) рух чартистів в Англії — 1838—1848 рр.

IlL Період підвищувальної хвилі другого великого циклу.

1) Лютнева революція у Франції 1848 р.; 2) революційний рух в Італії та втручання іноземних сил — 1848—1849 рр.; 3) револю­ційний рух у Німеччині — 1848—1849 рр.; 4) революційний рух в Австрії й Угорщині і придушення його в останній країні інозем­ним втручанням — 1848—1849 рр.; 5) бонапартистський перево­рот у Франції 1851 р.; 6) Кримська війна 1853—1856 рр.; 7) утворення Румунії — 1859 р.; 8) війна Австрії з Італією і Фран­цією — 1858—1859 рр.; 9) національний рух в Італії за її об’єднання — 1859—1870 рр.; 10) національний рух у Німеччині за її об’єднання — 1862—1870 pp.; 11) громадянська війна в Спо­лучених Штатах Америки — 1861—1865 рр.; 12) повстання Герце­говини — 1861 р.; 13) війна Пруссії й Австрії проти Данії — 1864 рр.; 14) війна Австрії та південно-німецьких держав із Прус­сією й Італією — 1866 р.; 15) визволення Сербії — 1867 р.; 16) франко-прусська війна 1870—1871 рр.; 17) революція в Пари­жі, Паризька комуна і її придушення — 1870—1871 рр.; 18) утворення Німецької імперії— 1870—1871 рр.; 19) повстання в Індії 1856— 1857 рр.

/К Період знижувальної хвилі другого великого циклу.

1) повстання Герцеговини проти Туреччини — 1875 р.; 2) ро­сійсько-турецька війна 1877—1878 рр.; 3) початок розподілу Аф­рики між європейськими імперіалістичними країнами (Франція, Німеччина, Італія, Англія), що супроводжувався зіткненнями з ту­більцями,— 1870—1890 рр.; 4) утворення об'єднаної Болгарії — 1885 р.

V. Період підвищувальної хвилі третього великого циклу:

1) військові зіткнення Японії та Китаю — 1895 р.; 2) війна Ту­реччини з Грецією за острів Крит — 1897 р.; 3) іспано-амери- канська війна 1898 р.; 4) англо-бурська війна 1899—1902 рр.;

5) військова експедиція великих держав у Китай — 1900 р.;

6) проголошення Федерації Австралійської республіки — 1901р.;

7) російсько-японська війна — 1904—1905 рр.; 8) російська рево­люція 1905-—1907 рр.; 9) турецька революція 1908 р.; 10) анексія Боснії та Герцеговини — 1908 р.; 11) військова експедиція Фран­ції в Марокко і марокканський конфлікт між Францією і Німеч­чиною — 1907—1909 рр.; 12) військове зіткнення Італії з Туреч­чиною через Тріполі — 1911—1912 рр.; 13) перша Балканська війна 1912— 1913 рр.; 14) друга Балканська війна 1913 р.; 15) но- ішії переворот у Туреччині — 1913 р.; 16) китайська революція — і 1911 р.; 17) перша світова війна — 1914—1918 рр.; IK) російська революція в лютому 1917 р.; 19) Жовтнева револю­ція в Росії, громадянська війна й іноземна інтервенція — 1917— І'С.

Гретя емпірична правильність, за даними М. Д. Кондратьева

Третя емпірична правильність полягає в тому, що знижувальні хвилі великих циклів супроводжуються тривалою депресією 11 іьського господарства.

Сільськогосподарська депресія, на думку М. Д. Кондратьева, виражається насамперед у тому, що відносний (а в першому, дру- I ому, третьому великих циклах і абсолютний) рівень цін сільсь­когосподарських товарів знижується. Депресія проявилася також \ скороченні розмірів земельної ренти.

Четверта емпірична правильність, за даними М. Д, Кондратьева

Великі цикли економічної кон’юнктури виявляються в тому німому єдиному процесі динаміки економічного розвитку, у яко­му виявляються і середні цикли з їхніми фазами пожвавлення, піднесення, кризи й депресії. Середні цикли немовби нанизують­ся на хвилі великих циклів. При цьому якщо середні цикли при­падають на знижувальну хвилю великого циклу, то всі підвищу­вальні тенденції будуть послаблюватися, а всі знижувальні іенденції підсилюватимуться загальною знижувальною хвилею великого циклу. Навпаки, у середніх циклах, що припадають на підвищувальний період великого циклу, картина буде зворотна. І ому середні цикли великої знижувальної хвилі характеризують­ся тривалою і глибокою депресією, стислістю і слабкістю підйо­мів. Середні цикли, що припадають на підвищувальний період великого циклу, характеризуються зворотними рисами.

М. Д. Кондратьев підтверджує це фактологічним матеріалом (див. табл. 4).

Таблиця 4

ТРИВАЛІСТЬ ПІДЙОМІВ І СПАДІВ ПА РІЗНИХ ФАЗАХ ВЕЛИКОГО ЦИКЛУ*

* Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. — M.: Экономика, 1989. С. 208,

5.2.3.