Фактологічні дані з «правильностей», за даними М. Д. Кондратьева Перша емпірична правильність, за даними М.Д. Кондратьева
Перед початком підвищувальної хвилі кожного великого циклу, а іноді на самому її початку спостерігаються значні зміни в основних умовах господарського життя суспільства. Ці зміни виражені (у тій чи іншій комбінації) у глибоких змінах техніки виробництва й обміну (яким, у свою чергу, передують значні технічні винаходи й відкриття), у зміні характеру грошового обігу, у посиленні ролі нових країн у світовому господарському житті і т.
ін.М. Д. Кондратьев зазначає, що хоча ці зміни тією чи іншою- мірою відбуваються безперервно і їх можна спостерігати протягом усієї історії капіталізму, але найінтенсивніше вони виражені саме перед початком підвищувальних хвиль великих циклів і на початку їх. Так, звертаючись до першого циклу, він зауважив, що його підвищувальна хвиля починається в розпал промислової революції в Англії. Промислова революція охопила майже всі oc-i новні галузі промисловості — прядильну і ткацьку, хімічну і ме-1 талургійиу та ін. Вона позначилася також і на транспорті. ;
М. Д. Кондратьев зазначає, що промисловій революції передує; ряд значних технічних винаходів, численніших і важливіших, ніж V звичайний час. Період появи винаходів охоплює приблизно 1764—1795 рр.
При цьому М. Д. Кондратьев зауважує, що в питанні про технічні винаходи необхідно розрізняти момент їхньої появи й момент їх практичного впровадження. І якщо період значних винаходів починається із середини 60-х років XVlll ст., то переважно лише після 80-х років і пізніше ці технічні винаходи знаходять широке практичне застосування і приводять до початку промис-, лової революції. І
М. Д. Кондратьев також говорить про те, що початок підви-- щувальної хвилі першого циклу супроводжується не лише глибокими змінами в застосуванні техніки. У 90-ті роки XVIlI ст. США, зробили перший значний крок у напрямку виходу на світовий ринок, і відбулося його відповідне розширення.
Початку підвищувальної хвилі другого великого циклу також передував ряд значних технічних винаходів. Серед них М. Д. Кондратьев виокремив: значне вдосконалення паровоза (1824 р.), винахід турбіни (1824—1827 рр.), початок використання портландського цементу (1824 р.), початок видобутку чилійської селітри (1830 р.), конструювання жниварки (1831 р.), побудову першого автомобіля (1831 р.), відкриття індукції (Фарадей, 1832 р.), відкриття гальванопластики (Якобі, 1833 р.), винахід електричного човна (1834 р.), телеграфу Морзе (1837 р.), будівництво першого колісного пароплава (1836 р.), винахід випалювальних печей, що діють генераторним газом (1838 р.), винахід парового насоса (1840 р.), парового молота (1842 р.), винахід ротаційного преса (1846 р.), упровадження процесу буріння струмом води високого тиску (1846 р.), винахід швейної машини (1847 р.) та кабелю (1848 р.).
Багато зазначених удосконалень техніки й нові технічні винаходи з відповідним запізненням (лагом) були широко використані промисловістю. Після появи необхідних економічних умов вони привели до формування нових галузей промисловості. В існуючих галузях вони обумовили поліпшення методів виробництва. Особливо глибоку революцію вони зробили в засобах пересування. Як відомо, у США, Англії та Франції з ЗО—40-х років XlX ст. спостерігалося бурхливе зростання залізничного й водного транспорту.
Крім того, М. Д. Кондратьев говорить ще про два великі явища, що супроводжували другу підвищувальну хвилю.
По-перше, у зв’язку з розвитком морського транспорту з кінця 10-х років намічається другий після кінця XVIlI ст. етап у поси- HCHiii ролі США на світовому ринку.
По-друге, з кінця 40-х — початку 50-х років після відкриття золотоносних родовищ у Каліфорнії та Австралії (1847—1851 рр.) значно зростає видобуток золота.
Підвищувальній хвилі третього великого циклу, на думку М. Д. Кондратьева, також передують найбільші зміни в умовах господарського життя, і насамперед у сфері техніки.
У зв’язку з бурхливим прогресом природознавства з 70-х років XJX ст.
спостерігається смуга значних винаходів у сфері техніки, особливо в електротехніці. З-поміж технічних винаходів М. Д. Кондратьев виокремлював як найголовніші: динамо-машину постійного струму Грамма (1870 p.), вакуум-насос Шпренгеля (1875 p.), машину для одержання аміаку (1875 р.), електричний свердлильний верстат (1875 р.), газовий мотор (1876 р.), електропередачу з постійним струмом (1877 р.), електричну плавильну піч (1877 р.), електричний телефон (1877 р.), Томасів метод виробництва сталі (1878 р.), електричний локомотив Сіменса (1878 р.), електричну залізницю (1879 р.), повітряне гальмо Вестингауза (1879 p.), відкриття азотно-водневої кислоти (1880 р.), електричне зварювання і кування (1881—1889 рр.), електричний трамвай (1881 р.), трансформатори (1882 р.), електромагнітний телеграф (1882 р.), генератор електричного струму (1883 р.), бездимний порох (1884 р.), перший вдалий дирижабль Ренара і Кредса (1884 р.), електричну лампу (1886 р.), електричний підйомник (1887 р.), бензиновий карбюраторний двигун внутрішнього згоряння (1887 р.), електропередачу змінного струму (1891р.), електро- плавку (1892 р.), бездротовий телеграф (1892 р.), мотор Дизеля (1898 р.), аероплани (1895 р.), здвоєну парову машину (1898 р.).Ці успіхи техніки 70—90-х років XIX ст. незабаром знайшли широке застосування в промисловій практиці. Особливо глибокий переворот, свого роду нова промислова революція, спостерігався в хімічній та електротехнічній промисловості. Застосування електрики з 90-х років пішло швидкими кроками вперед і призвело до перевороту в моторній техніці, у царині силових і робочих машин, у техніці освітлення і зв’язку. І як широке застосування пари в першій половині XIX ст. збіглося з початком загального підвищення темпів економічного зростання, так широке застосування електрики й хімічних знань також збіглося з початком нового періоду тривалого економічного піднесення.
Однак початок підвищувальної хвилі 3-го великого циклу збігається не лише із зазначеними успіхами природознавства й техніки виробництва, а також з трьома великими змінами в умовах розвитку господарського життя.
Сюди належить: по-перше, збільшення видобутку золота із середини 80-х і особливо з 90-х років;
по-друге, встановлення в 70—90-х роках золотого стандарту в цілому ряді країн (Німеччина, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Росія, Австро-Угорщина, Японія, США);
нарешті, по-третє, відбулося широке залучення до міжнародних економічних відносин нових країн (Австралія, Аргентина, Чилі, Канада та ін.).
Отже, на основі розгляду наведених вище даних М.Д. Кондратьев зробив висновок про те, що протягом приблизно двох десятиліть перед початком підвищувальної хвилі великого циклу спостеріга- (ться пожвавлення у сфері технічних винаходів. Перед початком і на самому початку підвищувальної хвилі ці винаходи широко застосовуються у виробництві. Початок великих циклів зазвичай збігається з розширенням орбіти міжнародних економічних зв’язків. І Іочатку другого і третього великих циклів передували серйозні зміни у видобутку дорогоцінних металів і грошовому обігу.
Друга емпірична правильність, за даними М. Д. Кондратьева
Періоди підвищувальних хвиль великих циклів значно багатші великими соціальними потрясіннями й переворотами в житті суспільства (революції, війни і т. ін.), ніж періоди знижувальних хвиль. Для ілюстрації своєї думки М. Д. Кондратьев склав перелік найважливіших історичних подій, що мали місце на відповідних фазах великих циклів.
I. Період підвищувальної хвилі першого великого циклу:
1) отримання незалежності США і проголошення їхньої конституції — 1783—1789 рр.; 2) французька революція 1789— 1804 рр.; 3) перша військова коаліція проти Франції та перший період наступальних війн Французької республіки -— 1793— 1797 рр.; 4) війна Франції з Англією (1793—1797 рр.), Англія бере участь у коаліції— 1793—1802 рр.; 5) друга коаліція проти Франції і другий період її наступальних війн — 1798—1802 рр.; 6) військово-політичні революції та реформи в Голландії, Італії, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Португалії та інших країнах під прямим впливом Франції— 1794—1812 рр.; 7) війна Росії з Туреччиною— 1806—1812 рр.; 8) другий поділ Польщі — 1793 р.; 9) третій поділ Польщі — 1795 р.; 10) третя коаліція проти Франції — 1805 р.; 11) четверта коаліція проти Франції — 1806—1807 рр.; 12) континентальна блокада— 1807—1814 рр.; ІЗ) повстання і війни в Іспанії та Італії з 1808 р.; 14) п'ята коаліція проти Франції — 1809—1810 рр.; 15) похід Наполеона на Росію і його відступ — 1812—1813 рр.; 16) іспанська конституція — 1812 р.; 17) шоста коаліція проти Франції та катастрофа імперії Наполеона— 1813—1814 рр.; 18) тимчасове повернення Наполеона й остаточна поразка його в 1815 р.; 19) війна Англії й Америки 1812—1815 рр.
II. Період знижувальної хвилі першого великого циклу:
І) революційні заворушення в Іспанії та проголошення конс- іитуції— 1820 р.; 2) революційні заворушення в Італії (Карбонарії) і придушення їх коаліцією європейських держав — 1820— 1823 рр.; 3) війна з Туреччиною 1828—1829 рр. у зв’язку з боротьбою за незалежність Греції; 4) Липнева революція у Франції в 1830 р. та її рецидиви в наступні роки (Париж, Ліон) — 1830— 1834 рр-; 5) рух чартистів в Англії — 1838—1848 рр.
IlL Період підвищувальної хвилі другого великого циклу.
1) Лютнева революція у Франції 1848 р.; 2) революційний рух в Італії та втручання іноземних сил — 1848—1849 рр.; 3) революційний рух у Німеччині — 1848—1849 рр.; 4) революційний рух в Австрії й Угорщині і придушення його в останній країні іноземним втручанням — 1848—1849 рр.; 5) бонапартистський переворот у Франції 1851 р.; 6) Кримська війна 1853—1856 рр.; 7) утворення Румунії — 1859 р.; 8) війна Австрії з Італією і Францією — 1858—1859 рр.; 9) національний рух в Італії за її об’єднання — 1859—1870 рр.; 10) національний рух у Німеччині за її об’єднання — 1862—1870 pp.; 11) громадянська війна в Сполучених Штатах Америки — 1861—1865 рр.; 12) повстання Герцеговини — 1861 р.; 13) війна Пруссії й Австрії проти Данії — 1864 рр.; 14) війна Австрії та південно-німецьких держав із Пруссією й Італією — 1866 р.; 15) визволення Сербії — 1867 р.; 16) франко-прусська війна 1870—1871 рр.; 17) революція в Парижі, Паризька комуна і її придушення — 1870—1871 рр.; 18) утворення Німецької імперії— 1870—1871 рр.; 19) повстання в Індії 1856— 1857 рр.
/К Період знижувальної хвилі другого великого циклу.
1) повстання Герцеговини проти Туреччини — 1875 р.; 2) російсько-турецька війна 1877—1878 рр.; 3) початок розподілу Африки між європейськими імперіалістичними країнами (Франція, Німеччина, Італія, Англія), що супроводжувався зіткненнями з тубільцями,— 1870—1890 рр.; 4) утворення об'єднаної Болгарії — 1885 р.
V. Період підвищувальної хвилі третього великого циклу:
1) військові зіткнення Японії та Китаю — 1895 р.; 2) війна Туреччини з Грецією за острів Крит — 1897 р.; 3) іспано-амери- канська війна 1898 р.; 4) англо-бурська війна 1899—1902 рр.;
5) військова експедиція великих держав у Китай — 1900 р.;
6) проголошення Федерації Австралійської республіки — 1901р.;
7) російсько-японська війна — 1904—1905 рр.; 8) російська революція 1905-—1907 рр.; 9) турецька революція 1908 р.; 10) анексія Боснії та Герцеговини — 1908 р.; 11) військова експедиція Франції в Марокко і марокканський конфлікт між Францією і Німеччиною — 1907—1909 рр.; 12) військове зіткнення Італії з Туреччиною через Тріполі — 1911—1912 рр.; 13) перша Балканська війна 1912— 1913 рр.; 14) друга Балканська війна 1913 р.; 15) но- ішії переворот у Туреччині — 1913 р.; 16) китайська революція — і 1911 р.; 17) перша світова війна — 1914—1918 рр.; IK) російська революція в лютому 1917 р.; 19) Жовтнева революція в Росії, громадянська війна й іноземна інтервенція — 1917— І'С.
І рр.; 20) революція в Німеччині — 1918—1919рр.;.' І) революція в Австро-Угорщині — 1918—1919 рр.Гретя емпірична правильність, за даними М. Д. Кондратьева
Третя емпірична правильність полягає в тому, що знижувальні хвилі великих циклів супроводжуються тривалою депресією 11 іьського господарства.
Сільськогосподарська депресія, на думку М. Д. Кондратьева, виражається насамперед у тому, що відносний (а в першому, дру- I ому, третьому великих циклах і абсолютний) рівень цін сільськогосподарських товарів знижується. Депресія проявилася також \ скороченні розмірів земельної ренти.
Четверта емпірична правильність, за даними М. Д, Кондратьева
Великі цикли економічної кон’юнктури виявляються в тому німому єдиному процесі динаміки економічного розвитку, у якому виявляються і середні цикли з їхніми фазами пожвавлення, піднесення, кризи й депресії. Середні цикли немовби нанизуються на хвилі великих циклів. При цьому якщо середні цикли припадають на знижувальну хвилю великого циклу, то всі підвищувальні тенденції будуть послаблюватися, а всі знижувальні іенденції підсилюватимуться загальною знижувальною хвилею великого циклу. Навпаки, у середніх циклах, що припадають на підвищувальний період великого циклу, картина буде зворотна. І ому середні цикли великої знижувальної хвилі характеризуються тривалою і глибокою депресією, стислістю і слабкістю підйомів. Середні цикли, що припадають на підвищувальний період великого циклу, характеризуються зворотними рисами.
М. Д. Кондратьев підтверджує це фактологічним матеріалом (див. табл. 4).
Таблиця 4
ТРИВАЛІСТЬ ПІДЙОМІВ І СПАДІВ ПА РІЗНИХ ФАЗАХ ВЕЛИКОГО ЦИКЛУ*
| Періоди | Кількість років підйому | Кількість років депресії |
| Знижувальна хвиля великого циклу з 1822 по 1843 р. | 9 | 12 |
| Підвищувальна хвиля великого циклу з 1843 по 1874 р. | 21 | 10 |
| Знижувальна хвиля великого циклу з 1874 по 1895 р. | 6 | 15 |
| , ' L..1 L... 1.1 Підвищувальна хвиля великого циклу з 1895 по 1912 р. | 15 | 4 |
* Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. — M.: Экономика, 1989. С. 208,
5.2.3.