Загальна характеристика великих хвиль
До вивчення великих хвиль кон’юнктури М. Д. Кондратьева підштовхнуло дослідження зміни рівня товарних цін за тривалий період. Дослідження зміни товарних цін показало, що середній рівень товарних цін описує ряд коливальних рухів тривалістю близько 50—60 років.
Надалі аналогічні коливальні рухи М. Д. Кондратьев виявив у динаміці й інших економічних показників, причому періоди коливань окремих показників досить щільно збігалися між собою. Розбіжність точок перелому по окремих кривих, за даними М. Д. Кондратьева, лише в одиничних випадках перевершувала 5 років.На основі статистичної обробки цілої низки вартісних і натуральних показників, що характеризували економічний розвиток Англії, Франції, Німеччини і США приблизно за 140 років (з кінця XVIII ст. до початку 30-х років XX cτ.), М. Д. Кондратьев прийшов до висновку про наявність у межах цього періоду двох з половиною довгих хвиль чи великих циклів кон’юнктури із середньою тривалістю кожного 57 років. М. Д. Кондратьев досліджував динаміку таких процесів, як зміна товарних цін, процента на капітал, грошової заробітної плати, обороту зовнішньої торгівлі, рівня видобутку і споживання вугілля, виробництва чавуну, свинцю і т. ін. Згідно з його розрахунками періоди великих циклів виявилися приблизно такими:
Підвищувальна хвиля першого циклу охоплює період з кінця 80-х — початку 90-х років XVIIl ст. до 1810—1817 рр., тобто близько 25 років. Знижувальна хвиля першого циклу починається з 1810—1817 рр. і закінчується в 1844—1851 рр., тобто триває близько 35 років. Весь цикл руху цін вкладається в 60 років.
Підвищувальна хвиля другого циклу починається з 1844— 1851 рр. і закінчується в 1870—1875 рр., тобто триває близько 25 років. Знижувальна хвиля другого циклу починається в 1870— 1875 рр. і закінчується в 1890—1896 рр., тобто триває близько 25 років. Весь другий цикл завершується протягом 50 років.
Підвищувальна хвиля третього циклу починається з 1890— 1896 рр. і закінчується в 1914—1920 рр., тобто триває 25 років. Знижувальна хвиля третього циклу, за даними М. Д. Кондратьева, починається з 1914—1920 рр.
При цьому М. Д. Кондратьев приходить до висновку, що встановлені ним великі цикли зміни найважливіших елементів економічного життя мають міжнародний характер.
Протягом усього досліджуваного періоду М. Д. Кондратьев виокремлює «чотири емпіричні правильності», тобто найважливіші риси чи закономірності, характерні для великого циклу. Дві з них стосуються підвищувальних стадій, одна характерна для стадії спаду, і ще одна закономірність відповідним чином проявляється в кожній із стадій чи фаз довгого циклу.
1. Біля джерел зародження підвищувальної фази чи на самому її початку відбуваються глибокі зміни всього життя капіталістичного суспільства. Цим змінам передують значні науково-технічні винаходи й нововведення. У підвищувальній фазі першої хвилі. тобто наприкінці XVIII ст., це були: розвиток бавовняної промисловості й виробництво чавуну, що змінили економічні та соціальні умови суспільства. Зростання у другій хвилі, тобто в середині XIX cτ., М. Д. Кондратьев пов’язує з будівництвом залізниць, що дозволило освоїти нові території. Підвищувальна тенденція третьої хвилі наприкінці XlX — на початку XX ст., на його думку, була викликана широким упровадженням електрики, радіо, телефону. Перспективи для нового підйому М. Д. Кондратьев бачив у автомобільній промисловості[13].
Перетворення в умовах економічного життя суспільства всередині окремих країн супроводжується, на його думку, зміною співвідношення сил у світовому капіталістичному господарстві, створенням нових його центрів. У міжнародні економічні зв’язки також втягуються нові країни, змінюються обсяг видобутку золота й характер грошового обігу.
2. Підвищувальні фази великої хвилі, на думку М. Д. Кондра- іьєва, найбагатші соціальними потрясіннями (революції, війни і т.
ін.), ніж знижувальні.3. Знижувальні фази кожного великого циклу супроводжуються тривалою й особливо різко вираженою депресією сільського господарства. Крім того, низькі ціни на товари в період спаду сприяють зростанню відносної вартості золота, що спонукає збільшувати його видобуток, а нагромадження золота сприяє виходу економіки із затяжної кризи.
4. Періодичні кризи промислового (9—12-річного) циклу немовби нанизуються на відповідні фази довгої хвилі і змінюють свою динаміку залежно від неї. У періоди тривалого підйому в середньому циклі більше часу припадає на економічне зростання і «процвітання», а інтенсивність цього зростання істотно вища. У період спаду великої хвилі спостерігається зворотна картина. У середньому циклі збільшується тривалість фаз кризи й депресії. Глибина кризового падіння виробництва значно зростає, а тривалість фаз пожвавлення і підйому скорочується, темпи економічного зростання в цих фазах стають нижчими.
Виокремлені «емпіричні правильності» М. Д. Кондратьев широко ілюструє фактологічними даними. При цьому він зауважує, що вони надзвичайно важливі не лише як ознаки, що характеризують великі цикли, але й дуже потрібні для розуміння механізму появи цих хвиль.
3.2.2.