Значення логіки у формуванні логічної культури економіста та юриста
Для того, щоб досягнути успіху, щоб уміти чітко визначити і сформулювати наукову, практично-діяльнісну чи життєву проблему, оцінити її, а також запропонувати шляхи її вирішення, мислення людини повинно бути не лише творчим, критичним, але й обов’язково правильним.
Деякі люди вважають, що вивчення логіки навряд чи принесе їм велику користь, бо і без знання логіки вони можуть правильно мислити, так само, як вміти правильно говорити, не знаючи граматики, падати, не знаючи при цьому законів тяжіння, перетравлювати їжу, не знаючи фізіології. Хоча з такими міркуваннями варто посперечатись, і в зв’язку з цим доцільно згадати відому ситуацію. Коли академіка І.П. Павлова запитали, в чому він бачить основну ціль фізіологічної науки, відомий фізіолог відповів: «Основна ціль фізіології - навчити людину, як правильно їсти, дихати, як правильно працювати і відпочивати, щоб прожити якомога довше».
Безперечно, кожна людина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона була б неспроможна думати та спілкуватися з іншими людьми. Однак логічна інтуїція ніколи не зможе замінити людині логічного знання. Вона часто виявляє свою неспроможність під час критики неправильних міркувань. З допомогою логічної інтуїції можна тільки констатувати якусь помилку у міркуванні, але пояснити її неможливо.
Прислухаємось також до відомого порівняння, запропонованого угорським логіком К. Хаваш. Спортсмен-бігун може бігати без знання спеціальної техніки бігу, тих фізіологічних процесів, що відбуваються в його організмі, психологічних чинників успішного подолання дистанції. Але якщо ця людина хоче досягнути значних результатів у спорті, то вона буде змушена ознайомитися з усім цим. Так само і з логікою.
Про те, яке значення має логіка для юристів, свідчать, зокрема, опубліковані стенограми матеріалів Конституційного суду. На засіданнях безліч разів вживався сам термін «логіка»: «звичайна логіка», «об’єктивна логіка», «усупереч логіці», «логічна форма думки», «логіка розвитку політичної ситуації», «логіка подій».
Використовувалися і спеціальні логічні терміни: «визначення», «теза», «аргумент», «доведення», «підстава», «висновок», «софізм», «аналогія». Робилися посилання на закони і вимоги логіки: говорилося про «підміну тези» (закон тотожності), виявлялися логічні суперечності в міркуваннях сторін (закон суперечності), застосовувалася вимога «або» (закон виключеного третього), говорилося про «достатні підстави» для висновків (закон достатньої підстави).Знання основ цієї науки, по-перше, допомагає систематизувати та упорядкувати свої знання, формує логічну культуру мислення людини, вчить мислити правильно, коректно аргументувати власну точку зору, а для цього правильно будувати свої міркування, швидко знаходити логічні помилки у чужих міркуваннях, грамотно їх спростовувати.
По-друге, методи сучасної логіки можуть бути використані в науковій діяльності - для дослідження проблем у сфері економіки та правознавства, для того, щоб навчитись робити правильні висновки з інформації, отриманої з різних джерел, критично ставитися до змісту цієї інформації, виявляти в ній логічні суперечності.
По-третє, важливе значення логіка має в галузі філософії, тому що в ній частіше, ніж в інших галузях знань, займаються побудовою абстрактно- логічних конструкцій. А логіка формулює правила побудови наукових теорій, визначає форми і правила наукових доведень.
По-четверте, вивчення логіки надає можливість більш ефективно вирішити проблему комп’ютерної освіти студентської молоді. Знання з логіки використовуються у конкретних економічних науках, коли потрібно здійснити необхідний формалізований аналіз економічної інформації, запрограмувати цю інформацію на електронних носіях.
По-п’яте, знання логіки допоможе юристу правильно здійснити дедуктивне міркування, побудувати логічно струнку, добре аргументовану промову (обвинувачення, захист), вказати на суперечності в показах потерпілого, свідків, звинуваченого, заперечити необгрунтовані доведення своїх опонентів.
По -шосте, знання основ логіки знадобиться в наукових суперечках, диспутах, дискусіях, в умінні вести полеміку в парламентській, політичній діяльності, критично і конструктивно включатися в обмін ідеями під час спілкування, в умінні формулювати питання і відповідати на них чітко, з розумінням і по суті.
Логіка вчить людину послідовно, обгрунтовано висловлювати свої думки в усній та письмовій мові.Головним завданням вивчення дисципліни «Логіка» у вищих навчальних закладах є формування у студентів уміння правильно мислити, використовуючи наукові поняття і категорії, вміння коректно будувати свої міркування, запобігати помилковим судженням і міркуванням, уміння аргументовано доводити істину або спростовувати хибні твердження, вміння застосовувати логічне мислення у практичній діяльності економіста та юриста. Логічні знання повинні сприяти формуванню раціонально- аналітичного підходу до аналізу різноманітних реалій сучасного суспільства, активізації інтелектуального потенціалу особистості.
6.