Зміст і обсяг поняття. Види понять за обсягом і змістом

Будь-яке поняття є закономірною єдністю двох елементів: змісту та обсягу.

Змістом поняття називають сукупність істотних загальних та від­мінних ознак предмета або множини однорідних предметів, що відобра­жені в цьому понятті.

Обсяг поняття - це сукупність узагальнених у ньому предметів. Це така множина, або клас предметів, кожному з яких належать ознаки, відображені в понятті. Так, обсяг поняття «злочин» охоплює всі злочини, оскільки вони мають спільні істотні ознаки. Обсяг поняття «товар» вклю­чає всю множину виробів, що реалізуються на ринку тепер, у минулому і в майбутньому. Обсяг поняття «конституція» включає в себе конституції всіх держав, які існували, існують та будуть існувати.

Тобто, якщо ми хочемо визначити обсяг поняття, ми мусимо відповіс­ти на питання: «Скільки таких предметів існує?», а якщо хочемо визначити зміст поняття - мусимо відповісти на питання: «Яке воно є?» або «Чим воно є?».

Обсяг поняття зображають за допомогою кругових схем, або діаг­рам Ейлера. Кожен круг означає обсяг певного поняття, а будь-яка точка в середині круга - предмети, що входять до його обсягу. Схеми названі так на честь Леонардо Ейлера (1707 - 1783) - одного з найвидатніших матема­тиків XVIII ст., який народився в Швейцарії, але весь свій талант віддав Росії, був членом Петербурзької Академії наук.

Існує закон обернено пропорційної залежності між змістом і обся­гом поняття: чим ширший обсяг поняття, тим вужчий його зміст, і, навпаки, чим ширший зміст, тим вужчий обсяг поняття.

Наприклад, якщо поняття «студент» позначимо літерою А, «сту- дент-економіст» - В, то у вигляді кругів Ейлера співвідношення між їхні­ми обсягами графічно зобразимо так:

А - студент

В - студент-економіст

Обсяг поняття В входить до обсягу поняття А. Ширший обсяг має по­няття «студент», бо воно включає в себе множину всіх людей, які навча­ються у вищих навчальних закладах. Поняття з меншим обсягом - «сту­дент-економіст», оскільки йдеться про множину студентів, які здобувають економічну освіту. Змістом поняття «студент» є ознака - «навчання у ви­щому навчальному закладі». У змісті поняття «студент-економіст» - появ­ляється ще одна нова ознака - «здобуття економічної освіти». Отже, за змістом поняття «студент-економіст» є ширшим, ніж зміст поняття «сту­дент».

Візьмемо два інших поняття: «злочин» і «посадовий злочин». Ширший обсяг має поняття «злочин», оскільки воно поширюється на всі злочини, а поняття «посадовий злочин» охоплює тільки частину злочинів, ті, які є по­садовими. Зміст же буде ширшим у понятті «посадовий злочин», оскільки окрім ознак, властивих усілякому злочину, воно включає ще й ознаки спе­цифічні, ті, якими посадові злочини відрізняються від інших.

Закон обернено пропорційної залежності діє між поняттями, які пе­ребувають у родо-видових відношеннях. Родовим називають таке поняття, обсяг якого ширший і повністю включає в себе обсяг іншого поняття. Ви­довим називається таке поняття, обсяг якого складає лише частину обсягу родового поняття. Отже, два поняття перебувають у відношенні роду і ви­ду, якщо всі ознаки роду входять до змісту виду, але не навпаки.

Наприклад, «цінні папери» - це родове поняття, а «акції», «облігації», «векселі» - це видові поняття; «дерево» - це родове поняття, а «клен», «береза», «тополя» - це видові поняття. Варто зазначити, що одне і те саме поняття може бути як родовим, так і видовим, у залежності від того, з яким іншим поняттям ми його порівнюємо.

Залежно від обсягу і змісту поняття поділяються на різні види. За об­сягом - це одиничні, загальні, збірні, нульові. За змістом - конкретні і абстрактні, позитивні та негативні, відносні та безвідносні.

Види понять за обсягом

Одиничні - поняття, що відображають ознаки одного, єдино існуючо­го предмета. Наприклад, «місто Тернопіль», «Національний банк України», «Міжнародний валютний фонд», «столиця України».

Загальні - поняття, які відображають ознаки певної множини пре­дметів. Наприклад, «банк», «бізнесмен», «фірма», «корпорація» (в логіці прийнято позначати поняття називним відмінком однини, незалежно від того, скільки предметів відображається в цьому понятті). Загальні поняття поділяються на реєструючі і нереєструючі.

Реєструючі - поняття, до обсягу яких входить чітко визначена, яка підлягає обліку, обмежена кількість предметів. Наприклад, «банк міста Тернополя», «місто України».

Нереєструючі - поняття, які охоплюють необмежену кількість пред­метів (які неможливо перерахувати). Наприклад, «натуральне число», «жи­ва істота», «людина», «зірка».

Загальні та одиничні поняття за певних умов можуть бути збірними поняттями.

Збірні - це такі поняття, в яких відображаються ознаки певної сукуп­ності однорідних предметів, що вважаються одним цілим. Наприклад, «ліс» (сукупність дерев), «бібліотека» (сукупність книг), «населення країни», «валовий національний продукт».

Збірні поняття поділяють на збірні загальні та збірні одиничні.

Збірні загальні поняття - узагальнюють ознаки кількох сукупностей предметів, кожна з яких мислиться як єдине ціле. Наприклад, «сузір’я», «ліс», «населення країни», «бібліотека», «студентська група», «футбольна команда».

Збірні одиничні поняття - в них мисляться ознаки якоїсь однієї, окремо взятої сукупності предметів. Наприклад, «сузір’я Козеріг», «денд­ропарк Софіївка», «молодь України», «військовий блок НАТО».

Загальні і збірні поняття відображають схожість предметів. Але зага­льне поняття мислиться широко, як універсальне і те характерне, що по­вторюється у множині предметів. Наприклад, «студент», «футболіст», «молода людина», «довгостроковий кредит».

Збірне поняття перш за все стосується сукупності однорідних предме­тів, що виступають як одне ціле, наприклад: «студентська група», «футбо­льна команда», «студентський будівельний загін». Зміст збірного поняття не можна віднести до кожного окремого елемента, що входить в обсяг цьо­го поняття.

Нульові поняття - це ті, обсяг яких не містить жодного предмета, так як у реальності не існує предметів, відображених у таких поняттях: «круг­лий квадрат», «житель Венери», «одружений холостяк».

Нульові поняття поділяються на хибні та гіпотетичні.

Нульові хибні - відображають предмети, яких в принципі не існує, наприклад: «русалка», «син бездітної матері», «маркетолог-амфібія».

Нульові гіпотетичні - відображають предмети, існування яких вису­вається як гіпотеза: «інопланетянин», «вічний двигун», «житель Венери», «НЛО».

Схема 5. Види понять за обсягом

Види понять за змістом

За змістом поняття поділяються на конкретні й абстрактні, відносні і безвідносні, позитивні та негативні.

Конкретні поняття - це ті, які відображають предмет чи сукупність предметів з їхніми ознаками. Цим поняттям в реальності відповідають певні окремі предмети, наприклад: «менеджер», «нотаріальна контора», «студент», «людина».

Абстрактними називаються такі поняття, які відображають не сам предмет, а певну ознаку, властивість предмета, яка відокремлюється в думці від предмета і сама виступає як предмет мислення. Наприклад, «від­повідальність», «хоробрість», «краса», «прибуток», «платоспроможність», «вартість», «краса Венери Мілоської».

Необхідно відрізняти конкретні поняття (за змістом) від одиничних (за обсягом) та абстрактні (за змістом) від загальних та нульових (за обся­гом).

Відносні поняття - відображають такі предмети чи ознаки предметів, існування одного з яких немислиме без існування іншого. Наприклад: «бо­ржник» і «кредитор», «позивач» і «відповідач», «учитель» і «учень», «кері­вник «і «підлеглий», «правий» і «лівий», «причина» і «наслідок», «дебет і кредит».

Безвідносні поняття - відображають предмети, які існують окремо і тому сприймаються не через зв’язок і залежність з іншими предметами. В змісті цих понять немає вказівки на їхнє відношення до інших предметів. Наприклад, «підприємство», «комерсант», «країна», «норма права».

Позитивними називаються поняття, які відображають наявність у предмета чи явища певних ознак: «прибуток», «грамотний торговець», «по­рядок», «закон», «талановита людина», «зло».

Негативними називаються поняття, які вказують на відсутність у предмета певних ознак: «безвідповідальність», «неконкурентний товар», «аморальний», «агностицизм», «асиметрія», «безпорядок», «антифашист», «безвідповідальний робітник», «неграмотна жінка», «незалежність», «не- скупий», «антиісторизм».

Схема 6. Види понять за змістом

Логічний поділ понять на позитивні та негативні не має ніякого від­ношення до морально-етичних чи естетичних оцінок поняття. Деякі понят­тя, які за логічною характеристикою є негативними, фактично можуть ви­ражати позитивне явище, і навпаки. Наприклад, «асиметрія» - поняття негативне, хоч у дійсності асиметрія іноді краще виглядає, ніж симетрія; «інфляція» - позитивне поняття, а фактично виражає негативне явище.

Встановити, до якого із зазначених видів понять (за змістом та обся­гом) відноситься певне поняття, - означає дати йому логічну характерис­тику. Наприклад, поняття «Національний банк України» - одиничне, не- збірне, конкретне, безвідносне, позитивне; «діяльність» - загальне, нереєс- труюче, незбірне, абстрактне, позитивне, безвідносне. Логічна характерис­тика понять сприяє уточненню їхнього змісту та обсягу, що допомагає більш чітко використовувати поняття в процесі міркування.

3.