Розподіленість термінів у судженнях

Суб’єкт і предикат судження називаються термінами. При аналізі об­сягів понять-термінів судження необхідно з’ясувати їх розподіленість. Ко­жен термін у судженні є розподіленим або нерозподіленим.

Варто пам’ятати:

1. Якщо обсяг терміна судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений. Розподілений термін позначається: S+, Р+.

2. Якщо обсяг терміна судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він нерозподіле­ний. Нерозподілений термін позначається: S-, Р-.

При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, вира­жені цим терміном, про деяку частину множини предметів. Для того, щоб судження було правильним з логічної точки зору, необхідно дотримуватись певних правил щодо розподіленості термінів.

Правила розподіленості термінів у судженнях

1. а) У загальностверджувальних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р, S - розподілений (S+), а Р - нерозподі­лений (Р-), бо обсяг терміна Р частково включається до обсягу S. Напри­клад, «Усі адвокати є юристами»: S - «адвокати», Р - «юристи», (S+) - розподілений, (Р-) - нерозподілений, бо обсяг поняття «адвокат» повністю включається до обсягу поняття «юрист», але обсяг поняття «юрист» тільки частково включається до обсягу поняття «адвокат» (кожен адвокат є юрис­том, але не всі юристи є адвокатами). Поняття «юрист» і «адвокат» знахо­дяться у відношенні підпорядкуваня.

«Усі створені людиною пам’ятки архітектури (S+) належать до матеріальної культури» (Р-).

«Усі підприємства (S+) обов’язково оподатко­вуються» (Р-).

б) У тих же загальностверджувальних судженнях, в яких обсяги суб’єкта і предиката є однаковими, розподілений не тільки суб’єкт (S+), а й предикат (Р+). До загальностверджувальних суджень, у яких розподілені S і Р, належать судження-означення і судження з виділяючим суб’єктом. Наприклад, «Квадрат - це рівносторонній прямокутник»: S - «квадрат», Р - «рівносторонній прямокутник», (S+) - розподілений, (Р+) - розподілений, бо їхні обсяги співпадають.

«Тільки люди (S+) - розумні істоти на Землі» (Р+).

«Аристотель (S+) - засновник логіки» (Р+).

2. У загальнозаперечних судженнях суб’єкт і предикат розподілені.

Наприклад, у судженні: «Жодна думка не може існувати без мови» S - «думка», Р - «те, що може існувати без мови». Обсяг суб’єкта «думка» повністю виключається із обсягу предиката «те, що може існувати без мо­ви», тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені (S+, Р+).

«Жодне явище (S+) не існує без причини» (Р+).

«Жоден із доказів (S+) не повинен братися на віру» (Р+).

3. а) У частковостверджувальних судженнях, в яких обсяг суб’єкта частково включається до обсягу предиката, а обсяг предиката також част­ково включається до обсягу суб’єкта, S і Р - нерозподілені (S-, Р-). У су­дженні «Деякі студенти - відмінники» обсяги суб’єкта «студенти» і преди­ката «відмінники» частково співпадають, тому тут S - нерозподілений (S-) і Р - нерозподілений (Р-).

«Деякі студенти (S-) - відмінники» (Р-).

«Деякі дії уряду (S-) призвели до інфляції» (Р-).

б) У частковостверджувальному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб’єкта, а обсяг суб’єкта тільки частково співпадає з обсягом предиката, S - нерозподілений (S-), Р - розподілений (Р+).

«Деякі злочини (S-) є посадовими (Р+)».

«Деякі податки (S-) є місцевими (Р+)».

3. У частковозаперечних судженнях суб’єкт - нерозподілений, пре­дикат - розподілений, бо в цих судженнях обсяг S частково виключається із обсягу Р, а обсяг предиката Р повністю виключається із обсягу суб’єкта S.

а) Наприклад, у судженні «Деякі шахісти не є школярами» суб’єкт «шахісти» нерозподілений (S-), оскільки його обсяг частково виключається із обсягу предиката «школярі», а предикат - розподілений (P+), бо його обсяг повністю виключається з обсягу S (до всіх школярів не відноситься частина шахістів, про яких іде мова у суб’єкті).

«Деякі студенти (S-) не є відмінниками (Р+)».

«Деякі шахісти (S-) не є школярами (Р+)».

б) Наприклад, у судженні «Деякі музиканти (S-) не є гітаристами (P+)» суб’єкт «музиканти» є нерозподіленим (S-), оскільки його обсяг част­ково виключається з обсягу предиката «гітаристи», а предикат «гітаристи» є розподіленим (P+), бо його обсяг повністю виключається з обсягу суб’єкта «деякі музиканти».

«Деякі музиканти (S-) не є гітаристами (P+)».

«Деякі економісти (S-) не є банкірами (P+)».

Необхідно пам’ятати, що суб’єкт завжди розподілений у загальних судженнях (А та Е) і нерозподілений у часткових (І та О); предикат зав­жди розподілений у заперечних судженнях (Е та О) і, як правило, нероз­поділений у стверджувальних (А та І). У стверджувальних судженнях пре­дикат буде розподіленим при умові, якщо S?Р або S>H. Ці положення віді­грають важливу роль у формуванні умовиводів, які використовуються у наукових дослідженнях, юридичній практиці, політичній та дипломатичній роботі.

Схема 13. Розподіленість термінів у судженнях

Для того, щоб визначити розподіленість термінів у судженні, необхідно:

• надати йому типової форми і визначити суб’єкт і предикат.

Наприклад, судження «Чимало економістів передбачали інфляцію» буде мати форму: «Деякі економісти є такими, що передбачали інфляцію». S - «економісти», Р - «ті, хто передбачав інфляцію». Логічна формула - «Деякі S є Р»;

• визначити обсяги суб’єкта і предиката - у наведеному судженні вони частково співпадають;

• зобразити співвідношення обсягів S і Р за допомогою кругів Ейле- ра, визначити розподіленість термінів і перевірити схему на відпо­відність основним правилам розподіленості термінів. У даному ви­падку S - «економісти» є нерозподіленим (S-), і Р - «ті, хто перед­бачав інфляцію» також є нерозподіленим (Р-).

4.