Правила змістовного доведення

Якщо доведення являє собою змістовне розміркування, то для його правильності необхідно дотримуватися певних правил, які стосують­ся тези, аргументів та демонстрації.

1) Правила відносно тези.

a) Теза повинна бути логічно визначеною, чіткою та зрозумілою. Виходячи з цієї вимоги, в наукових доведеннях при формулюванні тези використовують спеціальну термінологію. У формулюванні тези не по­винно бути логічних суперечностей.

b) Теза повинна залишатися незмінною протягом всього доведен­ня. “Підміна тези” - так називається помилка, яка виникає при пору­шенні цього правила. Це правило виражає вимоги закону тотожності, який забороняє ототожнювати різні за змістом твердження (тези).

Помилка “підміни тези” має свої різновиди:

b ) логічна помилка “аргумент до людини”, полягає в тому, що замість доведення чи спростування висунутої тези вдаються до авто­ритету або характеристики рис людини, твердження якої підтриму­ють чи спростовують.

b,) логічна помилка “аргумент до публіки”, полягає в заміні логіч­ного аналізу тези психологічним впливом на почуття людей з тим, щоб викликати співчуття або осуд певного твердження і цю реакцію при­йняти за доведення істинності тези.

Ь.) логічна помилка “перехід до іншого роду”. Є два різновиди цієї помилки: 1) “хто дуже багато доводить, той нічого не доводить”, вона виникає, коли намагаються замість даної тези довести інше дуже широке твердження, яке часто виявляється хибним; 2) “хто надто мало доводить, той нічого не доводить”, виникає тоді, коли намагаються довести вужче і логічно слабше твердження, до якого не можна звести висунуту тезу.

2) Правила відносно аргументів.

a) Аргументи, тцо приводяться для обгрунтування тези, повинні бути істинними і не суперечити одне одному. При порушенні цього правила виникає помилка необґрунтованості тези, бо хибні тверджен­ня (аргументи) не можуть бути основою істинності тези.

b) Аргументи повинні бути доведеними твердженнями. Якщо для доведення істинності тези використовують твердження, що самі ще потребують доведення й істинність яких залежить від доведеності тези, то виникає помилка “випередження тези”.

c) Аргументи повинні бути такими висловлюваннями, істинність яких доводиться незалежно від істинності тези. Інакше виникає помилка “кола у доведенні”, коли теза обгрунтовується аргументами, а аргумен­ти - тезою. Якщо доведення є невеликим, то коло в ньому легко вияви­ти. Але якщо воно являє собою довгий ланцюжок міркувань і логічних переходів, то коло в такому доведенні часто залишається непоміченим.

3) Правила відносно демонстрації.

а) Теза повинна бути висновком, який логічно випливає з аргумен­тів за правилами виводу. Інакше виникає помилка “не випливає”, тобто теза не є логічним наслідком з аргументів.

b) Твердження, яке є правильним за певних умов (час, відношен­ня, міра), не можна наводити як безумовний аргумент, що є істинним у будь-якому випадку. Порушення цього правила призводить до помил­ки “від сказаного з умовою до сказаного безумовно”.

Викладені правила предметного розміркування містять у собі ви­моги перевірки, критичності, раціональності та обґрунтованості істин­ного знання, тобто саме тих його характеристик, які розкривають різні сторони його логічності.