Поділ простих суджень за якістю
Атрибутивні судження називаються категоричними (від грецького κατηγoptκoς - стверджуючий), оскільки знання про притаманність чи непритаманність ознаки предмету висловлюється в безумовній формі.
Наприклад, “Звинувачуваний має право на захист”, “Скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння не звільняє від кримінальної відповідальності”.За якістю категоричні судження поділяють на стверджувальні та заперечні. CineepdjnyeiLibiiUMU називають судження, які вказують на приналежність предмету деякої ознаки. Судження, що виражає відсутність у предмета деякої ознаки, називають заперечним.
Наприклад, “Україна є морською державою” - стверджувальне судження. Його логічна формула “ S є Р”. “Територія України не підлягає змінам без її згоди” - заперечне судження. Логічна формула заперечного судження - “S не є Р”.
Стверджувальне та заперечне судження відрізняються характером логічної зв’язки, її якістю. Стверджувальна зв’язка (“є”) вказує на приналежність ознаки предмету. Заперечна зв’язка (“не є”) таку приналежність заперечує. Отже, якість категоричного судження залежить виключно від характеру логічної зв’язки і не залежить від форми вираження суб’єкта та предиката. Наприклад, судження “серед неюрис- тів є неспортс.мсни” (не-S є не-Р) є стверджувальним, бо логічна зв’язка є стверджувальною. Слід мати на увазі, що логічні зв’язки “є” та “не є” в реальній мові можуть виражатися словами: “являє собою”, “суть”, “не визначається”, “належить”, “не відноситься” тощо, замінюватися тире або бути відсутніми взагалі.
4.