Особливі правила фігур силогізму

Оскільки середній термін силогізму (M) займає в кожній з чоти­рьох фігур різне місце, то кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться з загальних правил силогізму.

Правила І-шої фігури.

1. Більший засновок є загальним судженням (А, або Е).

2. Менший засновок є стверджувальним судженням (А, або І).

Перша фігура є найбільш типовою формою дедуктивного умови­воду. У ній із загального твердження, яке є законом науки чи правовою нормою, робиться висновок про окремий факт, одиничний випадок чи частину предметів даного класу. Широко використовується ця фігура силогізму в різних сферах пізнавальної та практичної діяльності.

Наприклад:

Усі метали (M) є електропровідними (P).

Мідь (S) - метал (M).

Мідь (S) є електропровідною (P).

Правила П-гої фігури.

1. Більший засновок - загальне судження (А, Е).

2. Один із засновків - заперечне судження (Е, О).

Друга фігура силогізму застосовується тоді, коли необхідно пока­зати, що окремий випадок (конкретна особа, факт, подія тощо) чи час­тина предметів даного класу не відповідає загальному твердженню. Але друга фігура силогізму стверджувальних висновків не дає. На­приклад:

Усі видатні шахісти (P) знають теорію шахової гри (M).

Савчук (S) не знає теорії шахової гри (M).

Савчук (S) не є видатним шахістом (P).

Правила Ш-тьої фігури.

1. Менший засновок - стверджувальне судження (А, І).

2. Висновок - часткове судження (І, О).

Оскільки третя фігура загальних висновків не дає, то вона викорис­товується в тих випадках, коли необхідно ствердити або заперечити деякі ознаки відносно частини предметів даного класу. Наприклад:

Деякі депутати (M) - юристи (P).

Усі депутати (M) - недоторкані особи (S).

Деякі недоторкані особи (S) - юристи (P).

Висновки третьої фігури силогізму в практиці мислення викорис­товуються ВІДНОСНО рідко.

Правила IV-тої фігури.

1. Якщо більший засновок - стверджувальне судження (А, І), то менший засновок повинен бути загальним судженням (А, Е).

2. Якщо один із засновків - заперечне судження (E), то більший засновок повинен бути загальним судженням (А, Е). Наприклад:

Усі кити (P) - ссавці (M).

Жоден ссавець (M) не є рибою.

Жодна риба (S) не є китом (P).

Висновки за четвертою фігурою категоричного силогізму в прак­тиці мислення використовуються надто рідко.

4.