Категоричний силогізм з виділяючим судженням
Якщо принаймні одним із засновків категоричного силогізму є виділяюче судження, то такий силогізм є винятком із загальних правил та особливих правил фігур категоричного силогізму.
Порушуючи згадані правила, такі силогізми дають необхідні виводи. Модуси таких силогізмів називають слабкими модусами, оскільки вони не завжди дають необхідні виводи, а лише за умови, що принаймні один із засновків силогізму є виділяючим судженням.Нагадаємо, що виділяюче судження має структуру; “S і тільки S є Р”, а його оберненням буде: “Усі P є S”.
Розглянемо найбільш розповсюджені випадки слабких модусів.
1) Вивід з двох часткових суджень, шо порушує загальне правило засновків силогізму: “Принаймні один із засновків силогізму повинен бути загальним судженням”.
Деякі адвокати (M) - депутати (P) 1 (SP).
Деякі юристи (S) ~ адвокати (AI) I (SP).
Деякі юристи (S) - депутати (P) I (SP).
Отже, це перша фігура силогізму, а його модус - III. Серед правильних модусів першої фігури такого модусу немає, але вивід є необхідним і висновок - істинним. Проведемо аналіз засновків нашого силогізму:
Виділяюче судження: “S і тільки S є М”.
Висновок
Таким чином, другий засновок (“юристи і тільки юристи є адвокатами”) - виділяюче судження, тому вивід є необхідним, а висновок - істинним.
2) Вивід за І-шою фігурою, коли більший засновок - часткове судження. Цс порушує правило І-шої фігури: “Більший засновок повинен бути загальним судженням”.
Деякі студенти (M^) є дистанційниками (P") I (SP).
Деякі особи, що навчаються (S'), є студентами (M^) I (SP),
Деякі особи, що навчаються (S'), є дистанційниками (P ) 1 (SP).
Це перша фігура силогізму, модус -III.
Серед правильних модусів першої фігури такого модусу немає. Але оскільки обидва засновки є виділяючими судженнями, то вивід є необхідним, а висновок - істинним.3) Вивід, у якому один із засновків -- часткове судження, а висновок - загальне судження. Це порушує загальне правило засновків силогізму: “Якщо один із засновків часткове судження, то і висновок повинен бути частковим судженням”.
Деякі слов’яни (P) - українці (M') I (SP).
Усі присутні на форумі (S ) - українці (M') A (SP).
Усі присутні на форумі (S ') - слов’яни (P') A(SP).
Цс вивід за другою фігурою, його модус - IAA. Такого модусу серед правильних модусів другої фігури немає. Але більший засновок є виділяючим судженням. Тому вивід є необхідним, а висновок - істинним.
4) Вивід за другою фігурою з двох стверджувальних засновків. Це порушує правило другої фігури: “Один із засновків повинен бути заперечним судженням”.
Деякі історики (P^) - фахівці з історії України (M^) I (SP).
Модус цього силогізму - AEE, серед правильних модусів першої фігури такого модусу немає. Але більший засновок - виділяюче судження, тому вивід є необхідним і істинним.
Розглянуті нами приклади показують, що силогізм, до складу засновків якого входить виділяюче судження, підлягає не всім, а лише деяким правилам. Це зумовлюється особливістю виділяючих суджень, розподіленістю їх термінів. Це слід враховувати при аналізі структури категоричного силогізму. Виявити видділяюче судження серед засновків силогізму допомагають колові схеми Ейлера.