<<
>>

Віктимність окремої особи

(індивідуальна віктимність) — це об'єктивно притаманна людині (реалізована злочинним актом або залишена в потенції) здатність, схильність стати в певних обставинах жертвою злочину.
Залежно від особистісних якостей і поведінки конкретного індивіда ступінь його уразливості може перевищувати середній (підвищена віктимність) або бути нижчим від середнього (мінімізована віктимність). Індивід не придбає віктимність у процесі життєдіяльності, а є вік- тимним з моменту народження і до смерті — він не може не бути віктимним, оскільки живе в суспільстві, де не ліквідована злочинність, отже, існує об'єктивна можливість стати жертвою злочину.

Потенційна індивідуальна віктимність залежно від можливостей її реалізації в ситуаціях більш-менш широкого кола злочинів у зв'язку з особистісними якостями і професійною зайнятістю конкретної особи може розглядатися також з позиції її універсальності. З цієї позиції розрізняють віктимність загальну і вибіркову (спеціальну).

Віктимність окремої особи є відносним поняттям, оскільки завжди реалізується в певній ситуації, яка є для цього достатньою. Однакові особистісні якості, аналогічна поведінка можуть привести до різних наслідків залежно від конкретної ситуації (зовнішніх обставин, характеристики злочинця тощо). Іншими словами, необхідно розрізняти віктимність особисту і ситуативну.

У реалізації віктимних потенцій жертви певну роль відіграє взаємодія її суб'єктивних якостей і зовнішніх обставин. Ступінь віктимності особи є результатом складання ситуативного та особистого компонентів. Тому, як правило, шкода, яку завдано жертві, є наслідком реалізації особистої і ситуативної віктимності. Зокрема, ступінь вибіркової (спеціальної) віктимності значною мірою визначається професійною діяльністю (працівники міліції, охоронці, таксисти, інкасатори, касири та ін.), але разом з тим вибіркова віктимність є ситу-ативною, оскільки типовим для неї є перебування потенційної жертви в небезпечних ситуаціях. Водночас потенційна жертва

може стати реальною вже тому, що опинилась у несприятливій ситуації, а її особисті якості й поведінка аж ніяк цьому не сприяли.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С.. Кримінологія: Курс лекцій. — К.: МАУП,2002. — 295 с. — Бібліогр.: с. 288-289.. 2002

Еще по теме Віктимність окремої особи:

  1. 6.5. Віктимність та віктимізація
  2. 9.2. Основні поняття віктимології(жертва, потерпілий, віктимність, віктимізація)
  3. Ліцензія на виконання окремої операції для банківської корпорації
  4. Структура окремої методики розслідування
  5. Правова культура окремої особистості
  6. 36. Суттєвість та значення акту притягнення особи як обвинуваченої. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Особливості притягнення як обвинувачених деяких категорій громадян. Форма і зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
  7. З урахуванням цього дiї особи, яка перепродуу товари за дорученням iншої особи, повиннi квалiфiкуватися як: 1)
  8. 27. Поняття особи злочинця та особи, яка вчинила злочин.
  9. § 3 Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
  10. 8.Особливості сімейного права як окремої галузі права її місце в системі права України.
  11. Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
  12. 68. Підстави притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого.
  13. Поняття і джерела цивільного права країн загального та романо- германського права. Суб'єкти цивільного права: фізичні особи; юридичні особи; держава. Позовна давність у цивільному праві зарубіжних країн.
  14. 3. Порівняно вищий рівень мінімальної страхової суми при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну особи, ніж відповідний рівень мінімальної страхової суми при заподіянні шкоди життю та здоров'ю особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
  15. § 6. Правова культура особи
  16. Принципи правового статусу особи
  17. 9.1. Фізичні особи