<<
>>

6.7. Віктимна поведінка жертви злочину

Віктимна поведінка може бути необережною, ризикованою, провокаційною, об'єктивно небезпечною для самого потерпілого й у результаті чого може сприяти створенню криміногенної ситуації, а в деяких випадках і вчиненню злочину67.

Водночас, це не фатальна риса особи. У принципі, ступінь віктимності будь-якої людини може бути зведений до нуля. Усе залежить від того, чи людина обирає найбільш оптимальний варіант поведінки, аби не створювати віктимо-генну ситуацію.

** Курс кримінології: Підручник: У 2 кн. /За заг. ред. О. М. Джужи. -К.: Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 1. Загальна частина. - С. 127.

108

67 Джужа О. М., Моісеєв Є. М. Проблеми потерпілого від злочину (кримінологічний та психологічний аспекти): Навчальний посібник. - К.: УАВС, 1994. - С. 12.

\ 109

\

Матеріали досліджень і дані кримінально-правової статистики свідчать, що значна кількість протиправних діянь зумовлені поведінкою самої жертви злочину, а саме:

особливостями ситуаційного стану (сп'яніння), станом здоров'я (дефекти органів сприйняття), особливим психічним настроєм, пов'язаним з неадекватними діями у звичайній ситуації;

недбалим ставленням до безпеки своєї особистості, честі, гідності та збереження майна;

небажанням повідомити правоохоронним органам про злочинні дії, що вже мали місце стосовно неї;

легковажним ставленням до правил, які покликані охороняти суспільний порядок і безпеку;

участю в незаконній угоді;

провокаційною поведінкою.

За своїм характером віктимна поведінка може бути:

конфліктною, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію чи бере активну участь у конфлікті, що виник (єініціа-тором бійки або вступає в бійку на боці однієї зі сторін). Особливими різновидами такої поведінки є необхідна оборона, затримання злочинця та правозахисна активність;

провокаційною (демонстрування багатства, екстравагантна зовнішність, неправильна поведінка жінки, що створює враження про її доступність, тощо);

легковажною (довірливість і наївність неповнолітніх та інших осіб, які неспроможні протистояти нападникові, створення аварійних ситуацій на шляхах пішоходами й водіями тощо)68.

У межах криміногенної ситуації поведінка жертви може бути оцінена як:

• негативна, тобто така, що провокує злочин або створює для нього об'єктивно сприятливу ситуацію (форми провокації різні: від фізичного чи психічного насилля стосовно злочинця чи його близьких до їх образи, проявів неповаги до громад ського порядку та загальновизнаних норм моралі);

68 Зелінський А. Ф. Кримінологія: Навчальний посібник. - X.: Рубікон, 2000. - С. 82-83.

ПО /

і

позитивна, що проявляється у протидії злочинцеві, у виконанні громадського обов'язку тощо;

нейтральна, що не сприяла вчиненню злочину69.

<< | >>
Источник: Ю.Ф.Іванов., О.М. Джужа. Кримінологія: Навчальний посібник. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 264 с. 2006

Еще по теме 6.7. Віктимна поведінка жертви злочину:

  1. 9.3.Віктимна поведінка і її види.Класифікація потерпілих від злочинів
  2. 6.9. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
  3. 6.3. Поняття жертви злочину
  4. 6.8. Кримінально-правовий підхід до класи фікації жертв злочину
  5. Криміналістична характеристика жертви комп'ютерного злочину
  6. § 3. Стабилизация системы хищник — жертва введением внутривидовой конкуренции среди жертв
  7. § 2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
  8. Третья сторона, не являющаяся родственной или связанной с жертвой или жертвами, не может подавать сообщение от ее или их
  9. 65. Понятие жертв войны. Комбагганты и некомба- танты. Женевские конвенции о защите жертв войны 1949 г.
  10. 6.6. Класифікація жертв злочинів
  11. 15.2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  12. 15.2. Призначення покаранняза незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  13. Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  14. Правова поведінка
  15. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
  16. Классификация жертв преступлений.
  17. Правомірна поведінка
  18. 1. Поняття та види правомірної поведінки.
  19. Звичайна поведінка
  20. § 1. Правова і правомірна поведінка