Соціально-економічні обставини

В Україні (як і в інших країнах СНД) не було чіткого і послідовного розуміння напрямів входження в ринок. Звідси було зроблено непродумані кроки у вирішенні економічних і правових проблем, які базувалися на "романтичному" сприйнятті

ринку, якому треба дати простір і він все вирішить без втручання держави.

Через неврегульованість або неефективне вирішення важливих економічних питань у країні почалося "первісне накопичування капіталу", часто з прямим порушенням або в обхід законодавства.

Значна частина промисловості, що має дотаційний характер (ВПК, вугледобувна промисловість та ін.), досі не може повною мірою вписатися в ринкові відносини. Відкритість зовнішньоекономічної діяльності країни призвела до напливу товарів іноземного виробництва, з яким українські товаровиробники (і в сільському господарстві, і у промисловості) не завжди спроможні конкурувати.

Створена ще за радянських часів "тіньова" економіка набирає оберти, паразитуючи за рахунок державної і водночас не сплачуючи податків. Значних помилок припущено при проведенні приватизації державних об'єктів.

Населення країни, яке не мало досвіду існування в ринковій економіці, чекало (і чекає дотепер) від держави вирішення всіх проблем, воно було (і залишається) надто довірливим. Усе це вигідно злочинцям, які продовжують створювати усілякі "піраміди".

Націлена на прибуток діяльність комерційних банків не відповідала завданням структурної перебудови економіки. Це призвело до різкого зниження темпів і обсягів виробництва в усіх галузях народного господарства, зменшення національного продукту і національного прибутку, гіперінфляції, яку було подолано монетарними засобами, а отже, до різкого зниження рівня життя населення. У результаті різко зменшились обсяги товарообороту, оптової та роздрібної торгівлі, що спричинялося до невпорядкованості ціноутворення.