4.5. Різні підходи до розуміння причиновості в кримінології
Причинове пояснення соціально негативних явищ передбачає багаторівневий підхід. Щодо злочинності такими рівнями є: суспільство, соціальна група, індивід. Відповідно, й наукове обґрунтування поділяється на філософський, соціологічний і психологічний рівні.
На філософському рівні формується загальна концепція причин і умов, які породжують соціальні відхилення в суспільстві.
Соціологічний рівень досліджує причини злочинів, передбачає вивчення більш конкретних зв'язків і відносин, які існують у сучасному суспільстві.
У них проявляються загальні закономірності історичного розвитку та притаманні їм суперечності, на які впливають перешкоди та недоліки.На психологічному рівні створюється той морально-психологічний стрижень, на якому ґрунтується чи правомірна, чи злочинна поведінка. Причина й наслідок поєднані між собою об'єктивним і закономірним зв'язком. Однак характер цього зв'язку може бути різним. Він визначається як природою власне явищ, так і особливостями об'єктивних законів, які діють у цій сфері життя.
З огляду на це, в кримінологічній літературі існує чотири підходи до визначення причинно-наслідкового зв'язку:
"кондиціоналістський" (умовний);
традиційний;
традиційно-діалектичний;
інтеракціоналістський.
Усі вони внутрішньо логічно пов'язані, виконують специфічну роль у пізнанні, а тому необхідні кожний для свого рівня дослідження.