<<
>>

24. Поняття причинності в кримінології.

Існують розбіжності в трактуванні причинності у філософії і кримінології. Якщо в філософії зв'язок між причиною і наслідком характеризується поняттям необхідності, то в кримінології чимало авторів не розглядають його як неминучість.

При цьому посилаються на причини злочинності в цілому (загальний рівень), І кожного злочину зокрема (індивідуальний рівень), але ж не всі скоюють злочин. І це справді так, але цьому фактору має бути дано інше пояснення. Справа в тому, що ці кримінологи випускають з поля зору один, але принциповий момент діалектико-матеріалістинного трактування причинності. У відповідності з ним причина розглядається як система взаємодіючих внутрішніх і зовнішніх умов. Злочинна поведінка, як і взагалі людська поведінка, визначається діалектичною взаємодією зовнішніх і внутрішніх факторів. При цьому результат зовнішнього впливу залежить від внутрішніх умов його сприйняття. Самі по собі ні зовнішні (об'єктивні), ні внутрішні (суб'єктивні) умови не можуть вважатися причинами злочину.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінології. 2011. 2011

Еще по теме 24. Поняття причинності в кримінології.:

  1. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.