98. Особа неповнолітнього злочинця.

У формуванні особи неповнолітніх злочинців вирішальну роль відіграють:

1). Негативний вплив сім'ї: а) кожна восьма (за вибірковими даними) сім'я, яка виховує дітей, виявилася неблагополучною в кримінальному плані; б) в 30-40% випадків злочинів неповнолітніх встановлено прямий негативний вплив з боку батьків та інших старших членів сім'ї (зловживання алкоголем, грубість, жорстокість, безкарність, наркоманія, проституція тощо); в) типовими для батьків неповнолітніх злочинців є низька культура і безвідповідальне ставлення до дітей; г) відсутність (тимчасова чи тривала) у батьків можливості мінімально забезпечувати необхідні потреби дітей.

2).

3). Підбурювання з боку дорослих злочинців, яке, за даними вибіркових досліджень, має місце в 30% випадків.

4). Тривала відсутність певних занять у неповнолітніх, які залишили навчання, що тягне за собою, як правило, втягнення у злочинну діяльність.

5). Проникнення по різних каналах у середовище підлітків кримінальних традицій і «законів)) - культу сили, жорстокості, наркотиків, статевої розбещеності.

Кримінальну мотивацію підсилюють бездоглядність підлітків та їхня нерозбірливість у знайомствах. У 40-50% випадків негативна поведінка потерпілих передувала злочину (спільні випивки, розпуста, агресивність).

6). Низький рівень роботи навчально-виховних закладів (формалізм, непрофесіоналізм, відсутність індивідуального підходу).

7). Розпад системи працевлаштування неповнолітніх і виховання у трудових колективах.

Щодо особливостей потреб та інтересів неповнолітніх злочинців для них характерне: 1) втрата інтересу до навчання, неприйняття вимог навчального закладу; 2) обмеженість викорис тання каналів культурної інформації (читали книги 15-20%, газети -менше 10%, відео в більшості випадків для них є основним засобом заповнення вільного часу). Найбільша увага приділяється спілкуванню в мікрогрупі; 3) обмеженість інтересів, надання переваги пасивно-споживацькому проведенню вільного часу; 4) несумлінне ставлення до професії, відсутність життєвих планів, відчуженість від трудового колективу (2/3 до роботи ставляться несумлінно); 5) пасивність у громадському житті; 6) приєднання до неформальних груп з антисоціальною поведінкою; 8) ворожо-недовірливе ставлення до правоохоронних органів, упевненість у можливості уникнути покарання за скоєне.

Емоційно-вольовій сфері неповнолітніх злочинців властиві послаблення почуття сорому, нестриманість, грубість, жорстокість, несамокритичність. Нервово-психічні розлади зустрічаються в 3-х Із 6-ти випадків у неповнолітніх, які вчинили злочин.