79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.

Насильницька злочинність - це сукупність злочинів та осіб, що їх вчиняють з використанням фізичної сили або погрози її застосування, які мають на меті заподіяння шкоди фізичним чи моральним благам людини.

Насильницька злочинність займає в структурі усієї злочинності в середньому 4-6%.

Об'єкти посягання при насильницьких злочинах:

-життя і здоров'я людини

-честь та гідність особи

-статева недоторканість і статева свобода

-громадський порядок та здоров'я людини

-духовний розвиток

Переважна частина насильницьких злочинів скоюється або за місцем проживання громадян або на вулицях чи в інших громада ських місцях. На жилі приміщення припадає 2/3 умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень (у половині випадків йдеться про місця спільного проживання злочинця і потерпілого).

За часом вчинення:

- весна, літо; пятниця, субота, неділя; з 18 до 22 год., найчастіше з 18 до 20 год.

Знаряддя - різноманітні, але у 2/3 випадків заподіяння тяжких тілесних ушкоджень фігурують колюче-ріжучі знаряддя злочину.

По кожному з цих видів злочинів найвищою криміногенністю-відзначаються особи віком від 25 до 29 років. У середньому на цю вікову категорію осіб припадає 4,2% злочинців, тоді як по таких вікових групах, -як 14-17 років, 18-24 роки, 30 років і старше відповідно - 1,0; 2,3 і приблизно 2%.

У загальній масі потерпілих продовжують домінувати особи, які пов'язані зі злочинцем сімейно-побутовими стосунками.

Більшість насильницьких злочинів учиняються на ґрунті особистих неприязних стосунків між злочинцем і жертвою. Найрозповсюдженіший мотив -помста. Найтиповішими є такі випадки: помста, пов'язана з приниженням (справжнім або вигаданим) людської гідності; помста за відмову потерпілого виконати будь-яку вимогу або прохання; помста, пов'язана з відмовою брати участь у розпиванні спиртних напоїв.

Причини насильницьких злочинів криються у суперечностях, що мають місце в різних сферах суспільного життя і, передусім побуті та дозвіллі. Ці сфери довгий час лишалися і лишаються на другому плані з точки зору «високих» державних пріоритетів, завдань та інтересів. Будучи матеріалізованим пере творенням «залишкового принципу», вказані сфери щоденно, на всіх рівнях нагадують про свою «запущеність». Побутова невлаштованість та відсутність навіть мінімуму умов для більш-менш культурного проведення дозвілля при всій своїй типовості ще не є криміногенними факторами. Вони стають ними лише тоді, коли:

а) виступають у вигляді набору несприятливих життєвих ситуацій;

б) діють через ці ситуації на антисоціальне формування особи;

в) утворюють об'єктивний каркас сенсу життя неблагополучних груп населення, осіб з соціально заниженими позиціями. Результатом подібної концентрації негативних обставин є викривлена свідомість, у тому числі правова, примітивність потреб та інтересів, і, як наслідок, антисуспільна поведінка.

У переліку об'єктивних факторів, причинно пов'язаних із учиненням насильницьких злочинів, чільне місце займають неналежні житлові умови. Конфлікти, а за ними і злочини досить часто виникають між тими, хто живе у комунальних квартирах, розлученими, але проживаючими разом подружжями.

Спеціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів:

- комплекс заходів по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією;

- ефективна організація охорони громадського порядку при проведенні масових заходів;

- оптимальна розстановка сил і засобів ОВС та громадських формувань по охороні правопорядку;

- виявлення, облік та контроль за поведінкою осіб, які мають психічні аномалії;

- контроль за дотриманням порядку придбання, зберігання і обліку вогнепальної зброї і вибухових речовин;

- проведення поточних аналізів стану «вуличної» злочинності з обов'язковою розробкою «карт враженості» конкретних районів;

- негайний розгляд заяв про побої, погрози вбивством або нанесення тілесних ушкоджень;

- виявлення молодіжних угруповань, схильних до скоєння насильницьких злочинів і хуліганств;

- профілактичний вплив на осіб, раніше засуджених за насильницькі злочини, які схильні до агресивної поведінки;

- систематичне відпрацювання житлового сектору з метою встановлення прито-нів і осіб, які їх утримують, виявлення та облік неблагополучних сімей.