<<
>>

Інтеракціонізм (вчення про взаємодію).

Згідно з цією концепцією причини злочинності можна подати в певному схематичному вигляді. Ядром концепції є постулат про те, що злочинна поведінка — це результат взаємодії особи й середовища. Зауважимо, що радянська кримінологія свого часу значно збагатилась ідеями інтеракціоністів, насамперед щодо пояснення механізму вчинення конкретного злочину, який є наслідком зіткнення особи, що має негативні нахили, з несприятливою життєвою ситуацією.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С.. Кримінологія: Курс лекцій. — К.: МАУП,2002. — 295 с. — Бібліогр.: с. 288-289.. 2002

Еще по теме Інтеракціонізм (вчення про взаємодію).:

  1. 7. Вчення про перешкоди на шляху пізнання Ф.Бекона(вчення про ідоли).
  2. 34.Міжнародне право про взаємодію з національним.
  3. § 3. Вчення про криміналістичну версію
  4. § 1. Загальне вчення про метолитеорії держави і права
  5. ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО
  6. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
  7. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ
  8. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО
  9. Глава 9 ВЧЕННЯ ПРО СЛІДИ (трасологія)
  10. §1. Загальне вчення про зобов'язання
  11. Розділ   XI ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДОГОВІР