3.11. Поняття латентної злочинності

Розглядаючи злочинність як соціальне явище й оперуючи її кількісними та якісними характеристиками, ми підкреслювали, що для отримання точних відомостей потрібно звертатись до статистичної звітності правоохоронних органів.

Кожному практичному працівникові добре відомо, що до статистичної звітності потрапляють не всі скоєні злочини, а тільки частина з них, решта незареєстрована й становить, таким чином, латентну злочинність.

Латентна злочинність - це сукупність передбачених кримінальним законом діянь, які з різних причин не були взяті

41 Шнайдер Г.

до уваги органами внутрішніх справ, прокуратурою, службою безпеки та судом.

Суспільна небезпека латентної злочинності полягає в тому, що:

питання боротьби з латентною злочинністю не беруться до уваги і не плануються, а тому не можуть бути ефективними;

вона зменшує ступінь достовірності прогнозів злочинності, утруднює визначення напрямків боротьби з нею;

якщо при розкритих злочинах спричинення матеріальних збитків частково відновлюється, то в разі прихованих -вони не тільки не відновлюються, але немає навіть процесуальних шляхів для цього;

почуття безкарності заохочує осіб, які скоїли тяжкі злочини, продовжувати свою злочинну діяльність, тобто сприяє зростанню злочинності, зокрема, рецидивної;

латентна злочинність, оскільки вона все ж "помічається" довколишніми, руйнує їхні моральні та правозаборонні бар'єри;

під її впливом деякі члени суспільства стають на злочинний шлях;

складає хибне враження про фактичні обсяги злочинності, її рівень, структуру, динаміку, про величину й характер шкоди, завданої злочинністю;

заважає реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинені злочини;

підриває авторитет правоохоронних органів держави;

знижує активність громадян у боротьбі зі злочинністю;

сприяє зростанню соціальної напруги в суспільстві;

сприяє процесам самодетермінації злочинності.