<<
>>

14.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності

У світі немає жодної держави, економіка якої абсолютно була б схожа на економіку іншої держави. В економіці будь-якої держави є суперечності й недоліки, котрі використовує злочинність.

Це стосується й економіки України. В 2004 р. розкрито 33 819 злочинів економічної спрямованості (13 691 злочинів залишаються нерозкрити-ми), серед них у сфері господарської діяльності - 6878 (2343)ю5.

Економічна злочинність погіршує життя суспільства загалом, а тому боротьба з нею є одним із пріоритетних завдань не тільки правоохоронних органів, а й усіх структур держави. Питання економічної злочинності піднімалися на конгресах ООН із запобігання злочинності та поводження з правопорушниками. В одній із резолюцій Сьомий конгрес ООН визначив економічні злочини як особливо небезпечні та вказав на посилення боротьби з ними106.

Економічна злочинність - це явище, яке:

властиве будь-якій державі та виникає в результаті високо-інтелектуальної злочинної діяльності осіб з метою незаконного спрямування частини економічних ресурсів на свою користь. У країнах з низьким рівнем ринкових відносин їй додатково сприяє невідповідність законодавчої бази економічним реаліям;

виникає у сфері управління державним або приватним майном і пов'язана з використанням службового становища з корисливими намірами;

стримує розвиток ринкових відносин, вільної конкуренції, а в кінцевому підсумку - підриває основи економічної безпеки держави;

стимулює "тіньовий" капітал, корупцію та організовану злочинність;

викликає соціальну нестабільність, зневіру законослухняних громадян у спроможність держави захистити їхні інтереси.

105 Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. - К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. - Лист 102

106 Лунеев В. В. Преступность XX века. - М., 1998. - С. 256.

222

За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється на такі групи:

злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службовою діяльністю: розкрадання державного чи колективного майна шляхом шахрайства, присвоєння, розтрати або зловживання посадовим становищем;

злочини у сфері використання бюджету: порушення законодавства про бюджетну систему України; видання нормативних актів, які змінюють доходи та витрати бюджету всупереч визначеному законом порядку;

злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення чи збут підроблених грошей або цінних паперів; незаконні операції з валютними цінностями; приховування валютної виручки; ухилення від сплати податків; порушення порядку випуску (емісії) й обігу цінних паперів; підробка знаків поштової оплати та проїзних квитків; незаконне виготовлення, підробка, використання чи збут незаконно виготовлених й одержаних або підроблених марок акцизного збору;

злочини у сфері підприємництва: заняття забороненими видами підприємницької діяльності; порушення порядку заняття нею; фіктивне підприємництво; шахрайство з фінансовими ресурсами; виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними; незаконна торговельна діяльність; протидія законній підприємницькій діяльності; приховування банкрутства; фіктивне банкрутство;

злочини у сфері захисту від монополізму та несумлінної конкуренції: незаконне збирання з метою використання чи використання відомостей, що становлять комерційну таємницю; розголошення комерційної таємниці; штучне підвищення та підтримання високих цін на товари народного споживання й послуги населенню; змова про фіксування цін; примушування до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань;

злочини у сфері обслуговування населення: випуск чи реалізація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замовників; одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; порушення правил торгівлі;

з*:, 7) злочини у сфері митного регулювання - контрабанда.

<< | >>
Источник: Ю.Ф.Іванов., О.М. Джужа. Кримінологія: Навчальний посібник. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 264 с. 2006

Еще по теме 14.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності:

  1. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.