§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі

До ситуаційних судово-балістичних експертиз відносяться встановлення дистанції, напрямку і місця проведення пострілу (місце розташування стріляючого і самої зброї) за вогнестрільними пошкодженнями, відкладеннями продуктів пострілу, розташуванню стріляних гільз, слідів ніг і т.

Необхідно відзначити, що встановлення дистанції пострілу за слідами в зоні вхідних вогнестрільних ушкоджень робиться в рамках судово-балістичної експертизи тільки при дослідженні об'єктів неживої природи (предметів обстановки в помешканні, двері і т. п.), у тому числі одягу, якщо при цьому тілу потерпілого не були заподіяні ушкодження.

Якщо ж є пошкодження не тільки на одязі, але і на тілі потерпілого (що залишився живим, або його трупі), найбільш ефективно оцінювати їх у сукупності, тому питання про дистанцію пострілу вирішується в рамках судово-медичної експертизи, проведеної співробітниками лабораторій фізико-тех-нічних досліджень бюро судово-медичної експертизи обласного (міського) або республіканського рівня.

Визначення взаємного розташування зброї і потерпілого в момент пострілу і технічної можливості пострілу з визначеної зброї (у тому числі при самогубстві) самим потерпілим, проводяться шляхом комплексної медико-криміна-лістичної, тобто судово-медичної і судово-балістичної експертиз.

З розв'язанням ситуаційних завдань у ході проведення судово-балістичних експертиз вогнестрільних пошкоджень вирішуються такі питання:

-чи є пошкодження на перешкоді (на осколках скла, деревині, металі, пластмасі) вогнестрільним?

-снарядом якого виду (кулею, шротом) утворене вогнестрільне пошкодження на перешкоді?

- у якому напрямку зроблений постріл, що утворив пошкодження на перешкоді?

- з якої відстані зроблений постріл у перешкоду?

- яким було взаємне положення зброї і потерпілого в момент нанесення йому вогнестрільного поранення з утворенням пошкоджень на одязі?

- та інші.

Експертне дослідження вогнестрільних пошкоджень вимагає застосування широкого кола природно-наукових методів (хімічних, фізичних), і тому більшість таких експертиз доцільно проводити комплексно.

До проведення таких комплексних експертиз залучаються поряд з експер-тами-криміналістами, що спеціалізуються в галузі судової балістики, експер* ти-хіміки, фізики, а в необхідних випадках і судові медики (частіше усього -співробітники фізико-технічних відділень бюро судово-медичної експертизи)."

Необхідність проведення комплексних експертиз обумовлена тим, що у вогнестрільних пошкодженнях відображаються властивості вогнепальної^ зброї і боєприпасів, що залежать від характеру ураженої перешкоди; длі|]

188

вивчення ознак пошкоджень використовуються комплекси природно-наукових методів, і результати цих досліджень вимагають сукупної оцінки різними фахівцями, а також оцінки особливостей ушкодження тіла людини.

До основних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться: -слщи пошкодження (у глибині яких виявлена куля, шріт, картеч або осколки);

- наскрізні пошкодження перешкод значної товщини (наприклад, стін, багатошарового одягу);

- сліди рикошету.

До допоміжних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться:

- механічна дія порохових газів (що позначається на об'єкті пострілу лише при дуже близьких відстанях, не далі 5-Ю см);

- температурна дія порохових газів;

- кіптява від пострілу1;

- частки порохових зерен;

- сліди рушничного мастила; <•

- сліди часток металу куль, гільз та стволу;

- обрдок обтирання;

- сліди, що виникають від пострілу в упор (штанцмарка).

Про вогнестрільний характер пошкодження можна судити на підставі комплексу зазначених ознак, а не за одним із них. Дані ознаки виявляються в ході проведення огляду місця події, тому не дивно, що одним із головних складників успіху при проведенні експертиз вогнестрільних пошкоджень і слідів пострілу, є дотримання всіх вимог методики огляду місця події.

Під час огляду місця події вогнестрільних пошкоджень спеціалісти вирішують такі завдання:

- виявлення вогнепальної зброї, патронів, їхніх частин (куль і гільз) і слідів пострілу (вогнестрільних пробоїн, а при близькому пострілі - слідів кіптяви пострілу, часток обгорілих зерен та ін.) на різних предметах;

- фіксація місця розташування виявлених речових доказів;

- фіксація стану (характеристика) виявлених речових доказів.

Стріляні кулі та гільзи є найважливішими речовими доказами, тому що в більшості випадків дозволяють встановити вид зброї, а також нерідко зразок і екземпляр зброї, з якого вони були відстріляні, і крім того, вирішити низку інших важливих для слідства питань.

Пошкодження є результатом взаємодії чинника, що пошкоджує, і середовища, що пошкоджується.

1 У літературі вживається також термін «порохова кіптява», що неправильно, тому що кіптява пострілу бездимного пороху утворюється, головним чином, за рахунок продуктів розкладання капсульного складу, а не пороху.

189

пошкодженнях у залежності від відстані пострілу можуть бути як дія вогнепального снаряда (самої кулі, її осколків, шроту, картечі), так і дія порохових газів, що утворяться під час пострілу, а також і газів розривного заряду деяких куль спеціального призначення. Характер вогнестрільних пошкоджень може істотно змінюватися в залежності від відстані пострілу.

До факторів, дія яких може позначатися на утворенні тих або інших особливостей вогнестрільного пошкодження, відносяться механічна і температурна дія порохових газів, відкладення кіптяви пострілу і часток порохових зерен заряду, механічна дія часток порохових зерен, відкладення рушничного мастила, а також фактори, що залежать від самої кулі: її швидкості, форми і деяких інших властивостей.

За основними та допоміжними слідами вогнестрільних пошкоджень на перешкодах, при проведенні ситуаційних судово-балістичних експертиз без вогнепальної зброї встановлюють тільки напрямок пострілу. При проведенні інших видів ситуаційних експертиз потрібна наявність вогнепальної зброї (наприклад, для встановлення дистанції пострілу за осипом шроту у разі стрільби з гладкоствольної мисливської зброї та інших).