Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел

Зафіксована в матеріальному джерелі інформація не завжди очевидна, а її ознаки часто не можна виявити шляхом попереднього дослідження з допомогою комплекту технічних засобів слідчого.

Так, експертно-криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ України мають спеціальні базові лабораторії повного профілю: а) дослідження матеріалів, речових виробів; б) біологічних досліджень; в) автотехнічних досліджень; г) вибухово-технічних досліджень; д) дослідження харчових продуктів.

В експертно-криміналістичних відділах і відділеннях УМВС і УМВСТ діють лабораторії (групи), в яких сконцентрована експертна техніка для таких досліджень, як дактилоскопічні, трасологічні, балістичні, для техніко-криміналістич-ного дослідження документів, рукописних текстів, холодної зброї, зовнішнього вигляду, рис обличчя (наказ МВС України № 140-92 р.).

Дещо інакше укомплектовані технічними засобами дослідні лабораторії науково-дослідних інститутів судової експертизи. Так, Київський НДІСЕ має такі лабораторії: 1) технічного дослідження документів; 2) фізико-хімічну і біологічну; 3) судово-автотехнічну; 4) сроноскопічну; 5) пожежно-технічну; 6) будівельно-товарознавчу; 7) економічну; 8) відділ теорії судової експертизи.

Напрям діяльності лабораторії визначається специфікою технічного обладнання і методами дослідження. Разом з тим загальні методи дослідження, а отже, і технічні засоби їх реалізації залишаються однаковими для багатьох профільних лабораторій. У зв'язку з цим експертну техніку можна класифікувати таким чином: 1) лабораторна; 2) вимірювальна; 3) освітлювальна; 4) відтворення зображення; 5) мікроскопічна; 6) акустична; 7) дослідження мікрооб'єктів і запаху; 8) автоматизації та комп'ютеризації.

Лабораторна техніка є допоміжним засобом при дослідженнях різного класу об'єктів.

Вимірювальна лабораторна техніка експертних лабораторій значно відрізняється від засобів вимірювання, які є у комплектах. Ці прилади дозволяють проводити вимірювання будь-яких фізичних тіл в агрегатному стані. Так, для складних і точних вимірювань твердих тіл використовуються великий Інструментальний мікроскоп (ВІМ-1) та інші моделі, для виявлення і вимірювання газоподібних об'єктів застосовують газові аналізатори, наприклад трубку Мохова-Шинкаренка, пристрій «Шмель», детектор «РД-1», «Експрес-тестФ-2» та інші. Для вимірювання порожнин використовують кронциркулі, нутроміри, каліброметри, шаблони, а для вимірювання температур - термометри,

69

термопари, пірометри тощо. Для вимірювання мікрооб'єктів можна використовувати будь-який мікроскоп з окуляром-мікрометром.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентних ламп і ламп розжарення, в лабораторіях широко представлені джерела ультрафіолетового, рентгенівського, інфрачервоного і лазерного випромінювання. Для ультрафіолетового освітлення використовують переносні освітлювачі типу ОЛД-41, «Фотон», «УК-1», саморобні конструкції на базі ламп УФО-4А, а також стаціонарне джерело «Таран», 01-17 для спостереження люмінесценції через мікроскоп. Для саморобних потужних джерел УФП використовують спеціальні лампи ПРК або СВДШ різних потужностей.

Джерелами інфрачервоних променів є будь-яке нагріте тіло, тому всі джерела видимого світла - ліхтарі, софіти, прожектори, джерела точкового світла 01-09, 01-19, 01-21 дозволяють вести дослідження в ІЧП, якщо попередньо джерело буде екрановане інфрачервоним фільтром.

Засоби відтворення зображення. Відтворення досліджуваного об'єкта, його ознак і результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз отримати зображення можна різноманітними методами, використовуючи майже кожну ділянку електромагнітного спектра - від космічних променів до радіохвиль.

Для отримання зображення в рентгенівських променях використовують рентгенівське обладнання медичного типу.

Якщо вузьку ділянку електромагнітного спектра спрямувати на досліджуваний об'єкт, а відображені промені сконцентрувати (перетворити) на приймач, то на останньому отримаємо зображення об'єкта. Отримане зображення за допомогою видимого (денного) світла це й є фотографія. Якщо отримання зображень відбуваються за допомогою рентгенівських променів, то такий процес називають рентгенографією (отримання зображення без оптичної системи). Фотозйомка об'єктів в ультрафіолетових променях називається ультрафіолетовою фотографією, а в інфрачервоних - інфрачервоною. Зображення можна отримати і в довгохвильовій частині ІЧП, наприклад, при освітленні об'єкта ввімкнутою електричною праскою. Така зйомка називається термографією. Всякий об'єкт відрізняється температурою від навколишнього середовища.

Таке теплове температурне зображення об'єкта одержують за допомогою тепловізора.

Зображення можна отримати за допомогою механічної енергії, наприклад -звукової хвилі. В медицині використовують ультразвукові прилади для отримання зображення внутрішньої будови живих об'єктів, а в криміналістиці - для відтворення закритих барвниками текстів. Якщо зображення отримують внаслідок використання електричних процесів переносу зарядів статичної електрики, електронних потоків, то таку зйомку називають електрофотографією, або електрографією. Таким чином, на сьогодні процедура відтворення зображення зводиться до освітлення об'єкта джерелом електромагнітного випромінювання, отримання на виході приймача відображеного сигналу і пере-

70

творення його у форму, що дозволяє фіксувати його на світлочутливому або магнітному носії.

Експерт має право використовувати засоби і методи з будь-яких /галузей науки і техніки, тому дати яку-небудь вичерпну класифікацію експертної техніки практично неможливо і немає потреби.

Мікроскопічна техніка - невід'ємне знаряддя праці експерта. Кожна лабораторія має мікроскопи, які поділяються на оптичні і електронні. Оптичні мікроскопи мають межі збільшення до 2000 разів, а електронні - до декількох мільйонів, що дозволяє бачити окремі атоми. Оптичні мікроскопи поділяють за видами дослідження на шкільні ШМ-1, біологічні (робочі, спрощені, дослідницькі, люмінесцентні, ультрафіолетові, металографічні, поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні тощо). Останнім часом з'явилися скануючі і тунельні мікроскопи, за допомогою яких отримують надточну структуру досліджуваних об'єктів з великим розділенням і великою глибиною різкості.

У криміналістичних лабораторіях найчастіше використовуються стереоскопічні мікроскопи МБС різних моделей, біологічні, люмінесцентні, вимірювальні і мікроскопи для порівняння - МС-51 і спеціальний криміналістичний МСК-1 (мікроскоп порівняльний криміналістичний). Більшість складних мікроскопів з'єднані з фото- або кінокамерою, телевізійною системою, що фіксує дослідження.

У простих мікроскопах фіксація отриманого зображення виконується фотоапаратами за допомогою спеціальних мікрофотонасадок МФН-1, МФН-2, МФН-5 та інших пристроїв.,

Технічні засоби дослідження в невидимих променях спектру - це прилади і пристрої, що досліджують речові джерела в ультрафіолетовій і рентгенівській ділянках спектра.

До засобів ультрафіолетової техніки відносять мікроскопи МЛ-1, МЛ-2, спеціальний пристрій «Таран», портативні джерела УФП «УК-1», ОЛД-41, «ФОТОН» та інші.

Для дослідження в ІЧП як джерела застосовують лампи розжарення, електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), прилади нічного бачення С-230, С-270, НН-12, НСПУ.

Акустична техніка у фоноскопічних лабораторіях компонується у вигляді автоматизованого робочого місця експерта (АРМЕ), до якого належать пристрої візуалізації фонограми, персональний комп'ютер, спектроаналізатор, синтезатор мови.

Засоби дослідження мікрочасток запаху - це оптичні прилади і мікроінст-рументи, лупи, мікропіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади, а також комплекти, спеціально виготовлені для роботи з мікрооб'єктами на місці події і в кабінеті слідчого.

Засоби комп'ютеризації' і автоматизації' потрапили в експертні лабораторії в середині двадцятого століття і серйозно вплинули на працю експерта,

71

звільнивши його від рутинної роботи, насамперед від оброблення кількісних показників приладів під час вимірювання властивостей і ознак об'єктів. Комп'ютерна техніка дозволила формувати індивідуальні та галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження щодо конкретного виду об'єкта, зрештою, розробка програмних засобів дозволила звернутися до автоматичного формування висновків експерта в процесі дослідження. Нові програми створюють можливість обчислювати випадкові помилки і надавати експерту інформацію для прийняття оціночних рішень.