§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
Методика розслідування окремих видів злочинів - частина науки криміналістики, яка має озброїти слідчого науково-методичним комплексом знань та навиків розкриття та розслідування злочинів (І.
Ф. Герасимов).Методика розслідування - це самостійний розділ криміналістики. Його складають наукові положення, рекомендації та методи розслідування окремих видів злочинів, що ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального законодавства. Методику розслідування визначають так: «Криміналістична методика -це завершальний розділ науки криміналістики, який є системою наукових положень (закономірностей, принципів) і розроблених на їх основі практичних рекомендацій (алгоритмів, профам), які забезпечують оптимальну організацію розслідування та попередження окремих видів злочинів» (В. П. Бахін).
Методика розслідування - це сукупність (система] наукових положень, тактичних засобів, прийомів і методичних рекомендацій, які застосовуються під час розслідування, розкриття та попередження злочинів (І. Ф. Крилов). Існують й інші визначення методики, наприклад, О. М. Васильєва, М. О. Селіва-нова, В. Г. Танасевича.
348
О. Н. Колесніченко першим визначив методику як систему загальнонауко-вих положень, методичних рекомендацій, заснованих на нормах кримінально-процесуального закону, які використовуються з метою розкриття та розслідування злочинів.
Р. С. Бєлкін так визначив методику: «Криміналістична методика - це система визначених елементів, взаємозалежних та взаємовизначальних, розташованих у певному порядку, які становлять структуру методики»1. § єре/тами криміналістичної методики є: Конституція України; Закони України; юрми кримінального і кримінально-процесуального законів України;
г) слідча судова і експертна практика;
д) положення науки.
Норми кримінально-процесуального закону впливають на побудову окремих методів, визначають перелік слідчих дій, які віднесені до першочергових та невідкладних.
Практика є основою пізнання та критерієм істини. Взаємозв'язок практики з криміналістичною методикою реалізується в таких напрямах:
1) вона є основою для визначення завдань щодо удосконалення методики розслідування;
2) теоретичні положення наук перевіряються практикою розкриття та розслідування злочинів;
3) засоби та прийоми розслідування, що виникають на практиці, набувають завершеної форми після наукового узагальнення та дослідження.
Наука як джерело криміналістичної методики - проявляється у двох формах:
1) створення нових технічних засобів та тактичних прийомів;
2) удосконалення структури криміналістичної методики, що робить її більш ефективною та економічною, розширює коло засобів доказування.
Таким чином, джерелами криміналістичної методики є закон, практика та наука.
Інколи сюди ще відносять: організаційно-методичні, інформаційно-теоретичні і методологічні основи.
До першого і другого з них належать вивчення та узагальнення слідчої практики, вивчення способів вчинення злочинів, методи розкриття та розслідування, що дозволяє формулювати принципи методики, розробляти криміналістичну характеристику, класифікувати злочини.
Третє джерело - методологічні основи, їх суть полягає в установленні на основі пізнання механізму здійснення і класифікації злочинів закономірних зв'язків між елементами криміналістичної характеристики, формуванні нових методів розкриття та розслідування злочинів, розробки програм та алгоритмів діяльності слідчого в типових ситуаціях.
Все це розвиває наукові та практичні основи криміналістичної методики.' БелкинР. С, Курссоветской криминапистики.-М-1979-Т. 3.-С. 177-180.