§ 3. Особливості перевірки показань на місці
Перевірка показань на місці — це слідча дія, що полягає у зіставленні показань про пов'язані з певним місцем обставини злочину з фактичною обстановкою на цьому місці, показаною слідчому в присутності понятих особою, яка дала показання, з метою з'ясування їх достовірності.
334-------------------------------------- -----------------—Глава 20.
події
Перевірка показань на місці має на меті отримання нових фактів, а також перевірку, уточнення вже встановлених під час розслідування. Необхідність у застосуванні цієї дії виникає у випадках, коли іншим шляхом, крім зіставлення показань з тим, що існує в дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовірності таких показань.
Зміст перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий пропонує особі, яка була допитана (свідку, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому), вказати місце вчинення злочину (чи інше місце), розповісти про цю подію, супроводжуючи у певних випадках свою розповідь демонстрацією своїх дій чи дій інших осіб. Потім слідчий зіставляє відомості, одержані під час перевірки, з реальною обстановкою на місці, з одного боку, і з раніш одержаними показаннями та іншими доказами по справі, з іншого. Особа, показання якої перевіряються, дає їх в присутності понятих, показує, де і що відбувалося.
Слідчий у процесі перевірки показань на місці вирішує кілька завдань:
1) переконується в існуванні місця, про яке йшлося у показаннях;
2) перевіряє відповідність опису ознак обстановки у показаннях конкретної особи дійсній обстановці на місці;
3) встановлює наявність слідів чи предметів, які підтверджують зміст показань;
4) визначає напрямок руху учасників досліджуваної події, їхнє взаємне розташування в той чи інший момент розвитку події злочину;
5) зіставляє опис обстановки на місці та у показаннях підозрюваних, обвинувачених, потерпілих чи свідків.
Проведення перевірки показань на місці передбачає стадії підготовки, проведення та фіксації результатів.