6. Міжнародні економічні шахрайства
Кримінальними елементами починаються спроби за рахунок злочинних коштів приватизувати державні об'єкти, причому найбільш рентабельні2. Злочинними угрупованнями плануються і здійснюються великомасштабні шахрайства з використанням уже наявних злочинних зв'язків.
Створення спільних підприємств найчастіше є прикриттям для діяльності міжнародних злочинних співтовариств. Можна вже сміливо стверджувати, що на території країн СНД діють найнебезпечніші міжнародні злочинні групи, що спеціалізуються на економічних шахрайствах. Так, ті шахрайства, що заподіяли значний збиток економіці США і країнам Західної Європи, зв'язані з використанням «нігерійських листів» уже досить широко практикуються в Україні, Росії і Казахстані. Суть даної махінації - у направленні на ім'я організацій від імені державних органів африканських країн надзвичайно вигідних пропозицій на основі реалізації тих чи інших угод. Навіть переговори по цьому питанню проходять у будинках посольств за участю «дипломатичних» представників. Природно, усе завершується злочинним заволодінням грошима довірливих клієнтів.Одним з найбільш небезпечних явищ останніх років стало злиття міжнародних злочинних організацій із представниками органів влади, банківським, промисловим капіталом, а також із правоохоронними органами. Те, що відбувається в Роси, Казахстані й інших країнах СНД не може не викликати занепокоєння. В зв'язку з цим, можна вказати на такі вкрай небезпечні тенденції.
1) Значна частина дрібних і середніх банків потрапили під повний контроль мафіозних структур. Вони ж і контролюють насамперед зовнішньоекономічні операції, зв'язані з контрабандою, прихованням злочинних доходів, незаконних операцій при експорті-імпорті, при скупці цінностей за кордоном.
1 Григорьев П. В. Проблеми раскрьітия й расследования преступлений, связанньїх с ино-странньїми гражданами й совершаемьіх в сфере рьіночньїх отношений // Вьіявление, раскрьітие й расследование преауплении, характерних для рьіночньїх социально-зкономических отношений.- Тула: ВЮЗШ, 1993.- С.
41-44.2 Основи борьби с организованной преступностью- М., 1996.- С. 15-17.
502
2) Ряд великих банків використовує мафіозні структури у своїх інтересах з метою тиску на місцеві органи влади, правоохоронні органи, для вимагання під час здійснення низки свідомо невигідних для контрагентів дій.
3) Великі банки і підприємства використовують мафіозні структури з метою заміни легального цивільного й арбітражного провадження злочинними розборами, санкціями за невиконання рішень яких найчастіше є смерть.
4) У деяких регіонах керівниками адміністрації стають ставленики конкретних банків і фінансових груп. Те ж можна було сказати про багатьох колишніх членів уряду Росії, що, особливо в зовнішньоекономічній діяльності, виконували їхні доручення. Це призвело до того, що вільної торгівлі з цілим переліком стратегічно важливих товарів уже немає.
5) Чимало великих корпорацій Заходу прямо займаються підкупом посадових осіб Росії (а іноді й Казахстану) з метою укладення свідомо вигідних для них угод і заволодіння найбільш цінними галузями національної промисловості.
Так, останнім часом у російських засобах масової інформації часто повідомлялося про незаконні операції через підставні фірми між німецькою компанією «Сіменс» і керівництвом ФАПСІ Росії. Небезпека цього ще й у тому, що аналогічні угоди відбувалися між «Сіменс» і МВС Росії при закупівлі інформаційних систем для Головного інформаційного центру МВС Росії. Це створює реальну небезпеку для інтегрованих баз даних правоохоронних органів країн СНД.
6) Злиття промислових корпорацій з організованою злочинністю породжує колосальний збиток для економіки держав СНД.
Як приклад можна навести цілу низку незаконних угод з транзиту товарів, здійснені в середині 90-х років у Росії. Так, завезені в Росію з Західної Європи товари на суму понад 15 млрд доларів США оформлялися як наступним транзитом в Україну. Реалізовувалися вони тільки в Роси через підставні фірми. На Брянській митниці документи оформлялися як транзитні. У результаті збитки від сплати митних зборів і податків для Росії склали близько 5 млрд доларів США.
7) У деяких випадках контрабанда маскується як внутрішні перевезення. Величезна кількість нафтопродуктів з Росії вивозилася контрабандою
так званим «калінінградським транзитом». Через мережу контрольованих організованою злочинністю дрібних збутових фірм, по фіктивних угодах, нафтопродукти спрямовувалися в Калінінград. Однак у Вільнюсі, представники міжнародних злочинних угруповань з використанням корумпованих зв'язків серед керівництва на транспорті, здійснювали переадресування складів у порти Прибалтики. Різниця у внутрішньоросійській і міжнародній ціні розподілялася між всіма учасниками злочинної угоди, потім за допомогою спеціальних кур'єрів з числа бандитських формувань частина виторгу у валюті незаконно поверталася в Росію. Треба зазначити, що за такими кур'єрами постійно велося полювання з боку інших бандформувань.