§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг

Сліди ніг існують на місці вчинення будь-якого злочину, але за різних причин не завжди їх виявляють.

Розрізняють сліди босих ніг, сліди взуття та сліди ніг у шкарпетках або панчохах.

135

забарвленими та незабарвленими. Забарвлені за механізмом утворення поділяються на сліди нашарування та відшарування. Безбарвні сліди бувають маловидимі та невидимі. Невидимі сліди босої ноги можуть бути потові або потожирові, як і сліди рук.

Забарвлені сліди ніг можуть бути нанесені фарбуючою речовиною, кров'ю, брудом та іншими рідкими й сипкими (крейда, борошно, пил, цемент) речовинами. Об'ємні сліди інколи бувають комбінованими, тобто одночасно забарвленими будь-якою речовиною, наприклад, крейдою, вапном, цементом. Такі сліди утворюються внаслідок відшарування з підошви взуття пластифікаторів, мікрочастин, що не можна розрізнити візуально, а також внаслідок мікродеформації слідосприймаючої поверхні. Зазначені сліди треба фіксувати та моделювати за допомогою особливих прийомів.

Значна кількість слідів ніг, що поєднані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається доріжкою слідів ніг. У ній знаходять відображення навички ходи, функціональні ознаки людини, деякі її анатомічні прикмети. Для встановлення таких чинників досліджують елементи доріжки слідів: напрямок руху, лінію ходи, довжину правого та лівого кроку, ширину кроку та кут розвороту стопи. Ці елементи ретельно вимірюють і визначають кількісно в сантиметрах і градусах.

За елементами доріжки слідів ніг можна установити приблизний зріст, стать особи, визначити, як вона йшла (кроком, бігла); з багажем чи без нього; професію, захворювання, анатомічні аномалії рухового апарата.

Фіксацію слідів ніг здійснюють фотографуванням, вимірюванням та описом, копіюванням і моделюванням, вилучення слідів разом з об'єктом - носієм сліду. Фотографування одиночних слідів виконується масштабним способом, а доріжки слідів - панорамним.

В одиночному сліді вимірюванням фіксують загальну довжину сліду, довжину й ширину підметки, каблука, проміжної частини. При описуванні, крім загальних ознак і розмірів, визначають окремі індивідуальні ознаки: будову малюнка підметки, ознаки носіння та ремонту взуття тощо.

Об'ємні сліди видимі. Розповсюджені способи їх фіксації - це об'ємне моделювання, тобто виготовлення зліпків-копій. Матеріалом для виготовлення зліпків служать гіпс, сірка, вальц-маса. Частіше за все застосовують гіпс. Порядок фіксації об'ємного та поверхневого сліду ноги: вилучити сліди запаху; сфотографувати; виміряти та описати; якщо слід комбінований, то вилучити речовину, якою він забарвлений, і виготовити зліпок.

Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, описують, а потім переносять на копіювальний матеріал (плівку, опалену гуму) або вилучають разом з предметом-носієм.

Об'ємні сліди на сипких матеріалах фіксують зліпками, дотримуючись при їх виготовленні загальних правил. Гіпсові зліпки виконують заливним, насипним і комбінованим способами. Перед виготовленням зліпка заливним способом на сипкому ґрунті сліди закріпляють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні,

136

розчином цукру, лаком для волосся. Потім уже виготовляють зліпок звичайним способом. Застосовуючи насипний спосіб - слід припудрюють гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс до затвердіння. При комбінованому способі слід закривають шляхом припудрювання гіпсом (шаром товщиною приблизно 5 мм), потім заливають рідким гіпсом, кладуть арматуру і заливають звичайним розчином гіпсу.

Техніка виготовлення гіпсового зліпку заливним способом така: зі сліду видаляють воду та сторонні предмети, якщо слід неглибокий, роблять загорожу металевою (картонною) стрічкою; розчин гіпсу наносять на весь слід; кладуть арматуру, мотузок кінцями назовні та виливають залишок розчину гіпсу; через 15-20 хвилин після затвердіння зліпок акуратно піднімають і звільняють від фунту водою.

Невидимі сліди контакту взуття залишаються на папері, картоні, фанері, полірованих і пофарбованих предметах. Такі сліди можна виявити шляхом нанесення порошку на феромагнітній основі магнітною щіткою на поверхню. Інколи такі сліди можна виявити завдяки спостереженню люмінесценції та УФП.

Інколи об'ємні сліди ніг знаходяться під водою, видалити яку практично неможливо (калюжа, річка, став). У цьому випадку для виготовлення зліпка виконують такі дії: якщо шар води над слідом досягає 10 см, то металевою (пластиковою) стрічкою огороджують слід і відсмоктують воду грушею, а потім виготовляють зліпок звичайним заливним способом. Якщо шар води не перевищує 5 см, то воду можна не відсмоктувати, а просто в неї висипати гіпс по вінця загорожі, покласти арматуру, а потім знову насипати гіпс. Гіпс у воді затвердіє і зліпок можна вилучити. Якщо шар води сягає понад 50-100 см розчин гіпсу треба зробити густим і через гумову трубку вилити його в слід, підводячи кінець трубки безпосередньо до сліду.

Об'ємні сліди на снігу фіксують звичайними способами. Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим способом. Особливість виготовлення зліпків: необхідно охолодити воду до О °С перед виготовленням гіпсового розчину. Подальша техніка аналогічна описаній для фіксації об'ємних слідів на сипких матеріалах. На розсипчастому снігу зліпки виготовляють тільки насипним способом. Якщо ж сніг вологий та густий, зліпок можна виготовити заливним способом.