§4. Класифікація методів науки криміналістики

Проблема класифікації методів найбільш дискутується в методології криміналістики. Класифікаційні системи криміналістичних методів наведені в працях Б. М. Шавера (1938 р.), С. М. Потапова (1946 р.), С.

Методи науки криміналістики дуже різноманітні, особливо часткові, оскільки в процесі судово-слідчої діяльності доводиться добувати та досліджувати доказову інформацію із різноманітних матеріальних та ідеальних відображень, застосовувати безліч технічних засобів та методів. Саме через це проблема класифікації має теоретичне та практичне значення.

У теоретичному плані класифікація методів конкретної науки свідчить про її зрілість, сформованість "інструментарію" дослідження її предмета. На практиці класифікація дозволяє швидше орієнтуватися у засобах пізнання та обирати методи та засоби дослідження, найбільш економічні і ефективні для досягнення поставленої мети. У навчальній та криміналістичній літературі існує, принаймні, чотири системи класифікації криміналістичних методів, котрі наводяться нижче у порівняльній таблиці.

Останнім часом (1990 р.) В. Я. Колдіним була запропонована нова чотирьохчленна класифікація криміналістичних методів. Вона відрізняється від загальновизнаної класифікації у криміналістиці, що відповідає сучасній філософській концепції і уявляється дискусійною. Автор спробував відмежувати часткові методи від спеціальних.

До часткових і частковонаукових автором віднесені математичні та кібернетичні, фізичні, хімічні і фізико-хімічні, а також антропологічні та антропометричні і навіть соціологічні.

До групи спеціальних методів включені: власне криміналістичні (техніко-криміналістичні і структурно-криміналістичні) та методи запозичені з інших наук для дослідження криміналістичних об'єктів, названі також спеціальними. Навряд чи можна вважати усю запропоновану В. Я. Колдіним класифікацію коректною, внаслідок її термінологічної неточності та зміщення понять загального і часткового. Нижче наведена ця класифікація.

Аналізуючи вище наведені класифікації та поділяючи філософську концепцію про трирівневе ділення методів пізнання, можна запропонувати таку класифікацію криміналістичних методів:

1) Усезагальний метод — матеріалістична діалектика;

2) Загальні (загальнонаукові) методи: спостереження, вимірювання, експеримент, порівняння, моделювання, математичні та кібернетичні, логічні (аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія), фупа психологічних та природничо-наукових методів, які використовуються для розв'язання криміналістичних задач розслідування злочинів;

3) Часткові, частковонаукові або спеціальні методи — криміналістична ідентифікація та встановлення групової належності (гру- пофікація), група методів збирання криміналістичної інформації з матеріальних джерел, група методів експертного дослідження матеріальних відображень, група методів встановлення фактів і розслідування окремих видів злочинів, фупа методів попередження злочинів криміналістичними засобами.

Запропоновану класифікацію розпізнають за двома ознаками: по-перше, в ній подано розгорнений перелік загальних методів, до якого входять логічні та психологічні методи, а також група методів природничих та технічних наук, що широко застосовуються у структурі часткових методів як пізнавальні прийоми; по-друге, часткові методи, крім двох — криміналістичної ідентифікації і криміналістичного встановлення групової належності, подані в класифікації у вигляді груп, усередині яких можлива самостійна класифікація. Наприклад, до групи методів збирання інформації з матеріальних джерел належать "польові" методи виявлення, фіксації та попереднього дослідження слідів-відображень слідчим на місці події та в його кабінеті. Група методів експертного дослідження джерел інформації відрізняється складністю технічних засобів, котрі потре - бують стаціонарних умов, а фахівці — більш глибокої і вузької спеціалізації у конкретній галузі знання.

Разом з тим ця класифікація проблематична, оскільки в добу науково технічного розвитку дати вичерпний перелік методів майже неможливо, нові методи з'являються щоденно.