ДЖАЙНІЗМ

Джайнізм - релігія, яка виникла в VI ст. до н.е. в Індії та. на думку послідовників, була передана їм із далекого минулого 24 пророками-вчителями, першим із яких був Рішабха, а останнім - Джина (переможець, той, хто переміг карму, звільнився від сансари).

Міфологія джайнізму містить безліч богів, розподілених на класи і підкласи, але центральне місце у вченні посідає визнання у світі двох споконвічних начал - духовного й тілесного. Животворне начало - душу - мають усі предмети, але лише людина може подолати карму, що прив’язує душу до тіла.

Джайнізм учить, що весь матеріальний світ є зло, тому людині слід звільнитися від нього. Особливо великим злом є негідне життя. Тому сенсом життя для послідовника є спасіння, врятування душі, досягнення ним нірвани. Для цього треба вірити у пророків, розуміти їхнє вчення, самовдосконалюватися, суворо дотримуватись установ­лених правил поведінки: не вбивати, не обманювати, не красти, не перелюбствувати, бути поза шлюбом, не бути користолюбним.

Особливе значення надавалося нормі ахімса-не вбивати нічого живого, бо, за вченням джайнізму, вічних душ стільки, скільки є живих істот і навіть більше, з огляду на духовність окремих предметів. За ахімсою («не вбивай») не можна вбивати навіть комах.

Культ у джайнізмі проводиться урочисто, пишно і зводиться до поклоніння Джині, як божеству, його учням. При цьому декларуються священні тексти (мантри), здійснюються масові сповіді. Богослужіння проводять у грандіозних храмах із розкішно оформленим інтер’єром.

Джайнізм зберігся в Індії дотепер. Його послідовниками є в основному заможні міщани, представники торгово-промислового капіталу.

10.8.