Сергій Авраамович Верхратський
Сергій Авраамович Верхратський народився 1894 р. у Кри- жополі на Вінниччині. У 1916 р. закінчив медичний факультет Одеського університету. Під час першої світової війни працював у польовому госпіталі на Кавказькому фронті, з 1919 по 1936 р.— у районних лікарнях Вінницької та Дніпропетровської областей, потім до 1939 р.— у хірургічному відділенні міської лікарні в Черкасах, з 1939 р.— старшим асистентом клініки факультетської хірургії Донецького медичного інституту.
Під час Великої Вітчизняної війни С. А. Верхратський — головний хірург фронтового госпіталю. З 1946 р. до виходу на пенсію у 1971 р.— завідуючий кафедрою госпітальної хірургії Івано-Франківського
Сергій Авраамович Верхратський (1894—1988)
(кол. Станіславського) медичного інституту. Помер у 1988 р.
Поряд із плідною діяльністю в галузі хірургії (52 друковані праці з питань черевної хірургії, черепно- мозкових поранень, краш-синдрому, урологічних захворювань, зоба та ін.) С. А. Верхратський досліджував історію медицини, зокрема народної, на Україні. Свої спостереження він узагальнив у капітальній праці «Медичний фольклор на Україні», яка зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР і яка стала основою його кандидатської дисертації.
Глибоко вивчивши історію світової і вітчизняної медицини, він висвітлив стан медичної допомоги на Запорізькій Січі, у старому Львові, на західноукраїнських землях, особливості цехової медицини, діяльність перших міських та повітових лікарів, перших лікарень на Україні, роль Києво-Могилянської академії у підготовці вітчизняних учених тощо. Ці дослідження увійшли до його докторської дисертації «Матеріали з історії медицини на Україні до часів уведення земства».
З
Як визначного вченого С. А. Верхратського було обрано почесним членом Українського республіканського хірургічного товариства та Всесоюзного товариства істориків медицини, нагороджено орденами Леніна, Червоної Зірки, Великої' Вітчизняної війни І ступеня.
Професор С. А. Верхратський належав до плеяди лікарів старшого покоління, вихованих у кращих традиціях земської медицини, які вийшли з народу, жили його життям і сумлінно йому служили.
Четверте видання «Історії медицини» виходить через три роки після смерті її основного автора С. А. Верхратського. Підготовку цього видання здійснив відомий історик медицини професор П. Ю. Заблудовський, який вніс значні доповнення в усі розділи книги, довівши викладання матеріалу за станом на 1989 р. і написав главу «Лікарі — жертви сталінських репресій».