<<
>>

Держава і громадські об'єднання

Поряд з політичними партіями виділяють політичні, національні рухи як елементи політичної системи. На відміну від політичних партій, для них, як правило, характерна відсутність жорсткої централізованої організації, відсутність фіксованого членства, програму і доктрину замінює мета чи система політичних цілей.

Як уже зазначалося, до політичних організацій належать також різні громадські об'єднання.

Діяльність останніх повинна бути гласною, а інформація про їх установчі документи та програми — загальнодоступною. Забороняється створення і діяльність громадських об'єднань, цілі чи дії яких спрямовані на насильницьку зміну основ конституційного устрою і порушення цілісності України, підрив безпеки держави, створення військових формувань, розпалювання соціальної, расової, національної ворожнечі.

Втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність громадських об'єднань, як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, неприпустиме, за виключенням випадків, передбачених законом. Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів громадських об'єднань, підтримує їх діяльність, законодавчо регулює надання їм податкових та інших пільг і переваг. Державна підтримка може виражатися у вигляді: цільового фінансування окремих суспільно корисних програм громадських об'єднань за їх заявками (державні гарантії); укладання будь-яких видів договорів, у тому числі на виконання робіт і надання послуг; соціального захисту щодо виконання різних державних програм необмеженому колу громадських об'єднань на конкурсній основі. Питання, що торкаються інтересів громадських об'єднань, у передбачених законом випадках вирішуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування за участю відповідних об'єднань чи за погодженням з ними.

В Україні громадські організації беруть участь в реалізації політики держави. Вони делегують своїх представників до складу низки державних органів.

Багато питань життя суспільства, його політичної системи вирішуються органами держави з врахуванням думки цих організацій чи разом з ними.

До не суто політичних організацій належать такі, які виникають і розвиваються в силу економічних та інших причин. Це — профспілкові, кооперативні й інші організації, які свою діяльність здійснюють у виробничій, соціально-побутовій, культурній та інших сферах життя суспільства, причому вони не закріплюють у своїх статутах завдань активного політичного впливу на державну владу.

Окрему групу складають організації, які виникають і функціонують на основі індивідуальних схильностей та інтересів людей (товариство філателістів, нумізматів тощо). Політичний відтінок вони набувають лише як об'єкти впливу державних й інших політичних органів та організацій, але не як суб'єкти—носії політичної влади і відповідних відносин.

На підставі викладеного вище можна зробити наступні висновки:

1. Політична система суспільства — це сукупність взаємопов'язаних, громадських і інших організацій, покликаних розвивати організаційну самостійність і політичну активність особистостей у процесі реалізації ними політичної влади.

2. Взаємовідносини держави і громадських організацій свідчать, наскільки спільними є їх кінцеві цілі та завдання, єдині принципи побудови і функціонування.

3. Громадські організації не є «філіями» держави. Це — самостійні ланки політичної системи, що мають свої функції та соціальне призначення.

<< | >>
Источник: О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. Теорія держави і права. 2006

Еще по теме Держава і громадські об'єднання:

  1. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
  2. § 5. Складна держава і державоподібнї об'єднання
  3. § 6. Інші злочини проти авторитету держави та діяльності об'єднань громадян
  4. 17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
  5. § 3. Об'єднання і роз'єднання позовів
  6. Стаття 56. Громадські роботи
  7. Громадські роботи
  8. Стаття 100, Громадські та виправні роботи
  9. Громадські роботи
  10. § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  11. § 72. Поняття і види об’єднань громадян.
  12. 8.4. Міждержавні об'єднання
  13. об'єднання
  14. Міждержавні об'єднання
  15. § 3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості формування держави в різних країнах світу
  16. § 2. Типологія держави Поняття та підходи до типології держави.
  17. Розділ 9 Об'єднання ґмін