1. Поняття та види суб’єктів господарювання
Для розгляду першого питання звернемо увагу на визначення суб’єктів господарювання, які є учасниками господарських відно-син, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність.
Ознаки суб’єктів господарювання визначені ст.
55 ГК: здійс-нюють господарську (підприємницьку) діяльність; наділені гос-подарською компетенцією (сукупністю господарських прав та обов’язків); мають відокремлене майно; несуть відповідальність в межах належного їм майна, крім випадків, передбачених законодавством (прикладом такого випадку є відповідальність учасників повного товариства).Залежно від форми власності товариства, напрямів діяльності, кількості учасників тощо засновники обирають організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та ін.). В переважній більшості суб’єкти господарювання є юридичними особами. Разом з тим, Господарський кодекс і Цивільний кодекс передбачають здійснення господарської (підприємницької) діяльності і без утворення юридичної особи.
Суб’єкт господарювання може бути створений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодав-ством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта гос-подарювання з додержанням вимог законодавства.
Студент повинен знати, що установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або за-сновницький договір, а у випадках, передбачених законом, ста-тут (положення) суб’єкта господарювання.
За загальним правилом, суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації. Діяльність незареєстрованого суб’єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.
Наголосимо, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК, — за рішенням суду.
Студент має знати види суб’єктів господарювання, визначення яких дано в ч. 2 ст.
55 ГК, де зазначено, що суб’єктами господарювання є:1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, суб’єкти господарювання складають три відносно відокремлені групи: 1) юридичні особи — суб’єкти господарювання; 2) фізичні особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства; 3) відокремлені підрозділи господарських організацій — насамперед філії та представництва.
Розглянемо детальніше особливості правового статусу кожної групи суб’єктів господарювання.
Юридичні особи — суб’єкти господарювання.
Юридичні особи — суб’єкти господарювання мають три підстави для створення: 1) юридичні особи створені відповідно до ЦК; 2) юридичні особи — державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК; 3) інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Для підготовки семінарського заняття ознайомтеся з матеріалами підручника, де розкрито основний понятійний апарат юридичних осіб.