4. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Отже, можна стверджувати, що правова регламентація митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в основному такими нормативними актами, як: Митний кодекс України від 11.07.2002 р., Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р., Закон України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04.11.1999 р., Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1997 р.
№ 1211, Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 412, Порядок справляння єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 р. № 1569, Порядок проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затверджений Наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 р. № 683, Конвенція про створення Ради Митного Співробітництва 1950 р., Митна Конвенція про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів 1961 р., Міжнародна конвенція 1973 р. щодо спрощення та гармонізації (узгодження) митних процедур (Конвенція Кіото), Митна конвенція про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) від 14.11.1975 р., Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977 р.Загальноправові засади організації та здійснення митної справи в Україні, питання регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України від 11.07.2002 р.
Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.Відповідно до ст. 3 Митного кодексу порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах сис-тем класифікації та кодування товарів, єдиної форми деклару-вання експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.
Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкла-дення, спеціальні митні зони і митні режими на території Укра-їни, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно за-конами України та Митним кодексом.
Стаття 11 Мит-ного кодексу зазначує, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на Митну службу України. Митна служба України — це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України.
Митні органи, у процесі впровадження митної політики України, виконують такі основні завдання:
виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
захист економічних інтересів України;
забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;
сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, інших юридичних та фізичних осіб;
застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні това-рів через митний кордон України;
здійснення митного кон-тролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;
ведення митної статистики;
ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.
Далі необхідно з’ясувати, які саме функції покладено на митний контроль.
Під митним контролем розуміють сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому за-коном порядку.
Стаття 40 Митного кодексу визначає, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засо-би, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімум митних процедур, необхідних для забезпечення додер-жання законодавства України з питань митної справи.
Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчас-ності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів без-митної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають мит-ному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.
У ст. 42 Митного ко-дексу зазначено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред’являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.
Митний контроль закінчується:
у разі ввезен-ня на митну територію України — після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
у разі виве-зення за межі митної території України — після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Під митним оформленням розуміють виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до ст.
70 Митного кодексу метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 27 Кодексу.Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспорт-них засобів, що підлягають митному оформленню, подання мит-ної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видавати заінтересованим особам письмове пові-домлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз’яс-ненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Під декларуванням розуміють заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповно-важеним центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Перелік товарів, що підлягають обов’язковому де-кларуванню, встановлюється Митним кодексом та норматив-ними актами Кабінету Міністрів України.
Наступним проблемним питанням є визначення видів декларацій.