1.3. Договір контрактації' сільськогосподарської продукції

Договір контрактації сільськогосподарської продукції (статті 272-274 ГК України, ст. 713 ЦК України) належить до різновиду договорів на реалізацію майна, але поєднує в собі деякі елементи організаційного договору (щодо надання контрактантом сприяння іншій стороні договору, яка виробляє та реалізує сільськогосподарську продукцію, порядку координації дій сторін щодо виконання ними договірних зобов'язань).

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції укладається зазвичай на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції (ч.

Істотними умовами цього договору, крім вищезгаданих, відповідно до ч. З ст. 272 ГК є:

- види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції похід них речовин;

1 - кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

- ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

1' - обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

' - взаємна відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

- інші умови, що мають передбачатися Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

249

Факультативні (необов'язкові умови) договору (частини 3-4 ст.

визначення обсягів сільськогосподарської продукції, при ймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговель ним підприємствам; решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника;

порядок забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції із зазначенням їх кількості та строків надання виробникові.

Порядок виконання цього різновиду договору на реалізацію майна має свої особливості, що фіксуються не лише в договорі, а й закріплюються в законі. Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ГК України передбачаються обов'язки та порядок дій сторін, спрямовані на досягнення мети договору, а саме:

обов'язок виробника не пізніше як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі;

обов'язок контрактанта прийняти від виробника всю пред'яв лену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі; нестан дартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад передбачені договором обсяги, контрактант приймає за цінами, і на умовах, що мають бути пого джені між сторонами.

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання сторонами договірних зобов'язань у формі штрафних санкцій має визначатися сторонами в договорі, проте за найбільш серйозні порушення обов'язковість такої відповідальності і навіть вид та розмір санкцій передбачається в законі. Так, згідно із ст. 274 ГК України:

за нездачу сільськогоподарської продукції у строки, передба чені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту не устойку у розмірі, передбаченому договором (якщо інше не встанов лено актами законодавства);

за невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогос подарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови у прийманні продукції, пред'явленої виробником у строки і порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує вироб никові штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої про-

250

дукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, що швидко псується,-повну її вартість.

Відповідальність у формі відшкодування збитків передбачена ч.

Відповідальність за порушення зобов'язань за державним контрактом або у разі фінансування виконання договірних зобов'язань за рахунок Державного бюджету чи за рахунок державного кредиту передбачаються ч. 2 ст. 231 ГК України у формі штрафних санкцій таких розмірів (якщо інше не передбачено законом або договором):

за порушення зобов'язань щодо якості (комплектності) това рів (робіт, послуг) - штраф у розмірі двадцяти відсотків неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання - пеня у роз мірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, а за прострочення вико нання зобов'язання понад 30 днів - штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.