2.1. Джерела господарського правата вимоги до правових актівгосподарювання

Господарське право — це система нормативних актів, основними джерелами яких є закони, підзаконні акти, а також судовий пре-цедент.

Нормативний акт господарського права - це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського законодавства, тобто встановлює, змінює або припиняє функціонування певних норм.

Для господарського правахарактернідві ознаки:

/.

•2. Форма (нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норми права).

Джерелами господарського права є:

Норми міжнародного права, рекомендовані міжнародними економічними організаціями в зовнішньоекономічних відносинах. Як приклад можна навести Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (публікація Міжнародної торговельної палати № 500вредакції 1993 р.), введені вдію Указом Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 р.

Нормативні документи про господарську діяльність в Україні. Вони поділяться на дві основні групи: закони і підзаконні

__ЗіШ,,^^пчи^^а^т-^ягШае. Верховна Рада України. Вони |^|ю.^р^|вя&ДДірШІІІу,І;еред них і Господарський кодекс

ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА І

18 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

України. Всі інші нормативні акти відносяться до групи підза-конних нормативно-правових актів, оскільки приймаються в розвиток законів і не можуть виходити за їх межі. До цієї групи нормативних актів належать:

а) укази Президента України з господарських питань;

б) розпорядження Президента України з господарських

питань; ч

в) постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України

(у подальшому - КМУ) з господарськихпитань;

г) господарські нормативні акти міністерств, державних

комітетів та органів управління;

д) нормативні акти господарського права місцевих рад та

держадміністрацій.

Основні засади регулювання господарських правовідносин визначаються Конституцією України та Законом України від З серпня 1990 р.

загальні нормативні акти (Закон України "Про власність", Цивільний кодекс України);

закони про види та правовий статус господарюючих суб'єктів (закони України " Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство");

закони про окремі види господарської діяльності (Повітряний кодекс України);

закони про окремі господарські відносини (Господарський процесуальний кодекс України).

, Основою господарського права є системастатусних або ком-петенційних законів, які визначають правове становище господарюючих суб'єктів. Ці закони класифікуються на:

загальні, які визначають види і організаційні форми під-приємств, порядокїх створення та реєстрації, економічні і правові умови діяльності, порядокїї припинення (Господарський кодекс України);

закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки (Закони України "Про господарські товариства"," Про оренду державно го та колективного майна", "Про режим іноземного інве стування");

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини | 19

нормативні акти, які регулюють правове становище об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів);

нормативні акти, які регулюють відносини володіння, користування та управління нерухомим майном у народному господарстві;

інститут господарського договірного права.

Слід відзначити такий аспект, як застосування в Україні законодавства зарубіжних країн. Правила його застосування такі:

Довідносин,щовипливаютьзправавласносгі, застосовується закон за місцем знаходження майна.

При укладанні угоди правоздатність і дієздатність визначаються закон за місцем укладання угоди.

До форм угод застосовується закон місця укладання угод.

До зобов'язань, що виникають із заподіяної шкоди, застосовується закон місця розгляду спору, а за клопотанням по-терпілого —закон місця заподіяння шкоди.

Питання позовної давності вирішуються законом тієї держави, на території якої утворена юридична особа.

Основними вимогами до правових актів господарювання є:

Суворе дотримання принципу правової економії (прийняття меншої кількості нормативних документів з одних і тих самих господарських питань).

Видання нормативних актів міністерствами та відомствами здійснюється відповідно до законотворчих принципів.

Недопущення застосування відомчих нормативних актів, що не відповідають правочину як з точки зору створення правової бази, так і огляду на правовиховне і профілактичне значення відомчого господарського законодавства

Обов'язкова державна реєстрація відомчих нормативних актів.