1.7. Система цивільного процесуального права

Усі норми цивільного процесуального права незалежно від джерела їх вираження пов'язані й створюють строгу логічну

27

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

систему.

Норми з загальним рівнем дії і застосовувані при розгляді і вирішенні цивільних справ усіх видів судочинства і, як правило, на всіх стадіях процесу виділені в спеціальні розділи ЦПК - 1-2, які з певною часткою умовності можна назвати Загальною частиною цивільного процесуального права.

Оскільки цивільний процес є рух (перехід) справи з одної стадії до іншої, процесуальні норми об'єднані у великі групи: провадження в судах першої інстанції; апеляційне провадження; касаційне провадження тощо. Серед сукупності норм поста-дійного регулювання є також норми різного рівня дії. Наприклад, окремі норми позовного провадження (підсудність, прийом заяв, підготовка справ до судового розгляду), правила позовного провадження є загальними правилами цивільного судочинства.

Однак специфіку кожного виду судочинства відображають окремі норми, їх комплекси. Так, наприклад, для позовного провадження характерний комплекс норм щодо забезпечення позову.

Цивільне процесуальне право у своїй системі містить групи правових норм, які називаються інститутами: інститут підвідомчості, підсудності, позову, осіб, які беруть участь у справі, інститут доказування тощо. Інститут — це сукупність процесуальних норм загального, спеціального і конкретизуючого характеру, розташованих іноді в різних джерелах

28

процесуального права, але регулюючих на всіх стадіях процесу, видах судочинства одну групу процесуальних відносин, що відрізняються своїм предметом регулювання.

Окреме становище у системі цивільного процесуального права займають норми виконавчого провадження, яке згідно зі СТ.349 ЦПК регулюється Законом України „Про виконавче провадження".