5.1. Поняття та види третіх осіб
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу сторонами в суді для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Треті особи заінтересовані в результатах розгляду справи, як і сторони.
На правове становище третіх осіб можуть вплинути наслідки розгляду спірної справи судом між сторонами. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий характер полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї - пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правовий характер полягає в недопущенні постановления судом несприятливого для себе рішення. Спір, який розглядається судом, може тією чи іншою мірою торкатися інтересів інших осіб, бути пов'язаним з правовідносинами, суб'єктом яких є особа, котра не бере участі в спорі. Тому рішення суду може стосуватися її матеріальних прав і обов'язків, вплинути на них чи призвести до такого становища, за якого вони виявляться фактично порушеними.Наприклад, за позовами про розділ спільно нажитого майна подружжя у справі може бути зацікавлений хтось із родичів, який передав їм своє майно в тимчасове користування. Посадова особа, яка підписала наказ про звільнення, зацікавлена у справі за позовом працівника про поновлення на роботі і виплаті заробітної плати за вимушений прогул.
65
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
У наведених прикладах у сфері судового розгляду буде знаходитися не одне, а кілька матеріальних правовідносин в силу їх нерозривного зв'язку і взаємозв'язку. Суб'єктам цих правовідносин надається можливість захисту своїх суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів як третіх осіб.
За своєю юридичною зацікавленістю треті особи наближаються до правового становища сторін, однак метою їх участі є все ж прямо чи опосередковано захист своїх прав і законних інтересів, які, як правило, відрізняються від процесуальних прав сторін, і в такій же мірі незалежних. Тому захист своїх прав, відмінних і незалежних від прав сторін, - основна функція інституту третіх осіб.
Від участі прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування, представника та інших осіб, які можуть вступити в цивільний процес, участь третіх осіб відрізняється характером і підставами юридичної зацікавленості.
Для третіх осіб обов'язкова наявність допроцесуального матеріально-правового зв'язку з однією або обома сторонами.Третіми особами в процесі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Як особи, що беруть участь у справі, треті особи наділені всім комплексом прав і обов'язків даної категорії суб'єктів, визначених у ст. 99 ЦП К України.
Відповідно до глави 11 ЦПК України в цивільному процесі беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 107 ЦПК), і треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 108 ЦПК). Обидві групи третіх осіб віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, а значить, є юридично зацікавленими.
Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, поєднують такі ознаки:
- наявність матеріально-правової зацікавленості в результаті справи, що виявляється у висуненні самостійних вимог на предмет спору чи наявності лише процесуальної зацікавленості, яка виражається у мож-
66
ливості впливу рішення суду на права та обов'язки стосовно однієї із сторін;
вступають у процес, коли в ньому вже є дві сторони - позивач і відповідач, які визначили предмет спору;
вступають у справу до постановления судом рішення.