Підсудність за ухвалою суду

це новий вид територіальної підсудності, при якому територіальна юрисдикція суду визначається на підставі ухвали суду. Застосовується у випадках, чітко визначених законом. Ними є: коли стороною у справі виступає місцевий чи апеляційний суд чи суддя цього суду (ст.

Питання про дотримання правил про підсудність вирішується судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Якщо суддя визнає, що справа даному судові не підсудна, він повертає заяву позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві (ст. 115 ЦПК). На ухвалу про повернення позовної заяви з мотивів непідсудності може бути подано скаргу.

За загальним правилом, забороняється передавати до іншого суду справи, розпочаті розглядом по суті, за винятком передачі у порядку зміни підсудності (ст. 116 ЦПК). Однак, цивільне процесуальне законодавство допускає в окремих випадках передачу цивільної справи з одного суду до іншого після відкриття провадження у справі. Такими є:

якщо задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;

якщо до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

ліквідація суду, який розглядав справу.

Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – після залишення її без задоволення (ст. 116 ЦПК).

Важливою гарантією доступності правосуддя та судового захисту є норма про те, що суперечки між судами про підсудність не допускаються (ст. 117 ЦПК). Це включає в себе і положення про те, що справа, надіслана з одного суду до іншого, повинна бути прийнята до розгляду судом, якому вона надіслана.