Факт смерті особи.
У судовому порядку також можливе встановлення факту смерті особи у певний час при відмові органів РАГСу зареєструвати факт смерті (п.7 ст.273 ЦПК). Встановлення факту смерті слід відрізняти від справ про оголошення громадянина померлим, процесуальний порядок розгляду яких врегульований ст.ст.
261-265 ЦПК, і від справ про встановлення факту реєстрації смерті (п.4 ст.273 ЦПК). Встановлення факту смерті проводиться на підставі обставин, які свідчать про те, що громадянин за певних умов помер, але органи РАГСу відмовилися зробити реєстрацію факту смерті.В порядку окремого провадження допускається також встановлення і не зазначених фактів за умови, що вони є юридичними і чинним законодавством не передбачено інший
326
(несудовий) порядок їх встановлення (факт батьківства у разі смерті передбачуваного батька, факт визнання батьківства відносно дитини, яка народилася до 1 жовтня 1968р., реєстрація батьківства, факт прийняття спадщини, місце відкриття спадщини, факт володіння будівлею на праві приватної власності тощо). Суд може встановлювати факти і тоді, коли вони за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника, і рішення суду необхідно заявнику для застосування у відносинах з громадянами інших держав, наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка за законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом.