Управління доходами банку

Фінансові результати діяльності банку (від реалізації його продукту) характеризуються такими показниками: доходи, витрати, прибуток (до сплати податку на прибуток і після сплати податку на прибуток - чистий прибуток).

Доходи банку - це збільшення економічної вигоди впродовж звітного періоду в результаті реалізації банківського продукту і проведення інших господарських операцій у формі приливу або збільшення активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, окрім зобов'язань, пов'язаних з внесками акціонерів (або реалізацією додаткової кількості акцій).

При класифікації доходів банку виходять із загальноприйнятих критеріїв - доходи групуються за джерелами отримання і впливом на фінансовий результат.

Доходи банку можна класифікувати за такими групами:

- доходи, зароблені та одержані одночасно;

- доходи, одержані передчасно, але ще не зароблені (доходи майбутніх періодів);

- доходи зароблені, але ще не одержані (нараховані доходи).

Як правило, доходи признаються тоді, коли процес їх генерування фактично завершений, і коли фактично відбувся обмін. Доходи від продажу товарів признаються в той період, коли товари доставлені клієнтам. Доходи від надання послуг признаються в той період, коли надаються послуги. Грошові кошти можуть бути одержані в попередньому обліковому періоді або в наступному обліковому періоді щодо періоду визнання доходу.

У складі доходів виділяють, перш за все, групу доходів від виконання банком своїх функцій як посередника на фінансовому ринку. У нормативних документах Національного банку України такі доходи визначаються як операційні, тобто - це доходи, одержані банком від операцій, на проведення яких видані ліцензії НБУ і які передбачені законодавством.

Усі операційні доходи діляться на:

- банківські;

- небанківські.

До банківських відносяться доходи, безпосередньо пов'язані з банківською

діяльністю, визначеною Законом України „Про банки і банківську діяльність”.

До небанківських належать інші доходи, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Банківські доходи визначаються залежно від джерела отримання, впливу на фінансовий результат.

Банківські доходи діляться на:

- процентні доходи;

- комісійні доходи;

- торгові доходи;

- інші банківські операційні доходи.

Процентні доходи - це доходи, одержані банком за надання грошових коштів, розміри яких визначаються пропорційно часу і сумі активу і є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик. До них відносяться:

- доходи по кредитах і депозитах, наданих юридичним і фізичним особах, і по інших процентно-фінансових інструментах, зокрема по цінних паперах з фіксованим прибутком;

- доходи по операціях із коштами, розміщеними в інших банках;

- доходи у вигляді амортизації дисконту по цінних паперах;

- комісійні, схожі за природою до процентних (наприклад, доходи від розміщення коштів у вигляді позик або за зобов’язання її видати, які визначаються пропорційно часу і сумі вимоги).

Найбільшу питому вагу в доходах банку складають відсотки від кредитних вкладень. Наступними за значенням виступають надходження від інвестиційних цінних паперів, процентний дохід по міжбанківських кредитах і депозитах.

Дохід від операцій з цінними паперами складається з таких елементів:

- випуск банком власних цінних паперів і реалізація їх на ринку;

- операції на вторинному ринку з цінними паперами інших емітентів;

- послуги, пов'язані з приватизацією підприємств.

Дохід банку від цього виду діяльності складається з:

- курсової різниці при продажі своїх цінних паперів і паперів інших емітентів;

- комісії за послуги з приватизації (доведення до необхідних стандартів звітності підприємства, що приватизовується, випуск і розміщення акцій, ведення реєстру).

Процентні доходи доцільно класифікувати за такими критеріями:

- терміновість;

- резидент/нерезидент;

- фінансовий інструмент (кредити, депозити або цінні папери).

Комісійні доходи - це доходи від усіх послуг, наданих контрагентам,

окрім комісійних, які схожі за природою з відсотками.

До категорії комісійних відносяться:

доходи за розрахунково-касове і кредитне обслуговування (обслуговування кредитних рахунків), за зберігання цінностей, здійснення операцій з цінними паперами;

- комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів і за операції з цінними паперами;

- комісійні за проведення операцій з іноземною валютою і за покупку і продаж монет і цінних металів для третіх осіб;

- інші комісійні доходи від операцій, які визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Доходи від торгових операцій - це доходи від операцій покупки-продажу різних фінансових інструментів, здійснюваних за ініціативою банку і доручень клієнтів, що не є виконанням.

До них відносяться:

- доходи від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

- доходи від операцій з цінними паперами на продаж;

- доходи від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

До інших банківських операційних доходів відносяться ті, які не включені в перелік вищеназваних груп. До них відносяться:

- доходи від цінних паперів з непередбаченими доходами (дивідендний дохід по акціях, які зберігаються як об'єкт торгівлі) і капіталовкладень;

- доходи від оперативного лізингу;

- штрафи і пені, одержані від банківських операцій.

Інші небанківські операційні доходи - це доходи, які не стосуються основної діяльності банку і є наслідком здійснення банком господарських операцій.

До них належать:

- доходи від продажу основних засобів і матеріальних цінностей;

- доходи від орендних операцій;

- доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації нефінансового характеру);

- штрафи і пені, одержані від господарських операцій і т.п.

Окремо розглядаються доходи банку від зменшення резервів по заборгованості.

До непередбачених доходів належать доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій) та інші непередбачені доходи.

Непередбаченими вважаються доходи, які за змістом відповідають таким ознакам:

- виникають у результаті непередбачених дій;

- несуть одноразовий характер (прибуток буде визначений тільки за фактом подій);

- не повторюються за сутю.

Такі доходи не беруться до уваги для фінансової оцінки банку.

При оцінці доходів банку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, одержану ним за певний період, з подальшим розділенням її на види доходів, які поступили від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги певних статей доходів у їх загальній сумі.

Валові доходи прийнято ділити на процентні та непроцентні. До процентних доходів банку відносяться:

- відсотки по позиках, виданих клієнтах (підприємствам);

- відсотки по споживчих позиках;

- відсотки по міжбанківських кредитах і депозитах;

- доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

- доходи від цінних паперів (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться:

- доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій і т.д.);

- доходи від торгівлі іноземною валютою, цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

- доходи від одержаних комісій і штрафів;

- інші доходи.

Динаміка прибуткових статей може порівнюватися з попередніми періодами, зокрема, по кварталах. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане управління активними операціями банку.

Після проведення оцінки доходів по укрупнених статтях слід детальніше вивчити структуру доходів, що формують укрупнену статтю, що займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі доходів.

При аналізі процентних доходів банку використовуються також відносні

показники. Такими показниками є:

- відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх кредитних рахунках;

- відношення одержаних відсотків по короткострокових, довгострокових позиках до середніх залишків по короткострокових, довгострокових позиках;

- відношення одержаних відсотків по окремих групах позик до середніх залишків по досліджуваній групі та ін.

Джерела доходу діляться на стабільні та нестабільні. Відносно стабільним у сучасних умовах є процентний дохід і безпроцентний дохід від банківських послуг (комісійний дохід). До нестабільних відносяться доходи від операцій з цінними паперами на вторинному ринку, доходи від операцій з іноземною валютою і доходи від нестандартних (нетрадиційних) операцій. Слід прагнути до збільшення частки стабільних доходів і зменшення нестабільних.

При оцінці прибуткової частини важливою є питома вага операційних доходів. їх частка повинна прагнути до 100%, а темп приросту бути рівномірним. При зменшенні приросту цих доходів загальне збільшення останніх може бути забезпечено за рахунок інших видів доходів банку. Збільшення питомої ваги доходів, одержаних від побічної діяльності, свідчить про погіршення управління активними операціями банку, а також про нездатність керівництва знайти правильніше рішення у зв'язку із зміною кон'юнктури.

На валові процентні доходи роблять вплив такі чинники:

- обсяг кредитово-інвестиційних операцій у вартісному виразі;

- структура проведених операцій;

- середня процентна ставка по видах операцій.

Введемо умовні позначення:

1. Кредитово-інвестиційний портфель - КШ;

2. Процентні доходи - Д:

Процентні доходи по кредитах - Дк;

Частина відсотків по кредитах у процентних доходах - Ч к;

Доходи по цінних паперах - Д цп;

Частина відсотків по цінних паперах у процентних доходах - Ч цп;

3. Середня процентна ставка по продуктах кредитово-інвестиційного портфеля - RKin.

Символ одиниці (1) біля кожного показника характеризує його значення в звітному періоді, символ нуля (0) - значення показника в базисному періоді.

Абсолютна зміна процентного доходу під впливом трьох чинників складає:

Зміна процентного доходу за рахунок зміни середньої процентної ставки визначається як різниця між загальною зміною процентного доходу і зміною процентного доходу за рахунок обсягу і структури кредитово-інвестиційного портфеля:

Зміну процентного доходу (Д) можна також розглядати укрупнено за рахунок динаміки двох чинників;

- зміни обсягу (середніх залишків) виданих кредитів і цінних паперів у портфелі банку на інвестиції у вартісному виразі (КІП);

- зміни середнього рівня процентної ставки по даних видах операцій (R

кіп).

5.1.