Фінансова санація

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом» судом у відношенні боржника можуть застосовуватися наступні процедури:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

Звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство мають як кредитори, так і боржник. В останньому випадку боржник повинний представити план санації.

У правознавчій і фінансовій науці санація визначається як система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентноздатності підприємства-боржника в довгостроковому періоді [39].

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнанні його банкрутом» визначає санацію як систему мір, здійснюваних під час виробництва в справі про банкрутство з метою запобігання банкрутства боржника і його ліквідації. Вона спрямована на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу і (або) зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника.

Крім цього цей закон визначає, що може здійснюватися і досудова санація. Це система заходів для відновлення платоспроможності боржника, що може здійснювати власник майна (орган, уповноважений керувати майном), боржник, інвестор, з метою запобігання банкрутства боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово- економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення виробництва в справі про банкрутство.

Доцільність проведення санації того чи іншого типу обумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не до- сягло своїх цілей і кризовий фінансовий стан підприємства продовжує поглиблюватися.

Суд, вивчивши обставини справи про банкрутство, може винести визначення про проведення санації боржника і призначити керуючого санацією.

Санація вводиться на термін не більш дванадцяти місяців плюс ще шість місяців по клопотанню комітету кредиторів, керуючого санацією чи інвестора.

Керуючим санацією може бути запропонована особа, що виконувала повноваження розпорядника майна, чи керівник підприємства, якщо на це мається згода комітету кредиторів і (чи) інвесторів.

З дня винесення ухвали про санацію керування боржником переходить до керуючого санацією, якому органами управління передається бухгалтерська й інша документація боржника, печаток і штампів, матеріальних і інших цінностей.

Керуючий санацією виконує наступні основні функції:

- приймає в господарське ведення майно боржника й організує проведення його інвентаризації;

- відкриває спеціальний рахунок для проведення санації і розрахунків із кредиторами;

- розробляє і подає на затвердження комітету кредиторів план санації боржника, погоджений з боржником, органом, уповноваженим керувати майном боржника (план санації, як правило, розробляється фахівцями консалтингових компаній);

- організує ведення бухгалтерського і статистичного обліку і фінансової звітності;

- здійснює заходи по стягненню дебіторської заборгованості перед боржником і виконує інші функції, зв'язані з проведенням процедури санації.

Протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією представляє комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації містить заходи по відновленню платоспроможності боржника. Такими мірами можуть бути:

- реструктуризація підприємства;

- перепрофілювання виробництва;

- закриття нерентабельних виробництв;

- відстрочка і (чи) розстрочка платежів чи прощення (списання) частини боргів, про що полягає мирова угода;

- ліквідація дебіторської заборгованості;

- продаж частини майна боржника й інших мір, що передбачені законом.

Зокрема ефект може дати при проведенні досудової санації реструктуризація

кредиторської заборгованості, здійснювана в таких формах:

- надання відстрочок і розстрочок платежів;

- залік взаємних платіжних вимог;

- переоформлення заборгованості як позику;

- продаж боргових зобов'язань;

- переклад короткострокових зобов'язань у довгострокові зобов'язання;

- погашення заборгованості шляхом передачі кредитору майна боржника;

- переведення боргу на іншу юридичну особу, що побажала взяти участь у санації. Здійснюється на підставі договору за згодою кредиторів. У випадку згоди кредиторів на переведення боргу іншої особі, новий боржник має право висувати проти вимог кредиторів усі заперечення, засновані на договірних відносинах між кредитором і першим боржником;

- списання заборгованості у встановленому законом порядку;

Відповідно до Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», №2181 - III підприємствам можливе надання розстрочки і відстрочки податкових зобов'язань. Під розстрочкою розуміється надання платникові податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без обліку пені під відсотки. Під відстрочкою податкових зобов'язань розуміється перенесення на більш пізній термін сплати основної суми податкових зобов'язань без обліку пені під відсотки.

10.3.