11.7. Охорона земель

В Європейському Співтоваристві започаткована тематична стратегія щодо захисту грунтів, яка спрямована на попередження забруднення, ерозії, опустелювання, погіршення стану земель, її вилучення, гідрогеологічних ризиків з урахуванням регіональної різноманітності, включаючи особливості гірських і посушливих районів[585].

Європейська комісія підготувала доклад На шляху до спеціальної стратегії щодо охорони грунтів[586], у якому визначаються основні ризики –ерозія, зменшення родючості, закорковування та ущільнення грунтів, зменшення біорізноманіття, засолення, ризики повенів та зсувів, однак комплексні заходи щодо охорони грунтів знаходяться у стадії розробки. Однак окремі заходи щодо охорони грунтів встановлює Директива Ради 2006/12/ЄС, у якій заперечується захоронення у грунтах небезпечних відходів[587]; директива 86/278 Про очищення стічних вод встановлює обмеження концентрацій важких металів у грунті з метою недопущення погіршення якості грунтів[588]. У 2005 р. почалася робота над розробленням Ґрунтового атласу Європи[589], який вміщуватиме порівнювальні та узгоджені дані щодо грунтів. Було відзначено, що у ЄС близько 52 га або 16% від загальної земельної площі зачеплені процесами деградації. Атлас визначає ключові елементи, що являють загрозу для грунтів (забруднення, урбанізація, тощо) та показує комплексні взаємозв’язки між процесами деградації грунтів і загрозою здоров’ю та і безпеці людини шляхом картування основних функцій грунтів.

Констатується, що грунти потребують захисту, оскільки являють живу природну систему, необхідну для людської діяльності, а також екологічних функцій. Вони формуються впродовж тривалого часу і у випадку зруйнування будуть фактично загублені для сучасного та майбутніх поколінь. Атлас привертає увагу до проблем з грунтами та підвищення їх якості. Інформація, наведена в атласі буде використана для вдосконалення тематичної стратегії щодо збереження грунтів, яка буди вміщувати Ґрунтову рамочну директиву.