Державне регулювання доходів населення у різних країнах
Державне регулювання доходів населення є дуже важливим напрямом соціально-економічної політики будь якої країни. Його спектр дій повинен охоплювати населення різних верств, а також сприяти зростання його реальних доходів.
У процесі використання різних методів з метою регулювання доходів населення, державою повинна контролюватись відповідність цих методів тій чи іншій економічній ситуації всередині країни. Методи дослідження регулювання доходів населення класифікують на три групи: правові, економічні та адміністративні.Завдання правових методів регулювання складається зі створення та використання нормативно-правових актів, законів, що забезпечують належний рівень доходів населення та справедливий розподіл у державі.
Економічні методи регулювання доходів населення у своєму складі містять: регулювання оплати праці, встановлення мінімальної заробітної плати, проведення податкової політики, контроль за цінами, регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери і державних службовців.
Адміністративні методи регулювання складаються з мір заборони, дозволу або примусу. До них належать такі: державний контроль над монопольними ринками; розробка різноманітних стандартів 33
та контроль за дотриманням цих стандартів; встановлення мінімальних параметрів життя населення; видача різного роду ліцензій; державний контроль над експортом та імпортом.
Варто зазначити, що в усіх розвинених країнах статистика доходів населення є інструментом у визначенні рівня бідності і використання соціальної політики щодо боротьби з низьким рівнем життя. Серед завдань економічної політики держави на сучасному етапі набуває значення досягнення справедливого розподілу доходів населення та економічної справедливості.
У розвинених країнах активність держави в перерозподілі доходів є дуже високою. Великий перерозподіл особистих доходів здійснюється в ряді західноєвропейських країн (Австрія, Іспанія, Скандинавські країни).
За ступенем вирівнювання доходів всі країни світу випередила Швеція.Особливістю політики доходів в Україні на сучасному етапі розвитку є пріоритет соціального захисту населення, підвищення ролі особистого трудового доходу, формування найбільш досконалого механізму фінансування та регулювання розвитку соціальної сфери.
Основні дії політики доходів щодо працездатного населення зводяться до створення необхідних умов підвищення кожним працівником свого добробуту за рахунок особистого трудового вкладу, підприємництва, ділової активності. З урахуванням стану економіки держава контролює процес зростання цін з метою гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму.
Державне регулювання в Україні здійснюється шляхом реалізації таких заходів: визначення мінімальної заробітної платні, мінімальних споживчих бюджетів, прожиткового мінімуму; створення державних і недержавних пенсійних фондів; створення фондів соціального захисту; вдосконалення умов оплати праці; використання нової системи пенсійного забезпечення, фінансове забезпечення бюджетних установ; застосування системи індексації доходів населення; розробки загальнодержавних і регіональних програм щодо надання допомоги окремим верствам населення; реалізації заходів щодо захисту внутрішнього споживчого ринку.
З огляду входження України в світовий економічний простір набуває важливого значення приділення уваги зростанню ціни робочої сили. У процесі реформи заробітної платні державою здійснюються заходи щодо впорядкування регулюючої функції мінімальної заробітної платні. Вона не повинна бути нижчою, ніж офіційно встановлена межа малозабезпеченості.
У процесі реформування системи оплати праці особлива увага приділяється обґрунтованому встановленню міжгалузевих коефіцієнтів у Генеральній тарифній угоді. Ці коефіцієнти повинні передбачати встановлення рівнів оплати праці в різних галузях народного господарства залежно від низки факторів (трудомісткості, шкідливості виробництва і кваліфікації працівників).
Одним з основних пріоритетів політики доходів поступово стає стимулювання населення до володіння приватною власністю та її ефективний захист. Державою передбачені механізми щодо зміцнення позицій середнього класу. При цьому велика увага приділяється скороченню кількості громадян з доходами, нижчими за прожитковий мінімум.
Зростання кількості середнього класу в Україні передбачає перехід до нової моделі споживання, тобто таких стандартів, які б забезпечували гідний рівень життя, стимулювали розвиток внутрішнього ринку країни, а також трудової та підприємницької активності населення.