<<
>>

1. Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління

У сучасній сфері державного управління практично немає таких секторів, які б повністю випадали з-під контролю виконавчої влади. У результаті зростання ролі органів виконавчої влади, ці органи стали головним засо­бом здійснення управління державними справами.

Виконавча влада - вид єдиної державної влади, що взаємодіє із законодавчою і судовою. Основною метою її діяльності та функціональним призначенням є вико­нання законів, інших нормативних актів держави. Проте в реальному процесі функціонування інститутів держави виконавча влада здійснює ще цілий ряд інших важливих функцій загального характеру. Наприклад, її ор­гани від імені держави приймають нормативно-правові акти, державно-управлінські рішення, здійснюють керівництво підпорядкованими їм галузя­ми, застосовують, поряд з методами переконання, й засоби державного примусу. Це знайшло своє термінологічне відображення в понятті «вико­навчо-розпорядча» чи «управлінська діяльність».

Виконавча влада становить зміст діяльності з держав­ного управління, виражаючи передусім її функціональну (виконавчу) спрямованість.

Державне управління - це організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економіч­ного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у від­повідних сферах життя.

Державне управління - це форма практичної реалізації виконавчої влади.

Сьогодні державне управління є категорією організаційно-правовою, а виконавча влада - політико-правовою. Тому виділяють два поняття державного управління: 1) як усієї діяльності держави; 2) як діяльності виконавчої влади.

Ще у XVIII ст. Д. Локком та Ш. Монтеск'є були запропоновані доктрини поділу державної влади, згідно з якою слід розрізняти три основні функції державної влади: 1) законодавство (установлення норм об'єктивного пра­ва); 2) управління (здійснення висхідних із цих норм окремих об'єктивних прав і обов'язків держави; 3) суд (охорона юридичних норм від порушень).

У такому розумінні «поділ влади» є звичайним діловим роз­поділом праці в державному механізмі з метою спрощення виконання функцій держави та здійснення ефективного контролю. Розподіляється не сама влада, а механізм її здійснення, який структурується за функціо­нальною та інституційною ознаками. Перша (функціональна ознака) означає виділення основних функціональних видів державної діяльності - законотворення, державного управління і правосуддя. Друга (інституційна) - втілює організаційний устрій держави як сукупність різних державних органів, наділених державно-владними пов­новаженнями (компетенцією), сконцентрованих у виді трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової).

Державне управління є одним із видів державної діяльності, який здійснюється системою органів виконавчої влади, відповідно ці органи, діючи від імені держави з метою реалізації управлінських функцій, здійснюють державне управління.

Державне управління являє собою цілеспрямований, орга­нізуючий, регулюючий вплив держави через органи виконавчої влади та їх посадових осіб на суспільні процеси, діяльність, свідомість і поведінку громадян.

<< | >>
Источник: Висоцький О.Ю., та ін.. Основи державного управління: Конспект лекцій. У двох частинах. Частина І. – Дніпропетровськ: НМетАУ,2008. - 52 с.. 2008

Еще по теме 1. Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління:

  1. § 1. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
  2. 8. Державне управління, як форма прояву державно-виконавчої влади.
  3. § 3. Конституційні засади співвідношення законодавчої та виконавчої гілок державної влади в Україні.
  4. § 82. Органи виконавчої влади , як різновид державних органів.
  5. 4. Співвідношення адміністративного права та державного управління.
  6. 4. Місцевий орган виконавчої влади здійснює повноваження з управління:
  7. 3. Центральний орган виконавчої влади здійснює повноваження з управління:
  8. § 3. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади.
  9. § 1. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування: концептуальний підхід.
  10. § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
  11. 13. Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів.
  12. 4. Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
  13. 25. Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція. Зв’язок уваги з пам’яттю та мисленням.