Питання типології та культурної ідентифікації крем’яної зброї і знарядь праці

У період мідно-кам'яного віку в Vl-Ill тис. до P. X. населення Во­лині та Волинського Полісся харак­теризувалося значною етнічною строкатістю. Спочатку в неоліті та в енеоліті сюди мігрувало населення ранніх землеробів із Подунав’я та сусідніх територій: KjICK, МлК.

Між KKA та КЛП існували різ­номанітні зв’язки. Найдавніші пам’ятки першої відомі, зокрема, у північно-західній Польщі - на Куявах. Утворювалася KKA з ме­золітичних груп під впливом над­дунайських культурних імпульсів, зокрема лсндельської та КЛП. На­селення KKA розселялося в Схід­ній Німеччині, на землях Польщі, Чехії; на сході місця їхнього пере­бування відомі на Поділлі, Волині, Поліссі [Nogaj, Brzozowski, Lis, 1985, тара 5, 6]. Рівень розвитку населення цієї культури в осно­вному відповідав КЛП: на першо­му місці було скотарство; земле­робство відігравало другорядну роль [Prahistoria..., 1979, s. 107]. KKA датується 3000-2350 рр. до P. X. [Klochko, Kosko, Szmyt, 2003, s. 399; Szmyt, 1999, s.68-82].

KKA на Західній Волині вивчена дуже поверхово, серед її пам'яток відомі переважно поховання [Свеш­ников, 1983, с. 34-35]. На території Волинської області вони були від­криті, С. Терським, Г. Гуртовим. С. Папишком, Ю. Мазуриком по­близу емт Торчин, с. Оздів [Ма­зурик. Панишко, 1998, с. 129-130], у Рівненській області - 1. Свсшні- ковим біля с. Івання [Свешников, 1983], Ю. Малесвим. Б. Прищепою біля с.Товпижин [Малссв, Пришепа, 1998, с. 123-128]. У Рожищенсько- му районі сліди їхнього перебуван­ня відомі біля сіл Береськ, Вічині, Ворончин, Залісці, Крижівка, Рай- місто, Студині, поблизу райцентру.

Порівняно з бронзовим віком, знахідки крем’яних і кам’яних со­кир енеолітичного часу є рідкістю. Серед відомих виробів цього типу переважають знаряддя, виготовле- ні з кременю. Для КЛП, ПТК, KKA характерні чотирикутні в профілі та перетині сокири. Особливо поді­бними є вироби КЛП і ПТК вони дещо ширші, пришліфовані зде­більшого в робочій (прилезовій) частині. Інколи серед артефактів ПТК трапляються великі чотири­бічні вироби з темно-сірого та ко­ричневого кременю із старанним шліфуванням. Можливо, їх потріб­но трактувати як парадну зброю. Аналогічними до них за формою, проте більших розмірів, € крем’яні мотики трипільської культури, ві­домі з теренів Дубенщини, Острож- чини, Крсмснеччини.

Сокири KKA подібні до виробів згаданих культур, але вужчі у про­філі та, як правило, шліфовані по всій поверхні (рис. 2.62).

Ймовірно, більш раннім часом потрібно датувати чотирикутні в проекції іі овальні в перетині шлі­фовані сокирки з кременю, базаль­ту, діориту, опоки різних розмірів - від 4-5 до 14 см. Призначення їх установити важко, напевно, це були деревообробні знаряддя. Вони використовувалися населенням КЛСК, МлК та ВЛК, а пізніше, меншою мірою, наступних спіль­нот. Такі знаряддя трапляються і на Волині, і в межах Полісся (рис. 2.63; рис. 2.64).

Носії KKA відзначалися войов­ничістю. нападали на землеробські поселення культури лійчастого по­суду та, ймовірно, ПТК. Зброєю вершників були крем’яні плоскі сокири на довгих ручках, а також луки зі стрілами. Сокири великих та менших розмірів мали трапеці­єподібну форму, добру шліфовку всієї поверхні, часто асиметричне заокруглене лезо.

У Луцькому районі такі сокири виявлено біля Луцька (уроч. Крас­не), Голишева (рис. 2.64), Гіркої По­лонки, Коршева, Коршівця, Оздо- ва. Полонки, Торчина, Підгаєць. Більше 20 виробів відомі в інших районах Волинської області (рис. 2.66) [Археологічна спадщина..., 2005, с. 362]. Часто в похованнях трапляються знахідки пари сокир - маленької та великої, наприклад, сокири з гробниці Товпижин на Рівненщині (рис. 2.66:1-2) [Малє- єв, Прищепа, 1998, с. 123]. Розміри сокир KKA коливаються від 9-10 до 14-17 см. Колір крем’яних виро­бів вказує на місця їхнього вироб­ництва: волинський кремінь має темний, сірий кольори, з території Польщі - коричневий, смугастий, крапчастий тощо.

Знахідки інших типів озброєн­ня (наконечники списів, кинджа-

Рис. 2.62. Порівняння крем'яних виробів культури лійчастого посуду, пізньотрипільської культури та культури кулястій амфор (за Б. Бальцером)

Рис. 2.63. Плоскі сокири КЯСК: 1-3, 5 - Гнідава. 4 - Коршівець (за Г. Охріменко.м, І. Бойком)

I____ I____ I

Рис. 2.64. Сокири з опоки зі скарбу кам’яних виробів із с. Голишів

Луцькою р-ну Волинської обл. (1992 р.) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.65. Крем’яні сокири KKA:

1 - Свігязь Шацького р-ну, 2. З - Красноволя,

4 - Масловець Любомльського р-ну Волинської обл. (за Д. Остапюком)

ли) KKA невідомі. Такі вироби належать до пізнішого періоду, в основному бронзового віку.

Отже, носіїв KKA слід, на­певно, віднести до напівкочових - залишки їхніх поселень мають незначну кількість матеріалів. Ця культура, як етнокультурне явище центральноєвропейського похо­дження. привертає до себе увагу дослідників багатьох країн, котрі вивчають у т.

У 1997 р. С. Панишко та Ю. Ма­зурик обстежили поховання куль­тури кулястих амфор біля с. Оздів Луцького району Волинської облас­ті. Там зібрано уламки посудини, 1 амфору, 1 крем’яну шліфовану со­киру та кістки трьох похованих: двох дорослих чоловіків і дитини (рис. 2.66:6) [Мазурик, Панишко, 1998, с. 129-130]. Череп зберігся лише один. Він мас, за визначенням І. Потєхіної, доліхокранну форму, помірну ширину обличчя і нале­жить до одного з варіантів європе­оїдів. На думку антрополога, череп можна віднести (за класифікацією Ю. Бсневолснської) до мезоссрс- дзсмноморського варіанту' з рисами південних європеоїдів.

На черепі з с. Оздів помітні травми на правій стороні чола, на 12 мм вище від лобного горба. Це пошкодження являє собою прони­каючу заглибину 8 мм глибиною і розмірами 31 х 15 мм у формі овалу. Дно його свідчить про процес за­гоєння. Травма нанесена спереду важким предметом. Припускаємо, крем'яною сокирою. Можливо, та­кий удар викликав запалення моз­кової оболонки. Проте людина ще деякий час жила, про що свідчать сліди заростання травми. Другий удар цей чоловік отримав ззаду - в тім’яний горб. Внаслідок цього утворилася овальна заглибина гли­биною 2 мм розмірами 27x12 мм. Слідів загоєння немає. Швидше всього, знову як зброя використо­вувалася крем’яна сокира, якою була добита хвора людина.

Польські дослідники констату­ють повне знищення деяких по­селень КЛП (наприклад, Чмсльов) агресивнішими носіями KKA (рис. 2.67) [B⅞bel, 2003, s. 20].

Як можна припустити, осно­вним видом озброєння, починаючи від фінально-палеолітичного періо­ду або й раніше, до кінця неоліту був лук та стріли [Нужний, 1992, с.23-26]. Важливе доповнення до них - сокири з дерев’яним, не ви­ключено, подібним до кия, руків’ям та крем’яними, гострими з одно­го боку, макролітами. Зазвичай, в сагайдаку мисливця середнього кам’яного віку та пізніших часів містилося більше 10 стріл [Брат-

Рис.

(за Ю. Малсевим. Б. Прищепою. С. Панишком, Ю. Мазуриком)

чснко, 1989, с. 80]. Лише біля похо­ваного поблизу Яніспяниць знайде­но 21 косе вістря [Kozlowski, 1977, S. 237].

Етапи еволюції наконечників стріл такі: ранні - лінгбійські - листоподібні на масивних плас­тинах, пізніше - агрснсбурзькі, красносільські, свідсрські на тон­ших пластинах; наконечники стріл мезолітичної епохи вже робилися не на листоподібних пластинах, а на їх уламках (трапеції, сегменти, трикутники, косі яніславицькі ві­стря - інколи на коротких пласти­нах); пластинки (мікропластинки) з притупленим ретушшю краем.

З появою на Волині та Поліссі носіїв енсолітичних ранньозем- леробських культур ВЛК, КЛП. ПТК, KKA, епішнурової кераміки з'являються трикутні наконечни­ки стріл (рис. 2.6Н) [Позіховський, Самолюк, 2006, с. 157, табл. 2:9-14; Позіховський, Самолюк, 2008, рис. 7:7-11; Позіховський, Самолюк, 2007, с. 11, рис. 2:6, 3:7; Zakoscielna, 1996, s. 246. tabl. XLV: 13-23; Oxpi- менко, Маркус. Ткач, 2005, с. 348, рис. 1:1-69]. Відзначимо, що окрім

T*-T-r

Рис. 2.67. Сокири та долота KKA з території Польщі (за Б. Бальцером)

цього, в аналізований період ви­користовувалися нові типи озбро­єння: крем’яні наконечники списів та дротиків, кам’яні та крем’яні со­кири.

Очевидно, в кожній культурі та культурній групі були свої особли­вості у "пропорціях” використання тих чи інших знарядь (табл. 2.1). З'ясування цих особливостей може допомогти ідентифікувати етніч­ні групи, що полишили той чи ін­ший тип знахідок, тобто їх можна розглядати як одне з джерел етно­культурних процесів, пов’язаних з міграціями, появою нових етносів, витісненням старих, інфільтрацією, асиміляцією [Клочко, 2001, с.241 ].

Так, культурі лійчастого посуду властиві кам’яні сокири з грибо­подібним обушком, наконечники списів, стріл.

Пізньотрипільська крем’яна зброя представлена крем’яними чотирибічними сокирами. їх виго­товляли здебільшого з високоякіс­ного волинського кременю турон- ського ярусу, що має темний чи із сірими смугами колір. Ці вироби подібні до артефактів КЛП. Вони шліфовані або з робочого кінця, або по всій поверхні (рідше з бо­ків). Від звужених, суцільно шлі­фованих сокир KKA вироби ПТК, КЛП відрізняються масивністю, а в перетині подібні до квадрата (рис. 2.69). Під впливом KKA ці вироби на найпізнішому етапі ста­ють суцільно шліфованими (рис. 2.70).

Трапецієподібні, прямокутні си­метричні та прямокутні асиметрич­ні крем’яні сокири часто знаходять на поселеннях ПТК Західної Воли­ні: Листвин (рис. 2.71), Костянець [Пслещишин, 1998, с.89] та інших пам'ятках листвннської групи. По­дібні вироби підібрано біля Торчи- на, Голишева, Білостока Луцького р-ну (суцільно шліфовані), Підга- єиь (нешліфовані), Вишеньок Po- жищенського району Волинської області та в багатьох інших місцях. Ці вироби могли бути, безпере­чно, багатофункціональними - для рубання деревини та її обробки тощо [Клочко, 2006, с. 42, 55, рис. 16: 1-5]. У поховннях культур пос- тшнурової кераміки (МК, ГЗК, CK) часто знаходять наконечники списів, дротиків, але вістря стріл тут трапляються спорадично. Мож­ливо. останні не обов’язково були предметом озброєння похованого, а причиною його смерті, як напри­клад, у могильнику CK біля селища Торчим Луцького району (розкоп­ки Я. Фітцке). Якби наконечники стріл входили до поховального ін­вентарю, то лежали б компактно, як у сагайдаку (наприклад, поховання воїна поблизу поселення Хрінни- ки) (розкопки 2008 р. Д. Козака, В. Ткача). Кам'яні сокири також рідко супроводжували стжижовські поховання.

Зібрані за останні десятиліття наконечники стріл з околиць сіл Осова Костопільського району на Рівненщині, Гораймівка, Балахо- вичі Маневицького району, селищ

Таблиця 2.1

Види озброєння племен археологічних культур доби енеоліту - середньої бронзи

(за М.Відейком з авторськими доповненнями)

L -.d І

Рис. 2.68. Наконечники стріл із с. Буша (ур. Тартак) Дубнівського р-ну

Волинської обл. (за В. Ткачем)

Любомль, ІЛацьк Волинської об­ласті представляють кілька типів наконечників стріл різних періодів та культур: трикутні з увігнутою або рівною основою тощо (рис. 2.72). Останні відносять до ран- ньошнурових культур. Аналогії їм знаходять серед виробів більш ранніх культур, таких як ПТК, КЛП [Клочко, 2001, с.241].

Наконечники стріл із території Полісся, виготовлені за допомогою струменевої ретуші, пов’язують із CK.

І на Поліссі, і на Волині наконеч­ники дротиків є досить рідкісними знахідками. їхні розміри невеликі - до 6,5 см. Вони мають звужений че­ренок, ромбоподібну або видовже­ну овальну робочу частину часто з неширокими перами. Окремі з них виготовлені недбало, решта відзна­чається досконалістю форм.

До ще одного, менш поширеного, типу зброї, належать кинджали. До таких виробів, ймовірно, приробля­лася ручка. Два кинджали із с.Осова Костопільського району Рівненської області досить подібні за формою - вигнуті, з коротким черенком для ручки (рис. 2.73:12-13).

Наконечники списів також на­лежать до порівняно рідкісних знахідок озброєння. Частина з них подібна до кинджалів. Довжина на­конечників інколи досягає 26 см, а в середньому - 16-18 см. Вони тонкі, переважно листоподібної форми, з гострим вістрям, а чере­нок оформлений по-різному: більш чи менш видовжений, ширший або вужчий, із заглибинами для кра­щого прив’язування (рис. 2.73:11, 14). Ймовірно, списи використову­вались у військових сутичках (як кидальна зброя, близького бою) та для добивання поранених тварин.

За підрахунками Є. Лібери, кіль­кість випадково знайдених біфасів (“ploszczy”) - предметів з двобіч­ною обробкою: сокир, наконечни­ків списів, стріл, серпів, ножів, - на території Західної України та Польщі становить понад 87% від усіх відомих виробів. За його дани­ми, 42 екземпляри походять з похо­вань (AA - 8 екз., БВ - 10 екз., BA - 5 екз., BB - 13 екз.) (рис. 2.74).

Біфаси належать до універ­сальних та баї-атофункніональних форм. І лише призначення окремих з них не викликає жодних сумні­вів, наприклад, ножі з ручкою (рис. 2.75) [Libera. 2001,s. 42].

Найдавніший горизонт біфасів в зоні А пов’язаний у ранньому бронзовому віці з безкерамічними могилами та луже скорченими по­хованнями (Чернечий). В ямних або підкурганних похованнях знаходять наконечники списів із підтрикутним або листоподібним кінцем та виді­леним черенком (Сокиринці, Тома- шів. Осгрожсць [Kozlowski, 1924, s. 194-194; Antonicwicz, 1936, s. 152-153], Тетюлковці [Cynkalowski,

Рис. 2.69. Чотирибічні сокири з тонкими обушками культури лійчастого посуду з території Польщі (за Б. Бальцером)

Рис. 2.70. Крем’яні сокири пізньотрипільської культури з фондів Волинського краєзнавчого музею. 1 - Луцьк (А-4638), 2 - А-1027, 3 - Володимир-Волинський (А-1624), 4 - Доросині Рожишенського р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.71. Крем’яні вироби з пізньотрипільського поселення 8 с. Листвин Дубнівського р-ну Рівненської обл. (за В. Коноплею)

Рис. 2.72. Крем'яні наконечники стріл, дротиків і списів:

І - Майдан-Липно Маневицького р-ну Волинської обл., 2 - Осова Костопільського р-ну Рівненської обл., 3-4 - Черськ Мансвнцькою р-ну,

5 - Любохини Старовижівського р-ну, 6 - Світязь, 7 - Мельники ПІацького р-ну,

8, 16, 19 - Шацьк, 9 - Боратин Луцького р-ну Волинської обл., 10-11 - Заслуччя Дубровицького р-ну Рівненської обл., 12-15, 17-18 - Затишшя Ніццького р-ну, 20 - Володимир-Волинський р-н, 21 - Усичі, 22 - Новостав Луцького р-ну,

23 - Горанмівка Маневицького р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Il Лам 384

Рис. 2.73. Наконечники стріл (1-7), дротиків (8-10), списів (11, 14), кинджали (12, 13). 1-4. 7. 12, 13 - Осояа Костппіпьсккопо р-ну. 5 - Балаховнчі Володимирецького р-ну Рівненської обл., 6 - Самари Ратнівського р-ну, 8-9 - Ничогівка Мансвицькою р-ну, 10 - Осівці Іванівського р-ну Брестської обл., 11 - Кримно Старовижівського р-ну, 14 - Красноволя Маневицького р-ну Волинської обл,, (за Г. Охріменко.м)

1961, s. 56]. Здовбиця. Лише [Libera, 2001, s. 77]. П’ятибічні со­кири пов'язують із MK.

У похованнях CK Люблінщи- ни скелети були знайдені у випро­станій позиції на спині. Лише як виняток трапляються скорчені по­ховання. Безкерамічні поховання з наконечниками списів відносимо до раннього горизонту MK (Лищс, Здовбиця), що відповідає ГЗК [Libera, 2001, s. 78].

У 2008 році Волинською ар­хеологічною експедицією під за­гальним керівництвом доктора іс­торичних наук Д. Козака (у складі якої працював В. Ткач) було дослі­джено поселення Хрінники-8 (ур. За лісом) на березі Хрінницького водосховища (правий берег р. Стир) Демидівського району Рівненської області, де було відкрито могилу во­їна (поховання № 2 розкопу 7).

Поховальна яма мала неправиль­но-прямокутну форму з заокругле­ними кутами, розмірами 2,25^х 1,43 м, орієнтована короткими сторона­ми по лінії північ-південь. З північ­ного боку до гробниці вела сходинка півовальної форми. Глибина похо­вальної ями 0,8 м від рівня виявлен­ня. Скелет лежав на спині головою на захід по центру ями із зігнутими колінами (поза вершника на коні). Зафіксована довжина кістяка 1,57 м, ширина в плечах 0.55 м. Череп розтрощено на дрібні фрагменти. Складається враження, що він був розбитий ще за життя, щелепа ле­жала дешо збоку. Права рука зігнута в лікті і покладена на грудях. Ліва рука, зігнута менше, лежала кистю на тазі. На зрушених фалангах паль­ців зафіксовано 2 персні з бронзи. Перший з них, згорнутий з дроту в півтора оберта, має щиток, звитий з тієї ж дротини і розкований. Другий, також в півтора оберте, мав закін­чення у формі листка. Такий самий, але гірше збережений перстень, ви­явлено дещо вище фаланг пальців, а біля єдиної фаланги, що збереглась на грудях, - 2 уламки перснів.

Над ліктем правої руки виявлено 10 крем’яних наконечників стріл, вістрями на захід, один з них лежав на кістці. Всі наконечники, крім одного, мають серцеподібну форму, останній - трикутну з увігнутою основою (рис. 2.76:2-11). Під цим ліктем знаходився крем’яний нако­нечник списа листоподібної форми з черенком, повернутим до голови (рис. 2.76:1). Його держак, можли­во, був зламаний і тому вмістився в край ями (розкопки Козака, Ткача. 2008 р.) [Козак. Ткач, 2008].

Отже, навіть огляд поховання воїна дає уявлення про його не­звичайність. зокрема: 1) оригіналь­ність поховального обряду і кон­струкції поховальної споруди для Волині; 2) відсутність кам’яної со­кири, кераміки; 3) поза похованого;

4) особливості та кількість перснів;

5) кількість наконечників стріл та наявність цілого їх “пучка”: вони зберігалися, імовірно, в сагайдаку; 5) місцезнаходження зброї - нако­нечників стріл, списа - біля правої руки (правша) вістрями в бік ніг. Не виключено, шо поряд був лук, який не зберігся. За виявленим інвента­рем, поховання можна датувати до­бою бронзи і віднести до епішну- рових культур.

У цьому ж розколі на пам’ятці Хрінники-8 виявлено майстерню з виготовлення крем’яних виро­бів, розмірами 0,8*0,35 м, товщи­на шару - 0,25 м, яка складалася зі скупчення крем'яних відщепів та кісток. У майстерні знайдено кіль­ка уламків кераміки межаиовицької культури.

Відомий могильник біля Торчи- на над р. Сарною польський дослід­ник Є. Лібера пропонує трактувати не лише як виключно стжижов- ський, а, ймовірніше, лвофазовий - поховання CK і MK. Наприклад, поховання № 6 з кубком у стилі Хлопіце-Веселе, та № 14, № 15 з сережками у формі вербового листя належить до більш ранніх. У похо­ванні № 2, № 10, де виявлено лав- роподібні трикутні наконечники зі злегка виділеним трикутним черен­ком, а також широкий наконечник, можуть датуватися ранньою фазою MK (ГЗК). Поховання № 1,4 та 17, напевно, належали до CK [Libera, 2001, s. 79].

Крем’яні вироби з двобічною обробкою з пам’ятки в Майдані Моквинському Є. Лібера пов’язує з MK [Libera, 2001, s. 80].

Наконечники списів з лавроподіб- ним або трикутним вістрям та корот­ким або довгим черенком Є. Лібера пропонує називати “тип Чернічин- Торчин” [Libera, 2001, s.80].

Підтрикутні двобічно обробле­ні мікроліти зазвичай уважають наконечниками до стріл, проте частина подібних виробів викорис­товувалася як вкладні до серпів. За Г. Коробковою, деякі з них могли слугувати наконечниками свердел [Korobkova, 1999, с. 101; Libcra, 2001, s. 42].

Наконечники списів MK Я. Махнік поділив на три типи: 1) ланцетоподібні; 2) плоскі з ви­діленим черенком; 3) ромбоподіб­ні [Machnik, 1967, s.72]. Пізніше різночасові знахідки наконечників дослідник подшив на п’ять типів: 1) широким листоподібним ві­стрям та коротким черенком; 2) з трикутним вістрям та добре виді­леним черенком; 3) лавроподібні зі слабо виділеним черенком; 4) ром­боподібні; 5) з коротким трикутним вістрям та досить довгим черенком, які відносив до CK [Machnik, 1978, s. 76].

Характерними виробами ГЗК та т. зв. почапської групи І. Свєшпі- ков вважав кинджали з прямокут­ним черенком, у ГЗК - листоподіб­ні наконечники списів з короткими

Рис. 2.74. Класифікація наконечників стріл (за Є. Ліберою)

Рис. 2.76. Інвентар поховання № 2 в Хрінниках-8: 1-11- крем'яні вироби, 12 - залізо, 13-17- вироби з міді (за Д. Козаком, В. Ткачем)

широкими черенками [Свєшніков, 1974, с. 109].

До CK належать три типи нако­нечників списів: 1) ромбоподібні або овальні без черенка; 2)трикутні з прямокутним черенком: 3) великі, шпичасті на кінні, листоподібні з прямокутним черенком [Свешні­ков. 1974, с. 133].

Із 600 великих наконечників списів Є. Jlioepa до підтипу А від­ніс 173 екз. (28,54%) - вироби без виділення черенка, до підтипу В (з виділеним черенком) - 286 екз. (47, 36%) збірки, решта - перехід­ні форми - 52 екз. (8,58%) [Libera, 2001, s. 25] (рис. 2.77).

Листоподібні наконечники до списів використовувалися, напев­но. як зброя дистанційної дії [Clark, Piggot, 1970, s. 115-116].

Доказом використання нако­нечників списів можуть бути псев- дорізневі сколи або вишербини, які залишалися при ударі об щось тверде [Korobkova, 1999, с. 102]. Датські дослідники Д. Лівсрссйдж, К. Еббессен вбачають у підтрикут- них вістрях функції інсигній влади [Liversage, 1992, s. 62, Ebbessen, 1994, s. 135].

В. Антоневич відзначав велике розмаїття форм біфасних виробів. Особливо не стосувалося наконеч­ників списів з Волині та Малополь- щі у порівнянні з подібними виро­бами Швеції, північної Німеччини, Помор’я, Ютландії. Він вбачав два кола виробництва цих знарядь: скандинавське та надбужансько- волинське [Antonicwicz, 1936, s. 155].

Для території Мазовша і Під- ляшшя типологію наконечників стріл запропонували В. Борков- ський, М. Кавалевський [Borkow­ski, Kawalcwski, 1997, s. 208-210], серед яких виділили трикутні, серцеподібні, лавроподібні, че­ренкові, черенкові із крильцями (рис. 2.78).

Стріли з черенком пов’язують з лужицькою культурою [Fogel, 1979, s. 123-124]; Я. Домбровський датує їх ширшими хронологічними рамками [D⅞browski, 1997, zest. 3]. Лавроподібні наконечники В. Бор- ковський та М. Кавалевський від­носять до тшинсцької та лужицької культур. Такий поділ є важливим і для матеріалів з Волині та Волин­ського Полісся.

Крем’яні вироби ранньоброн- зового віку класифікував В. Ма­зур. Він виділив знаряддя праці, зброю, знаряддя для виготовлен­ня інших виробів (серед останніх - відбійники, часто підокруглої форми, відтискачі-ретушери, зо­крема грушоподібної форми, до­лита, струги).

Крем'яна зброя - це сокири, кинджали, наконечники списів, дротиків, стріл. Крем’яні сокири ділять на три типи: 1) трапецієпо­дібні; 2) клиноподібні; 3) овальні.

Трапеції подібні сокири — чо­тирикутні в поперечному перерізі вироби, мають широке рівне або трохи опукле лезо й вузьку, рівно зрізану обушкову частину. Сокири цього типу зашліфовані по всій по­верхні. Відомі окремі екземпляри зі збитим шліфуванням на поверх­ні. Подібні сокири широко відомі в KKA [Свешников, 1983, с. 78, табл. XVIlI] й у ПТК [Пелсщишин, 1973, с. 58, мал. 2].

Клиноподібні сокири - лінзо­подібні в поперечному перерізі, мають форму клина із широким дугоподібним дашліфивапим аби загостреним за допомогою поздо­вжніх відколів лезом і звуженою обушковою частиною (рис. 2.79).

Овальні сокири — масивні, гру­бо оббиті, округлі в поперечному перерізі знаряддя із широким за- шліфованим лезом і рівно зрізаним або закругленим обухом зі шліфу­ванням по лезу [Мазур, 2001, с. 4-5] ∕jPMc. 2.80).

Струги - вироби виготовлені на відщепах середньої величини, знятих з нуклеуса. Увігнута робо­ча частина вкрита крутою, приго- стрюючою, регулярною дрібнофа- сетковою ретушшю, призначеною для стругання.

Долота поділяються на два типи. Перший тип належить до городонького етапу ГЗК й анало­гічний долотам KKA [Свешников, 1983, с.81, табл. XXI]. Вони прямо­кутні в поперечному перерізі, по­рівняно вузької подовженої форми зі шліфуванням по всій поверхні знаряддя. До другого типу В.Мазур відносить лінзоподібні в попере­чному перерізі вироби, оброблені відтискною ретушшю. Леза таких знарядь ретельно загострені поздо­вжньою підгострюючою ретушшю [Мазур, 2001, с. 6].

Кинджали представлені двома типами: 1) трикутні; 2) листоподібні.

Перший тип має подовжене асиметричне трикутне лезо й ви­ділене коротке, усічене прямокут­не руків’я. По обидва боки зброя покривалася плоскою відтискною ретушшю, лезо оформлялося дріб- нофасетковою підгострюючою ре­тушшю.

До другого типу належать лін­зоподібні в поперечному перерізі кинджали з листоподібним лезом та основою, то плавно переходить у слабо виражене усічене руків’я. Як і перший тип, вони оброблені з двох сторін плоскою відтискною ретушшю.

Знайдені наконечники списів В.Мазур розподіляє на три типи: 1) трикутні; 2) листоподібні; 3) ром­боподібні або овальні (рис. 2.81).

Трикутні наконечники - вироби із симетричним трикутним пером, дугоподібними або рівними краями пера й широким усіченим черенком.

Другий тип має витягнуту лис­топодібну форму пера з широким,

Рис. 2.78. Класифікація наконечників стріл (та В. Борковським, С. Кавалсвським)

Рис. 2.79. Крем'яні клиноподібні сокири з фондів Володимир-Волинського історичного музею. 1,3-7 - Володи.мир-Волинський (1 - А-291.3 - А-259), 2 - Лудин Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. (А-214) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.80. Крем'яні овальні сокири стжнжовськоі культури:

1 - с. У сичі Луцького р-ну Волинської обл., 2 - Млинівський р-н Рівненської обл. (приватна колекція) (за Г. Охріменком)

усіченим прямокутним черенком. Лінзоподібні в поперечному пере­різі наконечники ретельно обробле­ні з двох боків плоскою відтискною реіушшю. Біля основи пера на че­ренку з одного або й обох боків роз­ташовані одна-три виїмки, що слу­гували для зручного прив'язування наконечника до древка. Відомі на­конечники з виділеною голівкою на кінці черенка [Мазур. 2001, с.7].

Наконечники списів періоду епохи бронзи мають різну вели­чину: від 8-10 до 18-20 см. Від наконечників культур шнурової кераміки кони відрізняються вуж­чими пропорціями та злегка виді­леним черенком, або й не виділе­ним зовсім.

На думку' В. Ткача, наконечни­ки списів CTK, виявлені в Дубнів- ському районі Рівненської області (Івання, Тараканів, Панталія тощо) не могли бути бойовими наконеч­никами, оскітьки відсутність ребер жорсткості і мала товщина призвели б при ударному навантаженні до по­ломки. Досить трудомістка операція шліфування такого виробу вказує на використання їх як парадних або ри­туальних [Ткач. 2009, с. 12].

До третього типу належать на­конечники ромбоподібної форми з усіченою основою або овальною формою. Як і інші типи, вони лін­зоподібні в поперечному перерізі й оброблені двобічною плоскою від­тискною ретушшю.

Наконечники дротиків ретель­но оброблені з двох сторін плоскою відтискною ретушшю. Вони поді­ляються на два типи: трикутні та листоподібні.

Перший тип - вістря із трикут­ним пером і невеликим усіченим прямокутним черенком.

Другий тип представлений по­довженим, вузьким листоподібним пером з опуклою основою.

Наконечники дротиків періоду середньої бронзи мають трикут­ну та листоподібну форми. На по­селенні Славута знайдено дротик довжиною 4,5 см, шириною 2,7 см [Березанская. 1994, с. 37].

Наконечники стріл розрізня­ються за формою й представлені п'ятьма типами: 1 - трикутні з ви­діленим черенком; 2 - трикутні з увігнутою основою; 3 - трикутні з прямою основою; 4 - листоподібні; 5 - серцеподібні. Вони виготовлені на зламаних пластинах і відщепах відповідної величини, досить тон­ких у перетині. Наконечники стріл ретельно оброблені по всій поверх­ні двосторонньою плоскою ретуш­шю. Також у великій кількості зна­йдено наконечники з нанесеною дрібнофасетковою ретушшю по периметру пера й на самій основі [Санжаров, 2008, с. 3-86].

Трикутні наконечники з виді леним черенком мають подовжене перо, обрамлене пилчатою ретуш­шю, різко виділеними шипами й

Рис. 2.81. Крем’яні наконечники стріл, дротиків, списа (?) з с. Майдан-Липно Маневицького р-ну. Випадкові знахідки (збірка школи) (за Г. Охріменком)

вузьким, коротким черенком. Такі наконечники звичайно ретельно оброблені з обох боків плоскою ретушшю. Відомі підтрикутні на­конечники, однотипні з асиме­тричним пером і з вузьким довгим обробленим черенком. Вони офор­млені по периметру пера й основі дрібнофасетковою підгострюю­чою ретушшю.

До другого типу відносять на­конечники трикутної форми з аси­метрично чи рівно увігнутою осно­вою, також суцільно або частково ретушовані.

Третій тип представлений три­кутними наконечниками з рівною основою. За формою їх можна роз­ділити на витягнуті й рівнобедренні або близькі до цього трикутники.

До листоподібних належать дещо більші наконечники з опу­клою основою, яка розширюється.

Серцеподібний тип наконечни­ків відомий у синхронних і більш пізніх культурах [Мазур, 2001, с.8].

Дослідники відзначають “осо­бливу роль стріл та луків в релі­гійних уявленнях племен епохи бронзи” [Ерофеева, 1990]. тому до знахідок у похованнях потрібно ставитись із врахуванням цих об­ставин.

Серед наконечників стріл CTK В. Ткач виділяє серцеподібні, три­кутні черенкові (в яких черенок є значною конструктивною частиною наконечника і по довжині займає не менше третини довжини вістря) та наконечники крильчастої форми з виділеними шипами та маленьким черенком, шо мав допоміжну функ­цію для кріплення. Також у цій культурі побутують листоподібні та трикутні наконечники (рис. 2.82) [Ткач, 2009, с. 12].

Крем’яні знаряддя праці пері­одів неоліту - доби бронзи Волині пройшли значну еволюцію. Осно­вними чинниками проіресу в цій галузі господарства були південні (у т.ч. і близькосхідні) впливи, госпо­дарчі потреби. У лісових неолітич­них культурах Волинського Поліс­ся - BHK та HK - бачимо значний відсоток мікролітів (трапеції, сег­менти, пластини з притупленим ре­тушшю краєм (переважно у BHK), правильні пластини невеликих та середніх розмірів, скребки, різці. У значному асортименті та великій кількості вироблялися макроліти (особливо в HK) - сокироподібні, теслоподібні, знаряддя для роботи з деревом. В KJlCK та в енеоліті (МК, ВЛК) розміри, асортимент та кількісні пропорції згаданих зна­рядь змінюються. Хоча в ці періоди (неоліт, енеоліт) техніка була одна­кова - переважно пластинчата з од- ноплощинним нуклеусом. У KJICK, MK трапецій і різців мало, проте чималу серію становлять скребки, вкладні до серпів, пластини з ре­тушшю та без неї (див. докладніше роботи Д. Телегіна, Л. Залізняка, С. і Я. Козловських, Д. Нужного, А. Закостєльної, Г. Охріменка).

У ВЛК, TK (середнього та пізньою етапів) спостерігаєть­ся збільшення розмірів пластин, знарядь на них, макролітів-сокир. Це був період розквіту пластин­частої техніки, кременярства (IV

- III тис. до P. X.).

Приблизно з ранньої бронзової доби в носіїв постшнурових куль­тур (МК, ГЗК, CK), дещо пізніше

- TKK розвивається інша техніка

- т.зв. “збереження основи ', де ну­клеуси, призначені переважно для одержання пластин, вже не вико­ристовувалися. Основними вироба­ми вите названих культур були со­кири різних розмірів і форм, серпи, кинджали, наконечники списів, для виготовлення яких підбиралися або підготовлялися необхідні напівфа­брикат. У процесі цього вироб­ництва отримували значну частину крем’яних відходів. З них відби­рали шматки кременю необхідних

Рис. 2.82. Крем'яні вістря дротиків та стриї східноішинецької культури: 1,11 - Дубно-Во.тнця, 2 - Жорнів, городище, 3,19- Костянець, Лнственшина, 4 _ Дубно-Сур.мичі-2, 5 - Дубно-звірогосподарство, 6 - Липа, Вітерщина. 7 - Заболоття-2, 8 - Тараканів-4. 9.12.14-18 - Тартак-2, 10 - Великі Загорці, 13 - Тартак-1, 20 - Переросли, 21 - Липа, Десятини (за В. Ткачем)

ІЗ. Зам 384

форм та розмірів для продукуван­ня “другорядних”, менш важливих знарядь для різних господарських потреб. Готові вироби, особливо виготовлені висококваліфіковани­ми майстрами, йшли на обмін.

Менш важливі "оказійні" знаряд­дя для різноманітних потреб можна поділити на такі типи: 1) скребки (ймовірно, для обробки шкір) різ­ної величини, скрсблоподібні ви­роби, великі скребла (для обробки деревини); всі ці знаряддя робилися на пластинчастих відщепах або від­щепах; 2) у згаданих культурах ви­діляється подібна за формою серія масивних різців (середні їх розміри -8-10 см); вони мають видовжені пропорції та ріжуче жало у верхній частині; 3) пластинчасті відшепи з ретушшю; 4) відщепи з ретушшю; 5) провертай, прокрутки, прокол­ки на пластинчастих відщепах; 6) прутоподібні. тсслоподібні та інші вироби для роботи з деревом; 7) до рідкісних знарядь належать пилки (рис. 2.83).

Другорядні крем’яні знаряддя ви­вчені недостатньо, їх досконала ти­пологія не розроблена (класифікацію неолітичних предметів здійснювали польські дослідники [Dzieduszycka- Machnikowa, Lcch, 1976; Ginter, Kozlowski, 1990; Malecka-Kukawka, 1992]). Проте ця категорія виробів є чисельною і потребує статистичних опрацювань для кожного досліджу­ваного поселення (рис. 125-135).

Література

1. Алекшин В. А. Социальная структура и погребальный обряд ран­неземледельческих обществ (по архео­логическим материалам Средней Азии и Ближнею Востока). - Л.. 1986. - 191 с.

2. Артеменко И. И. Среднеднепров­ская культура // CA. - 1963. - Jft 2. - С. 12-37.

3. Археология Прикарпатья. Волы­ни и Закарпатья (энеолит, бронза и ран­нее железо). - К.: Наук, думка, 1990. - 188 с.

4. Археологічна спадщина Яна Фіт- цкс / За заг. ред. Г. Охріменка. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2005. - 486 с.

5. Бадер О. H., Попова Т. Б. По- адняковская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. - M., 1987. - С. 131-139.

6. Березанская С. С. Средний пери­од бронзового века в Северной Украи­не. - К.: Наук, думка, 1972. - 268 с.

7. Березанская С. С. Камнедобы- ваюшее и камнеобрабатывающее про­изводство // Ремесло эпохи энеолита - бронзы на Украине. - К.: Наук, думка, 1994.-С. 8-54.

8. Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука Врублевецкая на Дне­стре / МИА. - 1953. - Jfe 38. - 460 с.

9. Бибиков С. Н. Из истории каменных серпов на юго - востоке Европы // CA. - 1962. - № 3. - С. 3-24.

10. Бибиков С. Н. Древние кремне­вые выработки в Среднем Поднестро- вье // Sbomik Narodoveho Muzea v Praze. - 1966.-№20/1-2.-S. 3-6.

11. Братченко С. Н. Лук і стріли доби енеоліту - бронзи півдня Східної Європи // Археологія. - 1989. - № 4. - С.70-82.

12. Василенко Б. А. Видобування та обробка кременю на правобережжі Верхнього Подністров’я в енеоліті // Проблеми історії та археології давньо го населення УкраїнськоїPCP. Тези доп. XX ресії. конф. - K.. 1989. -С. 38-39.

13. Віденко М. Ю. Трипільська ци­вілізація. - K.: Акадсмперіодика. 2003. - 183 с.

14. Віденко М. Ю. Видобуток та обробка кременю // Енциклопедія три­пільської цивілізації. В 2-х томах. - K.,

2004. — Т. 2.-C 261-272.

15. Віденко М. Ю. Шляхами три­пільського світу. - K., 2008. - 296 с.

16. Віденко М. Ю. Трипільська ци­вілізація. - K., 2008. - 158 с.

17. Войнаровський В., Конопля В., Филипчук М. Дукаті. Багатошарова пам’ятка археології на Брідшині. - Львів, 2005. - 105 с.

18. Гурина H. H., Ковнурко Г. М. Шахты по добыче кремня в Западной Белоруссии // CA. - 1964. - № 2. - С. 13.

19. Гурина H. Н. Новое в исследо­вании Белорусских шахт И КСИА. 1967.-№ 111.-С. 121-125.

20. Гурина H. Н. Древние кремнедобываюшие шахты на терри­тории СССР. - Л.: Наука, 1976. - 178 с.

21. Гурина H. Н. Кремень как исто­рический источник И Палеоэкология древнею человека. - M.: Наука. 1977. -С. 154-162.

22. Гурина H. H. О методике поис­ков и исследования кремнедобываюших шахт // Полевая археология мезолита - неолита. - Л., 1990. - С.62-74.

23. Енциклопедія трипільської ци­вілізації. В 2-х томах. - К., 2004.— Т. 2. -654 с.

24. Зализняк JL Л. Охотники на се­верного оленя Украинского Полесья эпохи финального палеолита. - К.: Наук, думка. 1989. - 173 с.

25. Захарук М. Ю. Нове джерело до вивчення культур шнурової кераміки на Волині H МДА I IB. -K., 1961. - Вип. З.-С. 22-41.

26. Исаенко В. Ф. Кремневые серпы Полесья И Пстарычна-археолопчны зборнік. - Минск, 1994.- С. 9-23.

27. Клапчук М. Н. Поиски палеолети- ческих местонахождений в Прикарпатье H АО 1972 г. M.. 1973. - С.286-287.

28. Клочко В. 1. Розвиток озброєння “шнурових” культур України як відобра­ження егно-культурних процесів в регі­оні // Od neolityzacji do pocz⅛tkow epoki br¾zιι. - Poznart, 2001. -С. 241-258.

29. Клочко В. 1. Озброєння га вій­ськова справа давнього населення України, - K.: АртЕк, 2006. - 336 с.

30. Ковалева И. Ф. К вопросу о раз­витии ремесла в эпоху бронзы // Древ­ности степного Поднепровья III - И тысячелегмя до нашей эры. - Днепро- петровск, 1983. - С. 40-45.

31. Конопля В. М. Обробка креме­ню населенням Західної Волині доби міді - ранньої бронзи H Археологія. 1982.-№ 37.-С. 17-30.

32. Конопля В. М. Исследования в Ивано-Франковском области // АО 1985 r.-M.: Наука, 1986.-С. 187-189.

33. Конопля В. М. Первісні крем- недобувні шахти Прикарпаття H VIl Подільська історико-красзнавча кон­ференція. Тез. доп. - Кам'янець- Подільський, 1987. - С. 4-5.

34. Конопля В. М. Лендельськая культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, брон­за и раннее железо). - К.: Наук, думка, 1990.-С. 9-13.

35. Конопля В., Рибій М. Роботи в Південно - Західному Поділлі H Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. - Львів, 1991. - С. 60-62.

36. Конопля В. M., Пелещишин М. А. Характеристика кремневої інду­стрії поселення трипільської культури Листвин на Волині//Трипільська куль­тура України (до 100-річчя відкриття). - Львів, 1993. - С. 26-29.

37. Конопля В. М. Класифікація крем’яної сировини заходу України // Львівський історичний музей. Науко­ві записки. Вил. VII. Львів, 1998. — С. 139-157.

38. Конопля В. М. Скарби крем'яних лластинз Ількович і Шистова//Волино- Подільські археологічні студії. - Львів, 1998. -Вип. 1.-С. 146-159.

39. Конопля В. М. Кам'яні виро­би поселення трипільської культури Кошилівці-Обоз // Волино-Подільські археологічні студії. - Львів: Новий час, 2000. - С. 62-71.

40. Конопля В. М. Кремснеобробне виробництво поселення трипільської культури Листвин // Волино-Подільські археологічні студії. - Львів: Новий час, 1998. - Вин. 1.-С. 111-122.

41. Конопля В. M., Онишук Я. І. Крсмснярство висонької культури // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття! Волині.-2008,-Вип. 12. -С. 103-126.

42. Коробкова Г. Ф. Эксперименты по изучению вкладышевой техники И АО 1982 г. - M.: Наука, 1984. - С. 277-278.

43. Лагодовська О. Ф. Поселення часу пізньої бронзи біля с. Сандраки // Археологія. - 1954. - № 9. - С. 133-142.

44. Мазур В. А. Первичная класси­фикация кремневых орудий труда ран­ней эпохи бронзы северо - западной Украины // Восточноевропейский архео­логический журнал. - 2001.-№5(12).

45. Мазурик КЭ. M., Панишко С. Д. Нова поховальна пам'ятка культури кулястих амфор на Волині // Волино- Подільські археологічні студії. - Львів, 1998.-С. 129-130.

46. Малеев Ю. M., Прищепа Б. А. Нове поховання культури кулястих амфор на Рівненщині // Волино- Подільські археологічні студії. - Львів, 1998.-С. 123-128.

47. Маркус І. Я., Охріменко Г. В. Крем'яна сировина на Волині та Во­линському Поліссі в епоху енеоліту, бронзи H Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сереховичі та Старовижівши- на в історії Волині та України. Науко­вий збірник. - Вип. 21. - Луцьк, 2006. -C. 199-202.

48. Нужний Д. Ю. Розвиток мікро- літичної техніки в кам’яному віці. - K.: Наук думка, 1992.- 185 с.

49. Овчинников Е. В., Пічкур Є. В. Дослідження на трипільському по­селення Пекарі II И Археологічні від­криття н Україні 2001 - 2002 рр — K., 2003.-С. 207-212.

50. Охріменко Г., Маркус І., Ткач

B. Розвиток озброєння первісного на­селення Волині // Археологічна спад­щина Яна Фітцке. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2005. - С. 346-263.

51. Охріменко Г, Скляренко H., Каліщук О. та ін. Олександр Цин- каловський та праісторія Волині. - Луцьк: Волинська оол. друкарня, 2007. - 732 с.

52. Пассек Т. С. Раннеземледельчес­кие (трипольские) племена Поднестро- вья // МИА. - 1961. - № 84. - 228 с.

53. Пелещишин М. А. Пізньотри- пільські поселення у верхів'ях Горині U Археологія. - K., 1973. - Вип. 11. -

C. 55-62.

54. Пелещишин Н. А. Трипольская культура Западной Волыни U Археоло­гия Прикарпатья. Волыни и Закарпа­тья.-К., 1990.-С. 26-35.

55. Пелещишин М. А. Пізньотри- пільське поселення біля сіл Костя- нець і Листвин на Волині // Волино- Подільські археологічні студії.-Львів, 1998.-Вил. 1.-С. 89-110.

56. Пелещишин М. А. Деякі питан­ня історії племен культури шнурової кераміки у межріччі Горині і Стиру // Волино-Подільські археологічні студії. -Львів. 1998.-С. 160-172.

57. Петрунь В. Нижньотбротокські ва- лунчасті кременеві породи Подністров’я як спеціалізована аріефактна сировина персдскіфського часу // Археологія. - 1998.-№3.-С. 91-102.

58. Пічкур Є. В., Шидловсь- кий П. С. Комплекс кременеобробки на поселенні Пекарі II // Поселення

- гіганти трипільської культури. - K.: Корвін - Пресс, 2004.

59. Позіховський О. Л. Матеріали до каталогізації пам’яток трипільської культури Середнього Погориння // Ар­хеологічна спадщина Яна Фітцке / За заг. ред. Г. Охріменка. - Луцьк, 2005.

- С. 2/9-292.

60. Позіховський О., Самолюк В. Дослідження грунтового могильника IV - III тис. до н.е. в м. Острог H На­укові записки Рівненського обласного краезначого музею. Вип. IV. - Рівне.

2006. -С. 155-158.

61. Позіховський О., Самолюк В. Дослідження грунтового могильника доби енеоліту - ранньої бронзи в м. Острог // Археологічні дослідження в Україні 2005 - 2007 рр. - Вип. 9. - K.,

2007. -С. 310-313.

62. Позіховський О., Самолюк В. Енеолітичний кремаційний могильник в околицях Острога на Західній Волині // Археологія. - 2008. - № 1. - С.28-41.

63. Попова Т. А. Кремнеобрабаты­вающее производство трипольских племен По материалам поселення Поливанов Яр И Первобытная техни­ка - поиски и находки. - К., 1980. - С. 6-35.

64. Пряхин А. Д., Халиков А. X. Абашевская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. - M.. 1987. - С. 124-131.

65. Санжаров С. Н. Стрелочные наборы инсіруменіов и сырья из ка­такомбних погребений Украины. - Лу­ганск: ВУНУ, 2008. - 86 с.

66. Самолюк В. Поселения стжи- жовської культури на р. Іква на Волині И Археологія. - 2007. - №3. - С.58-72.

67. Свсшніков I. К. Звіт з роботи Poвепської археологічної експедиції в 1963 р. - Львів, 1964 // Науковий архів Інституту археології HAH України. - №4195.

68. Свсшніков 1. К. Звіт з роботи Ровенського загону Волинської архео­логічної експедиції в 1965 р. - Львів, 1966 // Науковий архів Інституту архе­ології HAH України. - № 4465.

69. Свешников И. К. Кремневые копи у с. Городок Ровенской области // КСИА. - Вып. Il7.-M., 1969.-С. 114-121.

70. Свсшніков 1. К. Нове поховання культури кулястих амфор у Ровенській області // Археологія. - 1973. -Xsli.- С. 63-69.

71. Свсшніков I. К. Історія населен­ня Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці Ul на початку Il тисячоліття до н. е. - K.: Наук, думка, 1974. -208с.

72. Свсшніков I. K., Нікольчен- ко Ю. М. Довідник з археології Украї­ни. Ровенська область. - K.: Наук, дум­ка, 1974.- 113 с.

73. Свешников И. К, Конопля В. М. Работы Ровенской экспедиции // АО 1981 г,-M.. 1983.-С. 319.

74. Свешников И. К. Культура шаровидных амфор // САИ. - M., 1983.

- Вып. Bl - 27.

75. Семенов С. А.. Коробкова Г. Ф. Технология древнейших производств -Л.: Наука, 1983. - 253 с.

76. Сеньковський Ю. М. Літологія верхньокрейдових відкладів Середньо- J-O Придністров'я. - К.: В-во АН УРСР, 1963.- 103 с.

77. Сеньковський Ю. М. Силіци- ти крейди південно-західного схилу Східно-Європейської платформи. - K.: Наук, думка. 1973. - 155 с.

78. Сеньковский KJ. Н. Литогенез кремнистых толщ Юго-Запада СССР. - К.: Наук, думка, 1977. - 128 с.

79. Скакун H. Н. Кременеобра- батываюшее производство в эпоху палеометалла Болгарии И Reports 3 Seminar in Petroarcheology. - Plovdiv, 1984.-S.83-92.

80. Скакун H., Старкова E., Сам- зун А., Матева Б Бодяки - поселение- мастерская на северо-западе три­польской культуры U Тези доповідей міжнародної науково-практичної кон­ференції “Трипільський світ і йою су­сіди". - Збараж, 2001. -С. 51-55.

81. Скануй H. Н. Предварительные результаты изучения материалов три­польского поселения Бодаки // Ору­дия труда и системы жизнеобеспече­ния населения Евразии. - СПб, 2004

- С. 57-79.

82. Скакун H. Н. Бодаки - один из центров кремнеобрабатывающего производства на Волыни U Археоло­гические исследования трипольского поселения Бодаки в 2005 г. - К. - СПб.,

2005. - С. 64-79.

83. Скакун H., Цвек E., Круц В., Матева Б., Корвин - Пиотровский А. и др. Археологические исследова­ния трипольского населения Бодаки в 2005 г. - Киев - Санкт-Петербург: Корвин-Пресс. - 123 с.

84. Ткач В. Крем'яні вістря тшинецько-комарівської культури з Ду- беншини // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю.

- Луцьк, 2009. - Вин. ЗО. - С. 11-14.

85. Цвек Е. В. Центры кремневой индустрии племен трипольской об­щности в Побужье и Поднепровье U Археологические исследования три­польского поселения Бодаки в 2005 г. -К.-СПб., 2ОО5.-С. 80-96.

86. Цвек Е. В., Мовчан I. 1. Охо­ронні дослідження пам’яток культури Трипілля-Кукутені // Охорона та дослі­дження пам’яток археології на Україні.

- Вінниця, 1990. - С. 83-84.

87. Цвек Е. В., Мовчан И. И. Новый производственный комплекс триполь­ской культуры по добыче и обработке кремня // Развитие культуры в камен­ном веке. - СПб, 1997. - С. 142-144.

88. Цвек Е. В., Мовчан И. И. Энеолитический производственный комплекс по добыче и обработке крем­ня на реке Большая Высь // На «опта ну Софії Станіславівни Бережанської. Збірник наукових праць. - K.: Шлях, 2005. - С.66-76.

89. Черниш О. П. Стародавне насе­лення Подністров’я в добу мезоліту. - K.: Наук, думка, 1975. - 167 с.

90. Черныш А. П. Поздний палео­лит Поднестроеья. Закарпатья // Ар­хеология Прикарпатья. Волыни и За­карпатья (каменный век). - К.: Наук., думка, 1987.-С. 28-42.

91. Черныш Е. К. Трипольские мастерские по обработке кремня // КСИА АН СССР. - 1967. - Вып. 111. -С. 153-165.

92. Черныш Е. К. Энеолит правобе­режной Украины и Молдавии // Энеолит CCCP-M., 1982.-С. 165-252.

93. Antoiiiewicz W. Eueulilyczue groby Szkielelowe we wsi Zlota // WA. - T.9.-S. 191-245.

94. Antoniewicz W. О kilku Oszczepach krzemiennych Znalezionych па ziemiach polskich И Swiat. - Т. 16 (1934- 1935).-S. 145-158.

95. Bqbel J. Krzemionki. - Ostrowiec Swiςtokrzyski. 2003. - 31 s.

96. Balcer В. Wytworczosc narzςdzi krzemiennych w neolicie ziem Polski. - Wroclaw. 1983.-S.47-51.

97. Balcer B., Kowalski K. Z badati nad krzemieniem pasiastym w pradzicjach //WA.- 1978.-T. 43-22.-S. 127-145.

98. Bargcl B., Libcra J. Z badati nad krzenιieniarstwem w epokach melalu H Z badah nad krzemieniarstwem epoki brazu і wczesnej epoki 2elaza. - Warszawa, 1997.-T. 2.- S. 145 161.

99. Bargel B. Badania nad I okresem epoki br⅜zu na Lnbelszczyinie // Schyiek neolitu і wczesna epoka brazu w Polsce srodkowo - Wschodniej. - Lublin: Wyd. UMCS, 1991.

100. Borkowski W., Kawalewski S. Krzemienne groty strzal z ерокі br⅛zu z terenow Mazowsza і Podlasia // Z badah nad krzemieniarstwem ерокі brqzu і Wczesnej ерокі zelaza. - Warszawa, 1997.-Т. 2.-S. 205-214.

101. Bronicki A. Bagienny depozyt wi∂r∂w krzemiennych kultury puchar∂w Iejkowatych z Weremowic, stan. 19, woj. Chelm // SA. - 1993. - T. 45. - S. 29-34.

102. Bryk J. Kultury ерокі kamiennej na wydmach Zachodniej czς⅛ci Poludniowcgo Wolynia. - Lw6w, 1928.

- 63 s.

103. Clark G., Piggott S. Spoleczenstwa Prahistoryczne. - Warszawa. 1970.-450 s.

104. Cynkalowski A. Materialy do pradziej∂w Wolynia і Polesia Wolynskiego.

- Warszawa, 1961. - 265 s.

105. Czebreszuk J. Spoleeznosci Kujaw w poczqtkach ерокі brqzu. - Poznan, 1996. - 385 s.

106. Czebieszuk J., Koztowska- Skoczka D. Sztylety krzemienne na Pomorzu Zachodnim. - Szczecin, 2008.

- 120 s.

107. Dqbrowski J. Dwa Cmentarzyska kultury Iuiyckiej w Zehboku, pow. Ciechanow // MS. - 1958. - T.3. - S. 85-114.

108. Dqbrowski J. Materialy kultury Iuzyekiej z Podlasia // MS. - 1961. - T. 7.

- S. 23-46.

109. Dqbrowski J. Kultura Iuzycka na Lubelszczyznie H Poludniowa strata kultury Iuiyckiej і ρowiqzania tej kultury z potudniem. - Krakhw - PrzemySl, 1982. -S. 261-269.

110. Dqbrowski J. Epoka brqzu w polnocno-wschodniej Polsce. - Bialystok. 1997.- 180 s.

111. Dzieduszycku-Machnikowa A., Lech J. Neolityczne zespofy pracowniane z kopalni krzemienia w Sqspowie. - Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdahsk, 1976.-171 s.

112. Ebcssen K-Tragtbagerkulturens dolkstave U Aarboger for nordisk Oldkynigshed og Historic. - 1994. - S. 103-136.

113. Fogel J. Studia nad uzbrojeniem Iudnosci kultury Iuzyckiej w dorzeczu Odry і WisIy. - Poznan, 1979. - 187 s.

114. Ginter B., Kozlowski J. K. Technika obr∂bki і typologia wyrobow kamiennych palcolitu і mezolitu. - Warszawa, 1975. - 223 s.

115. Ginter B., Kozlowski J. K. Technika obrobki і typologia wyrobow kamiennych paleolιtu, mezolitu і neolitu.

- Warszuwa, 1990. 251 s.

116. Jastrzebski S. Slosunki kulturowe na Wyiynie Wotyhskiej w pierwszej polowie 111 Iyssiqclecia BC (ku)tura puchar∂w Iejkowatych і kultura Cucuteni

- Trypole). - Lublin, 1984.

117. Jaidiewski K. Kultura ρucharow Iejkowatych w Polsce Zachodniej і Srodkowej. - Poznan, 1936. - 457 s.

118. Kaczanowska M. Uwagi о surowcach, tcchnice і typologiι przcτnyslu krzemiennego kultury bodrog- kcreszturskiej і grιιpy Laznany //AAC. - 1980.-T. 20.-S. 19-56.

119. Kadrow S. Kiika uwag па temat Iozemieniarstwa grupy Iamobrzcskiej kultury Iuiyckiej H Grupa tamobrzeska kultury Iuzyckiej (Materialy z konferencji 12-14 Iistopada 1986 r. w Rzeszowie). - Rzeszow, 1989. - Т. I S. 91-109.

120. Kadrow S. Sklad wi∂r∂w Iozemiennych kultury pucharow Iejkowa- Iych z Wincentowa, Stanowisko 5, gm. Krasnystaw, woj. Chelm H SA. - T. 40

- 1988.-S. 27-33.

121. Klochko V., Kosko A., Szmyt M. A comparative chronology of the prehistory of the area between the Vistula and Dnieper: 4000-1000 BC H BPS. - 2003.-Vol. 12.-S. 396-414.

122. Korobkowa G. F. Narzςdzia w pradziejach. Podstawy badania funkcji metodq traseologicznι⅛. - Toruri, 1999.

- 168 s.

123. Kowalski K. Robotnicy z czas6w kr∂la Cwieczka. - Warszawa, 1980. - 161 s.

124. Koziowski S., Sachse- Koziowska E. Halsztacko-Iateriski krze- miennyprzemysΓTuzycki"wmejscowosci Zawada w woj. Tamobrzeskim H Z badari nad krzemieniarstwem epoki br⅛zu і Wczesnej epoki 2elaza. - Warszawa, 1997.-T. 2.-S. 319-335.

125. Kozlowski J., Kozlowski S. Epoka kamienia na ziemiach Polskich. - Warszawa, 1977. - 387 s.

126. Kruk K. Przemysl krzemιenny Iudnosci grupy tamobrzeskiej kultury IuzyckiejZZWoliriski Infonnatoi Muzealny. -Wolin, 1994.-Z. 1.-S. 3-226.

127. Krukowski S. Pierwociny Icrzemieniarskie g∂nictwa, transportu і handIu w holocenie - Polski // WA. - 1920.-T. 5.-S. 197-198.

128. Lech J. Gdmictwo krzemienia Spolecznosci Wczesnorolniczych na Wy- zynie Krakowskiej koniec Vl tys. - 1 pol. IV tys. p.n.e. - Wroclaw. 1981. - 284 s.

129. Lech J. Gomictwo krzemienia. Relacje przestrzenne kopalri і osad // AAC - 1987.-T. 26.-S. 93-137.

130. Lcch J. Krzemicniarstwo post- neolityczne і jego badania Z/ Z badari nad krzemieniarstwem epoki br⅞zu і wczesncj epoki ielaza. - Warszawa. 1997. - T. 2. - S. 337-349.

131. Lcch H., Lech J. Gomictwo krzemienia w еросе bι⅝zu і wczesncj еросе zelaza. Badania uroczyska “Zele'* w Wierzbicy, woj. radomskie U Z badari nad krzemieniarstwem epoki br⅞zu і wczcsnej epoki zelaza. - Warszawa. 1997. - T. 2. - S. 95-113.

132. Libera J. Krzemienne formy bifacjalne na terenach Polski і Zachodniej Ukrainy (od Srodkowego neolitu do wczesncj epoki zelaza). - Lublin, 2001. - 237 s.

133. Libera J. Z badari nad krzemieniarstwem wczesnej epoki Zelaza w dorzeczu Sanu - podstawy wydzielenia przemyshι kosiriskiego H Problemy kultury wysockiej. - Rzeszow, 2005. - S. 119-158.

134. Liversage D. Barkaer. Long Barrows and Settlemets Z Arch. Stud. - Vol. 9. -Copicnhugen, 1992. - 124 p.

135. Machnik J. Wczesny okres epoki br⅞zu ZZ PZP. - T. Ill. - Warszawa, 1978. -S. 9-136.

136. Machnik J. Stosunki kulturowe па przelomie neolitu і ерокі br⅝zu w Malopolsce // Materialy do prahrstorii ziem polskich. - Cz. III. Epoka brМаневицького р-ну Волинської обл. (1 - гемно-сірий смугастий), 2-5 - Осова Костопільського р-ну Рівненської обл.

(2 - коричневий. З - сірий, коричневий) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.96. Крем'яні сокири постшнурових культур:

1 - Масловець Любомльського р-ну Волинської обл., 2 - Тучин Іошанського р-ну Рівненської обл., З - Крупа, 4 - Одеради Луцького р-ну Волинської обл.

(за Д. Остапюко.м, Г. Охрімснком)

Рис. 2.97. Крем’яні сокири сгжижовської культури:

1 - Ничогівка Маневицького р-ну Волинської обл., 2 - Осова Костопільського р-ну Рівненської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.98. Крем’яні сокири постшнурових культур:

1 - Голишів Луцького р-ну Волинської обл., 2-4 - Луцький р-н (музей гімназії №14 м. Луцька) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.99. Крем’яні сокири ностшнурових культур:

І - Шельвів Локачинського р-ну, 2, 3 - смт Рожище Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.100. Крем’яні сокири іюстшнурових культур:

1-4 - Майдан-Липно Мансвицького р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2. і 01. Крем'яні сокири иостшнурових культур:

1-3 - Майдан-Липно (ур. Кругле Поле) Маневицького р-ну Во линської обл. Матеріали з культурного шару (за Г. Охріменком)

Рис. 2.102. Крем’яні сокири стжижовської (?) культури:

1,3- Осова Костопільськоїх) р-ну, 2 - Млинів Рівненської обл.,

4 - Майдан-Липно Маневицького р-ну Волинської обл. (за E Охріменком)

Рис. 2.103. Крем’яні сокири сіжижовської (?) кулыури;

І - Струмівка Луцького р-ну, 2 - Матейки Маневииькою р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.104. Наконечники стріл, списів та дротика бронзового віку: 1-18 - Хабарник Ратнівського р-ну Волинської обл.. 19 - Мотоль Брестської обл., 20 - Любомль, 21 - Шацьк, 22 - Гораймівка Маневицького р-ну, 23-24 - Замлиння

Любомльського р-ну, 25 - Хмелівка Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

16. Зам MM

Рис. 2.105. Наконечники стріл та списів бронзового віку: 1-4, 8 - Балаховичі Володимирецького р-ну, 5, 6. 15, 18, 20 - Осова Костопільського р-ну Рівненської обл., 7 - Гораймівка Маневицького р-ну, 16 - Торчим, Луцькою р-ну,

17. 19 - Ничогівка Маневицького р-ну, 21 - Берестечко Горохівського р-ну Волинської обл. (за Г.Охріменком)

Рис. 2.106. Кинджали та наконечники списів і дротиків:

І - Микитичі Володимир-Волинського району, 2 - Полівці (Бродівський краєзнавчий музей, № 624), 3,4 - Литовеж Іваничівського району Волинської обл. (за 1. Михальчишиним)

Рис. 2.107. Сокири, кинджали та наконечники списів та дротиків: З - Хмелів Володимир-Волинського р-ну Волинської обл.. 4 - Броди Львівської обл., 7, 9 - околиці Луцька, 8 - Стрільне Горохівського р-ну,

10, 14. 15 - Володимир-Волинськин музей (14 - А-152. 15 - A-159), 11-13 - Бубнів Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. (за І. Михальчишиним)

Рис. 2.108. Наконечники дротиків, списів, кинджали:

1.2- Торчин Луцького р-ну Волинської обл., 3.4 - Садове Гошанського р-ну Рівненської обл., 5, 6 - Давидковичі Тернопільської обл., 7 - Березовичі, 8 - Амбуків Володимир-Волинського р-ну Волинської обл.

(за І. Михальчишиним)

Рис. 2.109. Наконечники дротиків, списів, кинджали:

1 - Малі Дрогостаї Млинівського р-ну Рівненської обл. (Л1М - А-4056, знахідка М. Пелещишина), 2 - Городенка (ДІМ, А-947), 3 - ЛІМ (А-974),

4 - Льоіниче Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., 5 - Сокольський р-н, 6 - Белзець Буського р-ну Львівської обл. (за 1. Михальчишиним)

Рис. 2.110. Наконечники дротиків, списів:

1 - Озліїв Млинівського р-ну Рівненської обл., 2 - Марківці (ЛІМ - А-1513), З - Терехи Любомльського р-ну Волинської обл., 4 - Мала Мошаниця

(ур. Хмілярня) Здолбунівськоіо р-ну Рівненської обл. (за І. Михальчишиним)

Рис. 2.111. Наконечники списів, дротиків та кинджали доби бронзи:

І Самійличі Шацького р-ну; 2 - Липняки; 3 - Почали Любомльського р-ну (за О.Остапюком); 4, 5 - Матейки; 6 - Гораймівка Маневицького р-иу Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.112. Наконечники списів та кинджали:

1 - Фонди JllM (А-6Х1), 2 - Садова Гошанського р-ну Рівненської обл.

1, 3,4 - місцезнаходження не відоме (за І.Михальчишиним, Г. Охріменком)

Рис. 2.113. Наконечники списів та кинджали: _ι

1-3 - смт Торчин Луцького р-ну (фонди BKM: 1 - А-1323, 2 - А-583, 3 - A-11423),

4 - Володимир-Волинський р-н Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.114. Наконечники дротиків та списів, кинджали:

І - Ветли Любешівського р-ну, 2-3 - емт Торчин Луцького р-ну Волинської обл., 4,5 - місцезнаходження не відоме (за Г Охріменком)

Рис. 2.115. Наконечники списів (2, 3), стріли (4). відщеп (1); 1-4 - смт Торчин Луцького р-ну Волинської обл. (за Я. Фітцке)

Рис. 2.116. Кинджал, наконечники списа, дротиків: 1 - місцезнаходження не відоме (музей археології ВНУ ім. Лесі Українки); 2-е. Осова Костопільського р-ну Рівненської обл.; З - м. Володимир-Волинський; 4-е. Замлиння Любомльського р-ну Волинської обл. (за Г.Охріменком)

Рис. 2.117. Крем'яні наконечники списів, дротиків, кинджали:

1,3- Володимир-Волинський р-н, 2 - Дуліби Турійською р-ну, 5, 6 - Линно Ківерцівського р-ну Волинської обл. (випадкові знахідки)

Рис. 2.118. Крем’яні наконечники списів, дротиків та кинджал доби бронзи: 1-3 - фонди Волинського краєзнавчого музею (1 - А-1606, 2 - А-1646, З - А-2011), 4 - Гораймівка Маневицького р-ну Волинської обл. (випадкові знахідки) (за Г.Охріменком)

id="Picutre 172" class="lazyload" data-src="/files/uch_group44/uch_pgroup362/uch_uch1693/image/image172.jpg">

Рис. 2.119. Крем'яні наконечники списів, дротиків, кинджали:

І - Льотниче. 2 - Березовичі, 3 - Амбуків, 4 - Зимно, 5 - Бубнів Володимир- Волинського р-ну Волинської обл. (за Г.Охріменком)

241

Рис. 2.120. Наконечники списів, дротиків, кинджали доби бронзи, виявлені поблизу CMT Торчин Волинської обл. (за Г. Охріменком)

М, Зам. 334

Рис. 2.121. Наконечники списів, дротиків, кинджали (?):

І - Чудви Костоіпльського р-ну Рівненської обл., 2 - Берестечко Горохівського р-ну Волинської обл., З - Костюковичі (ЛІМ А-4057), 4 - Шепетівка Хмельницької обл. (ЛІМ А-6898), 6 - Остріг Рівненської обл. (ЛІМ А-945) (за І. Михальчишиним)

Рис. 2.122. Наконечники дротика (2), кинджали (1,3):

1 - Г.тибочок Ківерцівського р-ну, 2 - Добре Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., З - Млинівський р-н Рівненської обл. (випадкові знахідки) (за Г. Охріменко.м)

Рис. 2.123. Ножеподібні вкладні:

1-2 - реконструкція меча; 3-5 - фрагменти випадків з Ютландії (за П.Рунні)

Рис. 2.124. Майдан-Липно (ур. Кругле Поле) Волинської обл.. 2005 р. Крем’яні вироби з культурного шару (за ГОхрімснком).

Рис. 2.125. Майдан-Лиино (ур. Кругле Поле) Волинської обл., 2005 р. Крем’яні вироби з культурного шару (за Г.Охріменком)

Рис. 2.126. Крем’яні знаряддя праці доби бронзи: 1,3- Майдан-Липно Маневииького р-ну Волинської обл, 2,4-12 - Осова Kocion ільського р-ну Рівненської обл. (випадкові знахідки) (за Г. Охріменком)

Археологічні матеріали, використані в книзі, з околиць сіл Осова, Великий Мідськ Костопільського р-ну Рівненської о&і.. Майдан Динно. Горай.мівка. Магейки Маневииького р-ну Волинської обл. знаходяться в збірках місцевих шкіл.

Рис. 2.127. Крем'яні вироби епохи бронзи: с. Майдан-Липно Маневицького р-ну Волинської обл. (випадкові знахідки) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.128. Осова Костопільського р-ну Рівненської обл. Крем’яні пластини з ретушшю (випадкові знахідки) (за Г. Охріменком)

Рис. 2.129. Крем’яні вироби доби бронзи, с. Майдан-Липно, ур. Кругле Поле

Мансвицького р-ну Волинської обл„ культурний шар: 1 - вкладень до серпа,

2-6 - пластини та відшепи з ретушшю (за Г. Охріменком)

Рис. 2.130. Крем’яні вироби доби бронзи:

1, 2,4,6 - Майдан-Липно Мансвицького р-ну Волинської обл., З, 5,7-9 - Осова Костопільського р-ну Волинської обл.; 1-4 - пластина з ретушю, б - скобель, 8 - скребок-різець (випадкові знахідки) (за E Охрімснком)

Рис. 2.131. Майдан-Липно (ур. Кругле Поле) Волинської обл. (2005 р.). Крем'яні вироби доби бронзи. Матеріали з культурного шару (за Г. Охріменком)

Рис. 2.133. Крем’яні різці доби бронзи (городоцько-здовбицька культура):

1, 3,4 - Жидичин Ківерцівського р-ну Волинської обл., 2 - Ocoea Костопільського р-ну Рівненської обл. (випадкові знахідки) (за Г. Охрі.менком)

Рис. 2.134. Крем'яні різці доби бронзи (межановицька або городоцько- здовбицька культури): 1-4 - Кульчин Ківерцівського р-ну Волинської обл. (за Г. Охріменком)

Рис. 2.135. Серпи доби бронзи: 1 - Підгайці Луцького р-ну Волинської обл., 4 - Осова (ур. Сокори) Костопільського р-ну Рівненської обл.,

2, 3, 5 - Майдан-Липно, 6 - Черськ Маневицького р-ну Волинської обл. (випадкові знахідки) (за Г. Охріменком)