4.1. УПРАВЛІННЯ ПОДАТКАМИ БАНКУ
Необхідність управління податками не тільки на макроекономіч- ному, але й на мікроекономічному рівні обумовлена тим, що нестабі- льність умов господарювання у період становлення і розвитку ринко- вих відносин, прагнення до наповнення бюджету, недотримання принципу економічної обґрунтованості податкових реформ призвели до надмірного податкового навантаження на усі суб’єкти господарю- вання, у тому числі на банки.
Тому важливо, щоб у стратегії банку був присутній набір легальних чинників успіху, що дозволяють адекватно оцінити рівень податкової нестабільності і безпосередньо управляти ним при прийнятті рішень. Від того, наскільки ефективно банк вирі- шить податкові проблеми при формуванні стратегії свого розвитку, залежать можливості не тільки його економічного зростання, але й су- спільного виробництва в цілому.Податкове планування призначене не стільки для зменшення по- даткових нарахувань банківської установи, хоча оптимізація податко- вого портфеля є її важливою функцією, скільки для того, щоб стати регулятором процесу управління банком, тому що мінімізація і опти-
мізація податкового портфеля не завжди відповідає стратегічним по- требам господарюючого суб’єкта. Отже, податкове планування – це інтеграційний процес, спрямований на упорядкування господарської діяльності відповідно до діючого податкового законодавства і страте- гії розвитку банківської установи.
Податкове планування являє собою процес розробки системи по- даткових планів і планових (нормативних) показників із забезпечення правильного і своєчасного обчислення і сплати податків, підвищення ефективності діяльності банківської діяльності з точки зору податко- вих платежів.
Податкове планування полягає в плануванні податкових платежів банку і джерел їх забезпечення. Податкові плани забезпечують пого- дження, збалансованість потреб і джерел, що дозволяють досягати
таких цілей:
• своєчасна і правильна сплата податків та інших обов’язкових платежів;
• забезпечення інтересів акціонерів та інших інвесторів;
• взаємозв’язок податкових планів з планами діяльності банку,
фінансовими ресурсами і їх джерелами;
• зниження ризику невиконання обов’язків банківської установи перед бюджетом і позабюджетними фондами;
• виявлення і реалізація резервів росту ефективності податкового планування і можливостей податкової оптимізації у банку.
Податкове планування складається з таких послідовних етапів:
• організаційно-підготовчого;
• дослідницького;
• розробки податкового плану;
• заключного.
Організаційно-підготовчий етап процесу податкового планування полягає у виборі інструментів реалізації податкового планування, а також виконавців.
Серед основних внутрішніх нормативних актів, які регулюють даний етап, необхідно виділити перш за все наказ про облікову політику банку.Основними елементами облікової політики, які впливають на кі-
нцеву величину прибутку, є такі методи:
• нарахування зношення основних засобів і нематеріальних активів;
• оцінки запасів.
У процесі здійснення податкового планування завжди треба спів- відносити витрати банку, пов’язані з його проведенням, з отриманими додатковими доходами і прибутком, тобто здійснювати аналіз ефек- тивності планування, враховуючи стратегічні пріоритети банківської установи.
Необхідність і обсяг податкового планування напряму пов’язані з величиною податкових виплат у відсотках до суми отриманого при- бутку, які можна розрахувати, використовуючи таку формулу:
ПВ(% П
) = ПН ?100 % , (4.1)
П
де ПВ(% П ) – рівень податкових виплат банку у відсотках до прибутку;
ПН – податки (тис. грн.), які нараховані за звітний період; П – сума отриманого прибутку банку за звітний період. Розробка економіко-організаційного механізму адаптації банку
у нестабільному податковому середовищі, урахування ринкових ме- ханізмів розподілу податкового навантаження, зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на розміри податків, дозволять банку збіль- шити свої фінансові ресурси.
На основі податкового планування у банку повинна бути розроб- лена податкова стратегія. Процес формування податкової стратегії складається з таких етапів:
1. Визначення загального періоду формування податкової стратегії.
2. Дослідження чинників зовнішнього податкового середовища і по-
даткової політики держави.
3. Формування стратегічних цілей діяльності банку у сфері податко-
вого планування.
4. Конкретизація цільових показників за термінами їх реалізації.
5. Розробка податкової політики за окремими аспектами діяльності з планування податкових відрахувань.
6. Розробка системи організаційно-економічних та економіко-правових заходів щодо забезпечення реалізації податкової політики.
7.
Оцінка ефективності розробленої податкової стратегії.Податкова стратегія є складовою частиною загальноекономічної стратегії банку, яка передбачає розробку управлінських рішень, спря- мованих на формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Основна мета податкової стратегії полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку банку при заданих парамет- рах податкового середовища і ринкової кон’юнктури.
Одним з проявів участі банків у податкових правовідносинах як суб’єктів контролю є виконання ними обов’язків з нагляду за дотри- манням законодавства при відкритті та закритті рахунків платниками податків. Банківські установи зобов’язані перед проведенням операцій клієнтів з перерахування коштів на лоро-рахунки перевіряти відсут- ність у них заборгованості за обов’язковими платежами перед бюдже- тами та державними цільовими фондами. З метою забезпечення пов-
ноти та своєчасності сплати податків і зборів банки використовуються як контролюючі суб’єкти у правовідносинах, пов’язаних з готівково- грошовим обігом. Банківські установи зобов’язані надавати податко- вим органам інформацію про клієнтів, яка пов’язана з обчисленням та сплатою податкових платежів. Законодавство України не дозволяє ба- нкам самостійно виконувати платіжні вимоги податкових органів на списання коштів. Тільки рішення (наказ) суду про стягнення з платни- ка податків суми податкового боргу, подане до банку через органи Державної виконавчої служби, є підставою для списання коштів з ра- хунку цього платника. Водночас банки зобов’язані виконувати рішен- ня податкової міліції про зупинення видаткових операцій за рахунка- ми платників податків, яке є одним з видів арешту активів.
Підбиваючи підсумки, можна зазначити, що податковий план
є невід’ємною частиною фінансового плану банківської установи,
який передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих на фо- рмування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Отже, основна мета податкового планування не зводиться до абсолю- тної мінімізації податкових платежів, вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку банку при заданих параметрах по- даткового середовища і ринкової кон’юнктури.