Індонезія

рішення уряду Індонезії, переконаного, що для подальшого розвитку,

а можливо, і існування самої банківської системи країни необхідно скоротити кількість банків з 132 в 2005 р.

У рамках програми по оздоровленню банківської системи Індо- незії було створено Індонезійське агентство по реструктуризації бан- ків, що може ухвалювати рішення щодо капіталізації, злиття й лікві- дації проблемних банків. У ході подолання останньої системної кри- зи 54 індонезійських банки, включаючи 39 приватних, 4 державних й 11 регіональних банків розвитку, були виведені з-під контролю Ба- нку й передані агентству, що ввело мораторій на операції ряду вели- ких банків. В Індонезії важливим елементом економічної реформи була програма реструктуризації банківської системи й корпоративно- го сектора. Передбачалося прийняти закон про банкрутство, що від- повідав би міжнародній практиці. Оздоровлення банківської системи ускладнювало те, що процентні ставки по кредитах були нижче ста- вок по депозитах. Переважні шанси на виживання, на думку експер- тів, мали банки, у яких відношення виданих позик до депозитів було відносно невеликим. Активи деяких збанкрутілих банків номіналь- ною вартістю понад 16 млрд. дол. США були передані державі як за- става, що гарантує погашення надзвичайних стабілізаційних креди- тів, виданих зазначеним банкам Центральним банком. Відповідно до рекомендацій МВФ уряд Індонезії закрив 38 приватних банків і взяв ще 7 під свій контроль. Внаслідок закриття малих банків серед вкла- дників виникла паніка, для припинення якої потрібна була додаткова допомога Центрального банку банківському сектору. Заохочувалося злиття банків відповідно до оголошеної у вересні 1998 р. так званої Джакартської ініціативи.

З метою сприяння рекапіталізації банківського сектора норма обов’язкового резервування для комерційних банків була знижена з 13,5 до 4 %, що дозволило їм підвищити ліквідність додатково на

14 млрд. ринггітів, або 3684 млн. дол. США. Тривалість періоду не- виконання кредитних угод по виплаті відсотків або погашенню ос- новної частини кредиту, після закінчення якого кредит переводить- ся в розряд непрацюючих, була збільшена з 3 до 6 місяців. Це дало можливість багатьом комерційним банкам поліпшити свої показни- ки й скоротити питому вагу безнадійних боргів до 10 %.

Для реструктуризації банківської системи були створені компанія по управлінню банківськими активами “Пенгурусан Данахорта Націо-

нал” і спеціальне агентство “Донамодал Націонал” [107].

Програма індонезійської банківської архітектури (Indonesian Banking Architecture), представлена в січні 2004 р., дала Центральному банку Індонезії право скасувати 10 % обмеження на величину пакета акцій, якими один банк може володіти в іншому. Додатково скороти- лися загальні схеми гарантії депозитів у надії, що слабкі банки будуть викуплені більш сильними.