КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САПР

Загальну сукупність програмних засобів САПР необхідно розглядати в двох основних січеннях:

за функціональним призначенням;

за місцем програмних засобів в організаційній структурі (по організаційній ознаці).

ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ програми поділяються на:

програми управління обчислювальним процесом;

прикладне програмне забезпечення.

ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ ОЗНАКОЮ програми діляться на:

базове програмне забезпечення; .

системні модулі.

Програми управління обчислювальним процесом забезпечують організацію даних, інформаційний обмін та формують обчислювальний процес. Програми управління в сучасних САПР можуть формуватись на основі засобів універ­сальних СУБД, які забезпечують необхідні форми інтерфейсу, ведення баз даних.

Прикладні програми забезпечують виконання проектних задач конкретної САПР, формують та випускають документацію по об’єкту проекту­вання. До прикладних можуть бути віднесені також програми постпроцесування.

Базове програмне забезпечення (БПЗ) є ядром програмного комплексу САПР. Головним змістом БПЗ є програми управління.

Системні модулі представляють собою функціонально завершені програмні комплекси, які взаємозв’язані з інформаційною моделлю та управлінням. Всі вони орієнтовані на виконання певного кола проектних задач.

Проектні процедури САПР

Проектні процедури є основою прикладного програмного забезпечення. Їх склад і зміст визначають проблемний рівень “інтелекту” САПР. Проектна процедура або група проектних процедур, що виконують певну задачу автоматизованого проектування, оформлюються в вигляді програмного модуля.

Проектні процедури САПР можна розбити на два основні класи: процедури математичного моделювання та процедури синтезу проектних рі­шень. 1. Процедури математичного моделювання. В САПР модель є апаратом аналізу. На моделі відбувається перевірка правильності рішен­ня, що пропонується людиною або спеціальною програмою пошуку.

В процесі формування математичної моделі беруть участь програми трансляції формалізованого завдання, формування струк­тури об’єкта (інформаційної моделі) та модулі проектування.

2. Процедури синтезу проектних рішень. Процедури синтезу - це активні програмні засоби - апарат пошуку технічних рішень, які використовують при необхідності математичну модель для аналізу рішень, що приймаються. Процедури синтезу проектних рішень можна розбити на ряд підкласів, з яких можна виділити два основних. До першого відносять­ся програми автоматичного пошуку рішень, до другого - програми розра­хунку технічних параметрів. Програми автоматичного пошуку рішень базуються на організації ітераційних циклів у математичних моделях. Вони здійснюють модифікацію моделей та проводять оцінки критеріальних показників на їх відповідні­сть вимогам. Процес пошуку зупиняється при досягненні критеріальними показниками певного рівня.

Математична модель з програмою пошуку утворює циклічну (ітераційнy) процедуру пошуку технічних рішень, які задовольняють умови проек­тування.

Програми розрахунку технічних параметрів базуються на розрахункових методах, реалізують обчислювальний алгоритм, який видає числове зна­чення шуканих параметрів. Звичайно такий алгоритм відображає рішення системи рівнянь або аналітичну (або емпіричну) залежність, яка забезпечує розрахунок шуканих параметрів при заданих вхідних умовах. (Прик­лад: розрахунок параметрів кінематичного ланцюга з врахуванням вимог по зусиллях та розмірах).