ЗМІНИ У СЕЧОВИДІЛЬНІЙ СИСТЕМІ, ВИКЛИКАНІ НОВОУТВОРАМИ ТА ПРОМЕНЕВОЮ ТЕРАПІЄЮ
При наявності злоякісних захворювань, залежно від їх стадії та локалізації, можуть виникати ті чи інші патологічні зміни у сечовидільній системі. Ці зміни можуть бути пов'язані з перетисканням сечоводів пухлиною і порушенням пасажу сечі та проростанням пухлини в нижні відділи сечовивідних шляхів.
Патологічні зміни у сечовивідних шляхах, як правило, спостерігаються при III-IV стадіях патологічного процесу. Вони проходять у першу чергу в нирках. Порушення уродинаміки і застій сечі сприяє розвитку мікрофлори, що призводить до виникнення пієлонефриту. Може розвиватися гідронефроз, страждає паренхіма нирки. Якщо процес двобічний, розвивається ниркова недостатність.Ниркова недостатність — одна з причин смерті при ракових захворюваннях жіночих статевих органів. У зв'язку з тим, що захворювання сечовидільної системи у жшок, хворих на рак, перебігає приховано, їм необхідно проводити ретельне урологічне обстеження: біохімічний аналіз крові, екскреторна урографія, УЗД, ретроградна уретеропієлографія, хромоцистоскопія. Так як ураження нирок і верхніх відділів сечоводів викликані обструкцією та змінами внаслідок уростазу, виникає необхідність у дренуванні нирок із залишенням катетера з одного чи обох боків. Нерідко доводиться накладати нефростому чи уретеростому.
У важких випадках, коли є задавнена форма ракового процесу, з нори-Цями і нетриманням сечі, доводиться обмежуватись консервативним лікуванням і променевою терапією.
Реакція тканин сечового міхура, сечоводів на променеву терапію може бути найрізноманітнішою. У результаті дії радіоактивного випромінювання виникають променеві цистити, фіброз клітковини, стріктури сечоводів з розвитком гідронефротичних змін. Іноді виникають променеві виразки сечового міхура, утворюються міхурово-вагінальні і сечовідно-вагінальні нориці. Найбільш грізне ускладнення променевої терапії — хронічна ниркова недостатність, що розвивається як результат обструкції сечоводу, гідронефрозу.
Лікування. Прояви первинних променевих циститів можна усунути, застосовуючи інстиляції — коларголу, фурациліну, вітамінів. Однак, пізні променеві цистити піддаються лікуванню надзвичайно важко. Дещо зменшуються прояви його при інстиляціях коларголу, новокаїну, риб'ячого жиру, соку каланхое, метилурацилу.
Стеноз сечоводів вимагає оперативного лікування — пересадки сечоводів у кишечник, накладання уретеро-уретероанастомозу, у задавнених випадках накладання уретерокутанео стоми. При стенозі, що супроводиться гідронефротичними змінами у нирках, і неможливості оперативного втручання проводять дренування нирок — одно- чи двобічне.
У випадку виникнення пострадіаційних нориць сечового міхура та сечоводів проводять хірургічне лікування. Проте ефективність його досить низька.
Запобігти розвитку променевих ускладнень чи зменшити ризик їх розвитку можна, використовуючи засоби захисту. Всі хворі, що отримують променеву терапію, повинні проходити урологічне обстеження до і після проведення променевої терапії.