ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Запальні захворювання жіночих статевих органів зустрічаються у 60-65 % гінекологічних хворих. Особливо збільшилась їх кількість у нашій країні в останні роки внаслідок росту проституції, міграції, урбанізації населення, змін статевої поведінки молоді.

Розвиток запального процесу жіночих статевих органів залежить від стану захисних сил організму та біологічних особливостей збудника. У піхві здорової жінки постійно присутні різні види мікроорганізмів. Необхідно підкреслити, що в нормі секрет піхви має кислу реакцію, зумовлену вмістом у ньому молочної кислоти, що утворюється в результаті життєдіяльності піхвової палички Додерлейна, при наявності якої утруднюється розвиток патогенних бактерій. Прийнято розрізняти чотири ступені чистоти піхвового вмісту.

І ступінь чистоти. У матеріалі піхвового вмісту під мікроскопом можна бачити піхвові палички Додерлейна та клітини плоского епітелію. Реакція кисла.

П ступінь чистоти. Переважають піхвові палички Додерлейна (кількість їх менша ніж при І ступені), клітини плоского епітелію, зустрічаються поодинокі лейкоцити, коки. Реакція кисла. І та II ступені чистоти піхвового вмісту вважаються нормальними.

ПІ ступінь чистоти. Піхвових паличок мало, переважають інші види бактерій, в основному коки, багато лейкоцитів, реакція слаболужна.

ІУступінь чистоти. Піхвові палички відсутні, багато патогенних мікробів (коків, трихомонад, гарднерел), безліч лейкоцитів, епітеліальних клітин мало. Реакція лужна.

Наявність III і IV ступенів чистоти піхви свідчить про патологічні зміни у статевому апараті. Мікроорганізми, які присутні у піхві, за певних умов можуть стати високовірулентними і призвести до виникнення запального процесу. Бар'єром на їх шляху є фізіологічні захисні механізми, до яких належать фактори загального та місцевого імунітету, бактерицидні властивості піхвового секрету. Слизова пробка, яка є у цервікальному каналі, також має антибак­

теріальні речовини і є перешкодою для проникнення мікроорганізмів у матку, в якій захисну функцію виконує функціональний шар ендометрія, що відокремлюється під час менструації.

Велика роль у поширенні мікроорганізмів з піхви у верхні відділи статевих органів належить інвазивним гінекологічним процедурам, як-от: гідротубація, гістеросальпінгографія, гістероскопія, зондування порожнини матки, переривання вагітності. Особливо часто інфікування відбувається при кримінальних абортах. Важливе значення у поширенні інфекцій мають внут-рішньоматкові контрацептиви. Розвитку запальних захворювань жіночих статевих органів сприяють вроджені ендокринні й обмінні порушення, перенесена екстрагенітальна патологія. Опірність організму до інфекції може бути знижена внаслідок неправильного харчування, переохолодження, стресових ситуацій, дії низьких доз радіації. Проникнення мікроорганізмів у матку та придатки відбувається за допомогою сперматозоїдів, трихомонад, а також можливий пасивний їх транспорт.

Збудниками запальних захворювань жіночих статевих органів здебільшого бувають: стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, гонококи, хла-мідії, віруси, мікоплазми, трихомонади, гарднерели, туберкульозна паличка. Залежно від збудника, запальні захворювання жіночих статевих органів класифікують за етіологією на неспецифічні та специфічні.