СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ
Основним видом стерилізації є термічне знезаражування. Переважна більшість мікроорганізмів може існувати лише у певних температурних умовах, причому верхня межа температури для більшості вегетуючих мікробів становить 50°С.
Спори, захищені термостійкою оболонкою, можуть переносити і вищу температуру. Високочутливі мікроорганізми (не- спороутворюючі бактерії, віруси, гриби) гинуть при температурі 100°С через 2 хвилини, при температурі 121-132°С (пара під тиском) — через 1 хв, при дії сухого жару при температурі 160-180°С — через 1-3 хв. Слабкоре-зистентна флора (вірус гепатиту, збудник газової гангрени) гинуть відповідно через 5, 1-2, 1-4 хвилини. Клостридії, палички сибірки при кип'ятінні гинуть через 10 хв, при дії більш високої температури — через 1-4 хв. Висо-корезистентна спороутворююча флора (клостридії правця, ботулізму) при кип'ятінні гине через 300-500 хвилин, при дії пари під тиском — через 12-25 хвилин, при дії сухого жару — 30-60 хв.Обпалювання. У полум'ї палаючого спирту (600°С) гинуть усі мікроорганізми, що містяться на гладенькій поверхні скальпелів, ножиць, лотків тощо. Однак щоб досягти знезараження інших металевих інструментів, особливо складної форми, із зубчиками, необхідно довести їх до температури червоного розжарювання, після чого матеріал стає крихким і непридатним до вжитку. Крім того, висока температура досягається лише на поверхні полум'я, а інструменти, залиті спиртом, під полум'ям не прогріваються до необхідної для стерилізації температури, тому для використання у стаціонарі метод недоцільний. Він може застосовуватись лише у екстремальних ситуаціях, коли існує загроза життю хворої, а інші способи стерилізації недоступні.
Стерилізація сухим жаром. Апарати для сухожаровоі стерилізації використовують для знезараження лабораторного посуду — чашок Петрі, колб, пробірок, інструментів з металу—дзеркал, шпателів, кюреток, корнцангів, металевих катетерів тощо.
Стерилізація проходить при температурі 180-200°С. Процес стерилізації триває біля 2 годин, з яких близько години потрібно на прогрівання шафи до 180°С, 40 хвилин — на власне стерилізацію, 20 хвилин на охолодження до температури 80-90°С.Недоліком методу є велика тривалість робочого циклу, придатність тільки для знезараження термостійких матеріалів.
Кип 'ятіння. Використовують для стерилізації хірургічного інструментарію. У стерилізатор наливають дистильовану воду, додають 2 г гідрокарбонату натрію на кожні 100 мл води. Кип'ятіння триває ЗО хвилин.
За сучасних умов цей метод використовується нечасто, але в деяких ситуаціях він необхідний. Стерилізація парою під тиском. Метод підвищеного тиску пари дозволяє досягти більш високої температури, при якій гинуть спори мікроорганізмів. При тиску в 1 кГс/см2 температура сягає 120°С, час стерилізації 45 хвилин; тиск у 2 кГс/см2 забезпечує температуру пари 133°С, час стерилізації — 20 хвилин.
У парових стерилізаторах — автоклавах — стерилізують перев'язувальний матеріал, операційну білизну, серветки, інструменти. Стерилізацію проводять у біксах, в які закладають матеріал, а потім вміщують у стерилізаційну камеру. У бікс кладуть також індикатор стерильності, який дозволяє перевірити, чи була досягнута під час обробки температура, необхідна для знищення мікрофлори. Отвори у біксах повинні бути відкриті. Під час процесу стерилізації контролюють за приладами тиск та температуру в камері. Після закінчення часу стерилізації автоклав вимикають, коли тиск впаде до атмосферного, бікси виймають з камери і одразу закривають отвори, щоб при охолодженні параконденсат не осіла на білизні, і вона не стала вологою.
Стерилізація в автоклавах потребує складної апаратури, тому її проводять централізовано у спеціальних приміщеннях. Цей спосіб за сучасних умов є ефективним і основним у хірургічних стаціонарах.
Автоклави, як і кожен апарат, що працює під тиском, є потенційним джерелом небезпеки з огляду на можливість вибуху.
До роботи з автоклавами допускається лише спеціально навчений персонал, який суворо дотримується правил техніки безпеки.Контроль стерилізації проводять бактеріологічними, технічними та термічними методами.
Бактеріологічний метод є найточнішим, але він має лише ретроспективне значення, бо результати можна отримати тільки через 1-2 доби.
Технічні методи. Упродовж стерилізації проводиться контроль показників манометрів та термометрів у стерилізаційній камері.
Термічний контроль ґрунтується на здатності деяких речовин змінювати колір або плавитися під дією певної температури. Дуже давньою, але ще досить поширеною є проба Микуліча, яка полягає у тому, що на смужці паперу пишуть слово «Стерильно», змащують смужку 10% розчином крохмалю, коли крохмаль просохне, змащують розчином Люголя. Папір темніє, слово «Стерильно» стає невидимим. При температурі 100°С сполука крохмалю та розчину Люголя руйнується і напис стає видимим. Проба за сучасних умов непереконлива, оскільки в автоклавах застосовують значно вищу температуру.
Вищу ефективність мають проби з порошкоподібними речовинами, які при певній температурі плавляться і перетворюються у компактну масу. Найчастіше використовують такі речовини, як-от: сірка (температура плавлення 111-120°С), антипірин — 113°С, резорцин — 110-119°С, бензойна кислота — 121°С, сечовина — 132°С, фенацетин — 134-135°С. Для контролю сухожарової стерилізації використовують тіосечовину — температура плавлення 111-120°С, бурштинову кислоту — 180-184°С, аскорбінову кислоту—187-192°С.
Дуже зручний метод — використання кольорових стрічок, що змінюють свій колір залежно від температури.
Якщо термоіндикатор не змінив свій колір після закінчення часу стерилізації, матеріал вважають нестерильним і непридатним для використання.